Більше двох років знадобилося для того, щоб в суді оскаржити відмову Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України надати інформацію на запит та отримати документ.
У вказаному запиті було прохання надати публічну інформацію, а саме: Експертний висновок щодо відповідності комплексної системи захисту інформації Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, вимогам нормативних документів системи технічного захисту інформації, з усіма додатками до нього (далі – Експертний висновок).
Нагадаємо, що ще у серпні 2016-го громадськість сколихнула відмова Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України у сертифікації комплексу збирання та обробки електронних декларацій. Пізніше цей орган все таки підтвердив відповідність системи електронного декларування вимогам законодавства щодо захисту інформації. Таке рішення органу базувалося на Експертному висновку, який і просив надати запитувач.
Проте розпорядник інформації відмовився надавати документ і зазначив, що висновки експертизи є власністю замовника експертизи та порекомендував запитувачу звернутися із запитом до замовника – Національного агентства з питань запобігання корупції.
Така відповідь не відповідає вимогам статті 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації», що встановлює виключний перелік підстав, з яких розпорядник інформації може відмовити у її наданні. Серед наведених у статті 22 підстав немає такої, як «належність запитуваного документу іншій особі». Тож, у даному випадку відмова розпорядника є незаконною.
З доводами позивача погодився і суд, який у своєму рішенні зазначив, що «жодна обставина, що може бути підставою для відмови у наданні запитуваної інформації, в даному випадку відсутня. Не є такою підставою і можливе порушення авторських прав власника інформації. Більш того, в даному випадку, спірні правовідносини сформувались навколо інформації розпорядниками, власниками та володільцями якої є суб’єкти владних повноважень і інформація створена в процесі виконання ними владних управлінських функцій».
Водночас, суд врахував аргументи відповідача, що запитуваний документ містить інформацію з обмеженим доступом. Відповідно до частини сьомої статті 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації» обмеженню доступу підлягає інформація, а не документ. Якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація, доступ до якої необмежений.
З огляду на зазначене вище, суд зобов’язав Адміністрацію Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України надати інформацію на запит, доступ до якої необмежений. Це рішення підтримав і суд апеляційної інстанції, а суд касаційної інстанції відмовився відкривати провадження на заяву відповідача.
Наразі, відповідач виконав рішення та надав Експертний висновок, заретушувавши дані стосовно результатів експертизи. Залишається питання чи дійсно відповідно до «трискладового тесту» розголошення вилученої інформації завдасть більшої шкоди ніж наявний суспільний інтерес в отриманні інформації.
Рішення суду 1 інстанції: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/74756764
Рішення суду апеляційної інстанції: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/76237834
Ухвала суду касаційної інстанції: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/76989174
