Згідно з останніми опитуваннями Інституту громадських відносин, 60% американців вважають дезінформацію однією з головних проблем у Сполучених Штатах. Вона турбує громадян США більше, ніж безпека кордонів (57%), дефіцит бюджету (56%), зміна клімату (55%), внутрішній (44%) чи міжнародний (43%) тероризм.

Дезінформація негативно впливає на довіру американців до виборчого процесу, а також на суспільство в цілому. Більшість американців вважають, що дезінформація підриває виборчий процес (75%), становить загрозу для демократії (74%), посилює поляризацію політичних партій (73%) і порушує права людини (61%).

Небезпека, яку несе дезінформація, лише посилюється у ході цифровізації, розвитку інформаційно-комунікаційних технологій та штучного інтелекту. Соцмережі стали середовищем, де дописи з дезінформацією можуть отримувати більше лайків і поширень, ніж інформація від перевірених джерел новин. Тролі та боти можуть наповнювати соцмережі брехнею чи напівправдою. Технології штучного інтелекту полегшують створення підробленого та неправдивого контенту, який важко відрізнити від справжніх новин.

Як показали президентські вибори в США 2016 року, зловмисні суб’єкти (такі як Російська Федерація) можуть активно використовувати соцмережі для поширення дезінформації з метою втручання у внутрішні справи держави й сіяння розбрату серед американців через різні гострополітичні питання. Інфодемія COVID-19 у 2020-2021 роках, що активно ширилася соцмережами, продемонструвала вплив дезінформації на громадський порядок і здоров’я людей.

Яким чином Сполучені Штати реагують на виклик поширення дезінформації в соцмережах? Чи закріплене у США регулювання дезінформації на законодавчому рівні? Які є канали комунікації між державними інституціями США і платформами соціальних мереж? Чи збігаються позиції демократів і республіканців щодо питань протидії дезінформації в соцмережах?

Ці та інші питання дослідимо в аналітиці Центру демократії та верховенства права. Спершу визначимо основні положення Конституції США і проаналізуємо прецеденти Верховного суду США, що стосуються (не)законності поширення неправдивих тверджень. Після цього розглянемо основні інституції Сполучених Штатів, що займаються боротьбою з різними типами дезінформації, і розповімо про їхню взаємодію з платформами соціальних мереж.

Перша поправка до Конституції і неправдиві твердження: заборонити не можна, дозволити

Сполучені Штати – це країна, де підвищену увагу приділяють свободі слова, яка тлумачиться набагато ширше ніж в країнах Європи. Наприклад, захищеними категоріями у США вважається мова ворожнечі (справа “Snyder v. Phelps”) та расистські висловлювання (справа “Terminiello v. Chicago”). Сюди належать і неправдиві твердження (справа Gertz v. Robert Welch, Inc.), які захищені Першою поправкою Конституції США.

Перша поправка Конституції США вказує, що “Конгрес не має права видавати закони […], що обмежують свободу слова”. Відповідно до інтерпретації цього положення Верховним судом США, “уряд не має права обмежувати вираження поглядів через їх посил, ідеї, тему або вміст” (справа “Ashcroft v. ACLU”). Навіть якщо погляди містять неправдиві твердження, Перша поправка захищає можливість їх поширення як складову частину свободи вираження поглядів.

Так, у справі “Gertz v. Robert Welch, Inc.” Верховний суд США постановив, що Перша поправка Конституції передбачає “захист деяких неправдивих тверджень”. Як зауважив Суд, хоча ані навмисна брехня, ані необачно сказані неправдиві твердження не є бажаними у суспільстві, вони є неминучими під час вираження поглядів у вільних дебатах. Тому покарання за неправдиві твердження може становити загрозу вільному вираженню поглядів, захищеному Першою поправкою. Однак це не стосується:

• дифамації, що принижує честь, гідність та ділову репутацію – вона заборонена (справа “New York Times Co. v. Sullivan”);
• неправдивих свідчень, оскільки вони суперечать букві закону та ставлять під сумнів справедливість судових рішень (справа Hubbard v. United States);
• висловлювань, що становлять серйозну та неминучу загрозу, якій уряд може запобігти (справа “United States v. Alvarez”).

