Незалежна медійна рада підтримує парламент у намаганні довести до логічного завершення реформування законодавства у сфері медіа.
Чинний закон про телебачення і радіомовлення походить з 1993 року і попри те, що його оновлювали у 2006 році, уже на момент внесення редакція 2006 року була морально застарілою. Так, через відсутність належних механізмів, Україна не пройшла якісно процес переходу на ефірне цифрове мовлення, а регулятор залишається одним з найслабших в Європі.
Незалежна медійна рада неодноразово розглядала ситуації, пов’язані з порушенням мовниками стандартів подачі інформації, поширенням мови ворожнечі й контенту, що шкодить дітям тощо. Ми переконані, що регулятор має не лише займатися видачею ліцензій чи дозволів, але й провадити активну політику щодо дотримання медіа червоних ліній у подачі інформації. Насамперед, мова йде про дотримання стандартів подачі новин і аналітики, захист дітей від контенту, що може зашкодити їхній психіці, захист споживачів від мови ворожнечі, особливо в питаннях, що стосуються співіснуванню людей різних рас та національностей, статі, політичних і релігійних груп, а надто у питаннях, пов’язаних із захистом України від збройної агресії РФ.
Ми також переконані, що в епоху цифрових технологій, де споживання онлайн-контенту, надто під час карантину, перевищило споживання інформації від традиційних медій, діяльність різних суб’єктів у сфері медіа має базуватися на єдиних підходах: як у свободах і правах, так і у відповідальності. На міжнародних форумах і під час експертних обговорень поступово вибудовується й консенсус щодо необхідності конвергентного регулятора і регулювання. Подальше ігнорування онлайн-сфери законодавцем не лише викривлює цей ринок, але і сприяє формуванню позиції, що онлайн-медіа не несуть жодної відповідальності за свої дії.
Важливим є й те, що законопроєкт пропонує економічні інструменти наведення ладу на медіаринку, і, у разі прийняття, дозволить ретельно вивчати структуру власності медіа й розуміти, як вони фінансуються. Це дуже не подобається ЗМІ, що перебувають у сфері впливу Росії, і саме тому ці механізми необхідно впровадити.
Незалежна медійна рада також нагадує, що оновлення законодавства в сфері медіа є зобов’язанням як в рамках Угоди про асоціацію “Україна-ЄС”, так і з більш задавненного зобов’язання 2005 року перед Радою Європи (Про виконання обов’язків та зобов’язань Україною).
Разом із тим, проєкт потребує вдосконалення до другого читання. Норми щодо дотримання професійних стандартів журналістики повинні мати зобов’язуючий характер (особливо в новинному контенті), а статті закону про запобігання надмірній концентрації в сфері медіа мають бути оновлені. Також аспект співрегулювання необхідно виписати більш чітко, зокрема в частині співвідношення компетенцій Національної ради та органу співрегулювання.
Резюмуючи, Незалежна медійна рада закликає парламент ухвалити законопроєкт про медіа №2693-д в першому читанні і, після доопрацювання, ухвалити новий закон про медіа вже цього року.
