Загальні положення щодо оскарження порушень виборчих прав

Якщо Виборчий кодекс визначає права та обов’язки суб’єктів виборчого процесу та інших його учасників (органи державної влади, ЗМІ), то Кодекс України про адміністративні правопорушення та Кримінальний кодекс України містять норми, які визначають покарання за порушення цих прав та обов’язків. Так, порушники виборчого законодавства притягуються до адміністративної або ж до кримінальної відповідальності, залежно від типу скоєного правопорушення.

Зауважте, виборець може оскаржувати лише ті рішення, дії чи бездіяльність, які порушують саме його виборчі права або охоронювані законом інтереси. 

Так, виборець може оскаржувати порушення своїх прав щодо: 

• участі у виборчому процесі;
• участі у роботі виборчої комісії;
• здійснення спостереження;
• присутності на засіданні виборчої комісії у визначених Виборчим кодексом випадках;
• голосування;
• незабезпечення передбачених законодавством умов для доступу виборців з інвалідністю до виборчого процесу.

Розглянемо детальніше, хто від імені інших скаржників може оскаржувати порушення виборчих прав:

Від кандидата:

• довірена особа кандидата;
• представник кандидата у Центральній виборчій комісії;
• представник кандидата у територіальній виборчій комісії.

Від партії (організації партії):

• керівник партії (організації партії);
• уповноважений представник;
• уповноважена особа;
• інша особа, уповноважена рішенням центрального керівного органу партії (керівного органу організації партії).

Своєю чергою, суди, виборчі комісії, органи Державного реєстру виборців, правоохоронні органи зобов’язані організувати свою роботу під час виборчого процесу так, щоб забезпечити прийом та розгляд скарг (позовних заяв) і звернень навіть у вихідні дні та в день голосування.

Оскарження виборчих порушень до виборчих комісій

Оскаржити порушення виборчих прав можна подавши скаргу у письмовій формі.

Виборець оскаржує рішення, дії/бездіяльність суб’єкта оскарження, якщо вони порушують особисто його виборчі права або охоронювані законом інтереси щодо участі у виборчому процесі: на участь у роботі виборчої комісії, на здійснення спостереження, на присутність на засіданні виборчої комісії під час проведення голосування, незабезпечення умов для голосування виборців з порушенням здоров’я.  

Кандидат оскаржує дії чи бездіяльність суб’єктів оскарження, якщо вони стосуються відповідного регіону чи округу, де цей кандидат зареєстрований для участі у виборах.

Отож,  вимоги у скарзі можуть містити такі формулювання:

Визнати:

• рішення суб’єкта оскарження таким, що не відповідає вимогам законодавства (є протиправними), порушує виборчі права громадян, права та законні інтереси суб’єкта виборчого процесу та скасувати рішення;
• дії суб’єкта оскарження такими, що не відповідають вимогам законодавства (є протиправними), порушують виборчі права громадян, права та законні інтереси суб’єкта виборчого процесу та зобов’язати утриматися від вчинення певних дій;
• бездіяльність суб’єкта оскарження такою, що не відповідає вимогам законодавства (є протиправною), порушує виборчі права громадян, права та законні інтереси суб’єкта виборчого процесу та зобов’язати вчинити певні дії;
• інші вимоги, спрямовані на поновлення  порушених виборчих прав громадян, прав та законних інтересів суб’єкта виборчого процесу.

Докази для скарги

До скарги необхідно додати докази, що підтверджують аргументи скаржника. Докази слід подавати або в оригіналі, або засвідчені копії (тут варто враховувати, що виборча комісія, яка розглядатиме скаргу, може запросити оригінали таких доказів). Після закінчення розгляду скарги, усі засвідчені копії доказів комісія залишає у себе, а оригінали документів повертає тому, хто їх надавав.

Докази може подавати як сам скаржник, так і інша зацікавлена особа. Також виборча комісія, яка розглядає скаргу, може витребувати додаткові докази за власною ініціативою. Якщо ж не надати виборчій комісії додаткові докази, вона буде змушена оцінювати обставини справи на підставі вже наявних доказів.

На вимогу виборчої комісії, що розглядатиме скаргу, можуть бути отримані письмові пояснення суб’єктів виборчого процесу, посадових і службових осіб органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, закладів, установ і організацій, відповідних правоохоронних органів,.