В інших випадках неправдиві твердження захищені Першою поправкою, що ускладнює можливість нормативно-правового регулювання та протидії таким твердженням.

Яскравий приклад – “United States v. Alvarez”. У цій справі Альварес оскаржив “Закон про вкрадену доблесть”, який передбачав посилене покарання за неправдиві заяви про отримання почесних військових нагород або медалей. Верховний суд застосував стандарти “найретельнішого аналізу” (“most exacting scrutiny”) для оцінки законодавчо встановлених обмежень свободи слова. “Найретельніший аналіз” передбачає, що законодавче обмеження свободи слова повинно відображати державний інтерес, застосовувати найменш обмежувальні заходи для досягнення державного інтересу і демонструвати прямий причинно-наслідковий зв’язок між накладеним обмеженням і шкодою, якій необхідно запобігти.

Верховний суд визнав “Закон про вкрадену доблесть” неконституційним, оскільки закон не встановив прямого зв’язку між запровадженим обмеженням свободи слова і шкодою, якій потрібно запобігти. Крім того, як один із менш обмежувальних заходів реагування у цій ситуації Верховний суд згадав про можливість виступити з контртвердженням (“counterspeech”) і спростувати неправдиве твердження, що було б більш пропорційною відповіддю.

З огляду на цей прецедент і підвищений рівень захисту свободи слова Першою поправкою Конституції США, деякі дослідники скептично ставляться до можливості прийняття закону по боротьбі та дезінформацією у Сполучених Штатах. Є сумніви, чи зможе такий закон пройти перевірку стандартами “найретельнішого аналізу”. Навіть якщо суди визнають, що протидія дезінформації відповідає державному інтересу, щоб бути конституційним закон повинен також передбачати застосування найменш обмежувальних заходів щодо боротьби з дезінформацією (тут знову постає питання про контртвердження як альтернативу забороні) і демонструвати шкоду, яку дезінформація несе демократичним цінностям та громадській безпеці.

Наразі Конгресу США не вдалося досягти консенсусу щодо прийняття закону для врегулювання дезінформації, який відповідав би цим стандартам. Водночас уряд США розвинув широку мережу державних інституцій, які прямо або опосередковано займаються протидією дезінформації (зокрема в соцмережах), особливо в розрізі іноземного втручання у внутрішні справи Сполучених Штатів та інфодемії COVID-19.

Федеральні інституції для боротьби з дезінформацію у соцмережах

Питання дезінформації опинилося в центрі уваги уряду США внаслідок двох знакових подій: російське втручання у президентські вибори в США 2016 року та інфодемія COVID-19 у 2020-2021 роках.

До 2016 року питання боротьби з дезінформацією не було пріоритетним у порядку денному – на той час комунікація державних органів США з соцмережами стосувалася здебільшого протидії контенту, пов’язаному з дитячою порнографією та тероризмом. Однак суттєві корективи в порядок денний внесло російське втручання в американські вибори 2016 року, коли Москва активно використовувала соцмережі для просування неправдивої інформації та порушення контроверсійних питань з метою поляризації американських виборців. Тоді соцмережі розпочали додаткові активні консультації з державними органами США (зокрема ФБР та Департаментом внутрішньої безпеки США), відповідальними за захист виборів від іноземного втручання, щоб отримати інформацію про потенційні загрози напередодні проміжних виборів 2018 року.

Для ще більш ефективної протидії іноземній пропаганді та дезінформації було додатково створено Центр глобальної взаємодії (2016) та Агентство з кібербезпеки та захисту інфраструктури (2018).