У разі необхідності, виборча комісія може залучити органи правопорядку для проведення перевірки зазначених у скарзі обставин. Органи правопорядку здійснюють перевірку та вживають заходів із припинення правопорушення у триденний строк з дня отримання звернення виборчої комісії. Якщо звернення отримане менш ніж за 3 дні до дня голосування/повторного голосування/у день голосування чи наступний за ним день – перевірка та вжиття заходів відбудеться невідкладно. Орган правопорядку повідомляє виборчу комісію, яка до нього звернулася, про наслідки перевірки та вжиті заходи.

Якщо оформити скаргу без дотримання описаних вимог, її повернуть скаржнику без розгляду не пізніше як на наступний день після дня надходження скарги. Якщо така скарга подана напередодні дня голосування, в день голосування або ж наступного дня – вона повертається невідкладно.

При поверненні скарги скаржнику зазначається вичерпний перелік недоліків, які перешкоджають розгляду скарги та вказується на можливість у вказаний строк повторно подати виправлену скаргу.

Якщо ж надіслати повернену скаргу з невиправленими недоліками – виборча комісія залишить її без розгляду.

Строк розгляду скарги

Днем подання скарги є день її фактичного отримання виборчою комісією, яка розглядатиме скаргу.

Якщо скарга вірно оформлена, вона розглядається на засіданні виборчої комісії не пізніше як на третій день з дня отримання скарги.

Якщо порушення мало місце до дня голосування – скарга розглядається не пізніше як на третій день з дня отримання скарги, але не пізніше 24 години дня, що передує дню голосування.

Скарга розглядається у дводенний строк з дня її отримання, якщо порушення сталося:

• у день голосування, 
• під час підрахунку голосів виборців на виборчій дільниці, 
• та/або під час транспортування виборчих документів.

Якщо скарга, яка стосується відповідних виборів, надійшла поза строками виборчого процесу, вона розглядається протягом 30 днів з днів її отримання.

При розгляді скарги на засіданні виборчої комісії мають право бути присутніми:

• скаржник, 
• суб’єкт оскарження, 
• заінтересовані особи, зазначені у скарзі, 
• представник скаржника, суб’єкта оскарження, заінтересованої особи, зазначеної у скарзі.

Копія рішення виборчої комісії, що розглядає скаргу, надсилається скаржнику, суб’єкту оскарження, зацікавленим особам та іншим суб’єктам, яких стосується рішення, не пізніше наступного дня після прийняття рішення. В разі прийняття рішення напередодні, в день виборів або на наступний день – невідкладно.

Яке рішення виборча комісія може прийняти за результатами розгляду скарги:

• визнає рішення суб’єкта оскарження чи окремих його положень, дії чи бездіяльність протиправними та такими, що порушують виборчі права громадян, права та законні інтереси суб’єкта виборчого процесу;
• скасовує оскаржене рішення;
• зобов’язує суб’єкта оскарження здійснити дії, передбачені законодавством, що регулює організацію та порядок проведення виборів;
• зобов’язує суб’єкта оскарження утриматися від вчинення певних дій;
• поновлює в інший спосіб порушені виборчі права громадян, права та законні інтереси суб’єкта виборчого процесу;
• зобов’язує суб’єкта оскарження здійснити дії, які випливають із факту скасування рішення, визнати оскаржені дії або бездіяльність протиправними:
• відмовляє в задоволення скарги, якщо встановить, що рішення, дії або бездіяльність суб’єкта оскарження вчинені відповідно до закону і в його межах та не порушують виборчі права виборців, права і законні інтереси інших суб’єктів виборчого процесу.
• на підставі рішення суду або з власної ініціативи може скасувати рішення виборчої комісії нижчого рівня та приймає рішення по суті питання.

У разі необхідності виборча комісія може залучити органи правопорядку для проведення перевірки зазначених у скарзі обставин. Органи правопорядку здійснюють перевірку та вживають заходів для припинення правопорушення у триденний строк з дня отримання звернення виборчої комісії. Якщо звернення отримано менш ніж за 3 дні до дня голосування/повторного голосування/у день голосування чи наступний за ним день – перевірка та вжиття заходів проводиться невідкладно. Орган правопорядку повідомляє виборчу комісію, що до нього звернулася, про наслідки перевірки та вжиті заходи.

Судовий порядок оскарження порушень виборчих прав

Оскаржити порушення шляхом звернення до суду можна, подавши відповідну позовну заяву. 

Що можна оскаржувати лише в судовому порядку?