Іншою подією, яка піднесла питання протидії дезінформації на новий рівень, стала інфодемія COVID-19 у 2020-2021 роках, коли на різних платформах соціальних мереж з’являлися дописи з необґрунтованими заявами щодо теорій походження вірусу, можливостей лікування COVID-19, ефективності вакцинації тощо. Провідні ролі у боротьбі з дезінформацією щодо пандемії COVID-19 зайняли Білий дім, Офіс Генерального хірурга і Центри з контролю та профілактики захворювань в США. Починаючи з лютого та березня 2020 року, вони почали регулярно комунікувати з платформами соціальних мереж.

У наступних розділах докладніше розглянемо кожну зі згаданих інституцій відповідно до типу дезінформації у соцмережах, якій вона протидіє.

Боротьба з іноземною пропагандою та дезінформацією

Центр глобальної взаємодії Державного департаменту США (Global Engagement Center, GEC). У березні 2016 року тодішній Президент США Барак Обама видав виконавче розпорядження 13584, що передбачало створення Центру глобальної взаємодії Державного департаменту США, який на той час фокусувався насамперед на питанні боротьби з тероризмом. Але протягом наступних трьох років коло повноважень Центру глобальної взаємодії було розширено – тепер Центр покликаний протидіяти іноземній пропаганді та дезінформації, що поширюється державними та недержавними акторами з метою підриву або впливу на політику, безпеку чи стабільність Сполучених Штатів, їхніх союзників та країн-партнерів.

Центр виконує свою місію за п’ятьма напрямами:

• Аналітика та дослідження: аналітики та спеціалісти з обробки даних збирають та вивчають дані іноземних державних та іноземних недержавних акторів для аналізу їхніх наративів, тактик і методів поширення шкідливої інформації за кордоном. Центр ділиться своїми напрацюваннями з зацікавленими департаментами, посольствами, міжвідомчими установами і міжнародними партнерами.
• Міжнародні партнерства: Центр створив і бере участь у численних міжнародних коаліціях і партнерствах з іншими національними урядами з метою координації дій щодо аналізу та протидії дезінформації та підтримки цілісності глобального інформаційного середовища.
• Програми та кампанії: команди Центру, які вивчають Росію, Китай, Іран та терористичні угруповання, сприяють реалізації програм разом з міжнародними партнерами щодо формування соціальної та інституційної стійкості до іноземної пропаганди та дезінформації за кордоном.
• Викриття: Центр координує публічне оприлюднення інформації щодо операцій зовнішнього інформаційного впливу, які поширюються, зокрема, за допомогою соцмереж.
• Оцінка та залучення технологій: Центр вивчає технології для боротьби з дезінформацією і просуває відповідні технологічні рішення.

Центр глобальної взаємодії займається посиленим висвітленням і викриттям стратегій та методів поширення російської пропаганди дезінформації. Деякі матеріали доступні для ознайомлення й українською мовою.

Фронт-офіс та керівництво Центру глобальної взаємодії також регулярно зустрічаються з представниками соцмереж – кожні кілька місяців (іноді щоквартально). Крім того, у межах Центру було створено спеціальну “Команду залучення технологій” (Technology Engagement Team, TET), яка зустрічається з представниками соцмереж ще частіше. Ці зустрічі здебільшого фокусуються не на повідомленнях про конкретний контент, що містить дезінформацію, а на висвітленні засобів і методів боротьби з дезінформацією у соціальних мережах.

Захист виборчої та критичної інфраструктури

Агентство з кібербезпеки та захисту інфраструктури США (Cybersecurity and Infrastructure Security Agency, CISA). Засноване у 2018 році,  Агентство з кібербезпеки та захисту інфраструктури є інституцією Департаменту внутрішньої безпеки США для захисту “критично важливої інфраструктури” від іноземного впливу та протидії загрозам у кіберпросторі. Однією з таких загроз є поширення неправдивої та оманливої інформації, зокрема у соцмережах.

У 2021 році у межах Агентства було створено окрему повноцінну команду по боротьбі з місінформацією, дезінформацією та малінформацією (МДМ), спрямованою проти виборчої та критичної інфраструктури США. Команда МДМ протидіє одразу всім типам неправдивої інформації:

• Місінформація: неправдива інформація, створена чи поширена без наміру завдати шкоди.
• Дезінформація: неправдива інформація, навмисно створена, щоб ввести в оману, завдати шкоди або маніпулювати особою, групою, організацією чи країною.
• Малінформація: інформація, яка базується на фактах, але подається відірвано від контексту, щоб ввести в оману, завдати шкоди або маніпулювати особою, організацією чи країною.

Агентство також регулярно публікує матеріали для підвищення обізнаності населення і стійкості держави до операцій зовнішнього впливу та дезінформації, наприклад:

• Довідник з тактик поширення дезінформації, зокрема в соцмережах.
• Доповідь про захист критичної інфраструктури від місінформації та дезінформації, зокрема роль соцмереж у цьому процесі.
• Серія графічних романів для покращення навичок громадян розпізнавати дезінформацію і шляхи її поширення, зокрема в соцмережах.

Агентство також має власні канали для безпосередньої взаємодії з платформами соціальних мереж:

• Галузеві зустрічі (Industry meetings). Державні структури США за сприяння Агентства регулярно зустрічаються з представниками різних індустрій, зокрема платформами соціальних мереж, для обговорення питань місінормації та дезінформації. Ці зустрічі розпочалися у 2018 році і тривають донині. У них беруть участь великі соцмережі, такі як Facebook, Twitter, Microsoft, Google/YouTube, Reddit, LinkedIn. На галузевих зустрічах федеральні чиновники повідомляють про свою стурбованість поширенням тих чи інших типів дезінформації. Платформи соціальних мереж, зі свого боку, повідомляють чиновникам про тенденції дезінформації та розповідають про заходи, яких вони вживають для боротьби з нею.
• Посередництво (switchboarding). Окрім проведення регулярних галузевих зустрічей з платформами, Агентство займається посередництвом між виборчими чиновниками і соцмережами, пересилаючи платформам позначений чиновниками неправдивий контент. За допомогою цієї системи локальні виборчі чиновники ідентифікують дезінформацію у соцмережах, що спрямована проти їхнього округу, і передають цю інформацію до Агентства. Після цього Агентство надсилає отримані дані на розгляд соцмереж.

Протидія операціям іноземного впливу

Федеральне бюро розслідувань (Federal Bureau of Investigation, FBI). Одним із основних завдань ФБР є боротьба з операціями іноземного впливу, спрямованими проти Сполучених Штатів. Це стосується, зокрема, операцій, що поширюють дезінформацію, сіють розбрат і підривають довіру до демократичних інститутів і цінностей.

Точкою відліку співпраці між представниками ФБР та платформами соціальних мереж у контексті боротьби з дезінформацією були президентські вибори у США 2020 року. З того часу відбулася низка зустрічей, під час яких ФБР ділилося “стратегічною інформацією” з соціальними мережами, щоб попередити їх про очікувані тенденції місінформації напередодні федеральних виборів. Наприклад, безпосередньо перед виборами до Конгресу 2022 року ФБР сповістило платформи про потенційні операції щодо викиду місінформації у соцмережах (hack and dump operations) з боку зловмисних суб’єктів. 

Ще один приклад активності ФБР у цьому напрямку – попередження платформ соціальних мереж про діяльність російської “фабрики тролів”. “Фабрика тролів” – це спеціальні структури РФ, які використовують мережу справжніх або фейкових акаунтів у соцмережах для поширення російської пропаганди та дезінформації. Платформи отримують інформацію від ФБР для виявлення і обмеження присутності цих структур у соцмережах.

Крім функції інформування соцмереж про операції іноземного впливу, ФБР також подає запити на видалення контенту, що містить окремі типи дезінформації. Соцмережі схвалили кожен другий такий запит від ФБР – дописи було видалено у 50% випадків.