• рішення, дії, бездіяльність Центральної виборчої комісії, члена Центральної виборчої комісії (наприклад, бездіяльність ЦВК щодо ненадання оцінки    масовим    порушенням    виборчого    законодавства).
• рішення чи дії територіальної виборчої комісії (наприклад , неправомірне використання коштів на проведення виборів).
• дії чи бездіяльність кандидата (наприклад, порушення порядку ведення передвиборної агітації – не маркований належним чином агітаційний плакат).
• дії чи бездіяльність члена територіальної виборчої комісії (наприклад, невідвідування засідань ТВК без поважних причин).
• рішення чи дії партії (організації партії), громадського об’єднання, їхніх посадових осіб чи повноважних представників, що стосуються виборчого процесу, крім тих рішень чи дій, які відповідно до закону, статуту (положення) належать до їхньої внутрішньої діяльності або виключної компетенції (наприклад, порушення правил порядку висування кандидатів).
• дії чи бездіяльність довіреної особи кандидата, уповноваженої особи партії (організації партії). (наприклад, підкуп виборця довіреною особою кандидата з метою голосувати за цього кандидата).
• дії чи бездіяльність офіційного спостерігача від кандидата, партії (організації партії) – суб’єкта відповідного виборчого процесу, громадської організації. (наприклад, бездіяльність спостерігача у випадку явного зловживання членом дільничної виборчої комісії своїми обов’язками).
• рішення, дії чи бездіяльність органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, закладів та організацій, їхніх посадових та службових осіб (наприклад, дозвіл міської ради проводити публічний агітаційний захід партії – суб’єкта виборчого процесу в її приміщенні).
• рішення, дії чи бездіяльність засобів масової інформації, інформаційних агентств, їхніх власників, посадових і службових осіб, творчих працівників (наприклад, ненадання ЗМІ можливості кандидату спростувати недостовірну інформацію, що була розміщена цим медіа на своєму ресурсі).

Представництво у судах

Якщо кандидата, партію (блок), місцеву організацію партії в суді представляє його уповноважений представник (особа) чи довірена особа, зареєстровані відповідно до виборчого законодавства, додаткові повноваження в судовому процесі їм не потрібні.

У такому випадку документом, що підтверджує повноваження представників, є відповідне посвідчення, видане в порядку, встановленому Виборчим кодексом.

Позовна заява про уточнення списку виборців

Кожен, хто має право голосу на відповідних виборах, може звернутися з адміністративним позовом про уточнення списку виборців, у тому числі про включення або виключення зі списку себе особисто або інших осіб.

Захист виборчих прав, порушених окремими категоріями осіб

Так, можливим є оскарження рішень, дій чи бездіяльність, що порушують законодавство про вибори:

• органів виконавчої влади;
• органів місцевого самоврядування;
• засобів масової інформації та їх творчих працівників;
• інформаційних агентств та їх творчих працівників;
• підприємств, установ організації та їхніх посадових/службових осіб.

Оскарження незаконних дій чи бездіяльності кандидатів, організацій партій та офіційних спостерігачів

Також до суду можливим є оскарження дій або бездіяльності кандидатів на місцевих виборах, їхніх довірених осіб, організації партії, їхніх посадових/уповноважених осіб та офіційних спостерігачів від суб’єктів виборчого процесу.

Виборець може оскаржити дії чи бездіяльність вищезазначених осіб лише у випадку, якщо ці дії чи бездіяльність безпосередньо порушують його виборчі права або інтереси щодо участі у виборчому процесі.

Дії суду після встановлення порушення виборчого законодавства 

Встановивши порушення суд визначає у рішенні спосіб захисту порушених прав та інтересів і порядок усунення наслідків цих порушень, або ж приймає інше рішення. 

Наприклад, якщо суд виявив порушення, які є підставою для притягнення до відповідальності не за правилами Кодексу адміністративного судочинства України (порушення таємниці голосування), суд:

• постановляє окрему ухвалу щодо наявності такого порушення,
• надсилає ухвалу до органів чи осіб, уповноважених вжити відповідні заходи. 

У випадку скасування судом рішення відповідної виборчої комісії, у т.ч. з питань:

• визнання голосування на виборчій дільниці недійсним, 
• встановлення підсумків голосування та результатів виборів, 

нове рішення прийматиме та ж виборча комісія, рішення якої було скасовано, або виборча комісія вищого рівня на підставі рішення суду. 

Якщо протиправне рішення виборчої комісії не скасовано з формальних підстав (наприклад неналежне оформлення документів), виборча комісія не може прийняти рішення, яке по суті повторює скасоване рішення.