Боротьба з інфодемією COVID-19

“Коронавірус не виживає від цибулі, часнику, імбиру та горілки”, “Коронавірус не заражає курців”, “Вакцина проти COVID-19 заразить вас коронавірусом” – ці та інші неправдиві повідомлення про COVID-19 активно поширювалася у соціальних мережах у 2020-2021 роках. У США боротьбу з неправдивою інформацією в умовах пандемії взяли на себе Білий дім, Офіс Генерального хірурга США і Центри з контролю та профілактики захворювань.

Білий дім (The White House) і Офіс Генерального хірурга (Office of the Surgeon General, OSG). З огляду на їхню тісну та злагоджену співпрацю, активності Білого дому і Офісу Генерального хірурга США щодо протидії інфодемії COVID-19 слід розглядати разом. Офіційні представники обох інституцій почали активно взаємодіяти з соціальними мережами (Facebook, Twitter – тепер відомий як “X”, YouTube і Google) на початку 2021 року.

В офісі Генерального хірурга США зазначають, що поширення неправдивої інформації у сфері охорони здоров’я є серйозною загрозою. Під час пандемії це призводило до того, що деякі люди почали відмовлятися від вакцин, відкидати заходи громадського здоров’я та використовувати неперевірені методи лікування. Така ситуація викликає плутанину, сіє недовіру і завдає шкоди здоров’ю людей.

У контексті боротьби з неправдивою інформацією офіс Генерального хірурга США розрізняє два поняття – місінформація та дезінформація, які визначають так:

• Місінформація – це інформація, яка є неправдивою, неточною або такою, що вводить в оману за мірками найкращих наявних на момент її поширення доказів.
• Дезінформація – це коли місінформація використовується зі зловмисною метою, наприклад, щоб змусити людей повірити в щось заради фінансової або політичної вигоди.

У контексті боротьби з неправдивою інформацією про COVID-19 у соцмережах Білий дім і Офіс Генерального хірурга переважно використовують термін “місінформація”. 

На початку співпраці з платформами представники обох інституцій надсилали до соцмереж тільки запити на видалення контенту, що містив місінформацію про COVID-19. Та незабаром офіційні особи Білого дому також почали приділяти підвищену увагу не лише контенту, але процесу модерації місінформації на платформах. Оскільки політики соцмереж не були чітко сформульованими, представники Білого дому просили їх надати більше інформації про модерацію контенту з місінформацією про COVID-19. Прохання Білого дому спонукали платформи соцмереж здійснити чотири ключові кроки:

• визначати і публічно ділитися інформацією про поширеність місінформації на їхніх платформах;
• створити надійний механізм застосування політик щодо боротьби з місінформацією;
• швидше реагувати на шкідливі пости; 
• просувати якісні джерела інформації у стрічках користувачів.

Центри з контролю та профілактики захворювань в США (Centers for Disease Control and Prevention, CDC). Центри чітко вказали, що місінформація і дезінформація, пов’язана з епідемією COVID-19, негативно вливає на довіру до вакцин та рівень вакцинації. Центри визначають ці поняття так:

• Місінформація – це неправдива інформація, яку поширюють люди, які не мають умислу вводити інших в оману.
• Дезінформація – це неправдива інформація, навмисно створена та поширена зі злим умислом.

Щоб ефективно протидіяти поширенню місінформації та дезінформації про COVID-19, Центри розробили спеціальні рекомендації для спростування місінформації і переконливого донесення перевіреної інформації про COVID-19 до населення.

Центри також регулярно взаємодіють з платформами соціальних мереж для протидії дезінформації та місінформації, пов’язаної з пандемією. Ця взаємодія відбувається за такими напрямами:

• Зустрічі “Будьте насторожі” (“Be On the Lookout” meetings). Відносини Центрів з соцмережами розпочалися з зустрічей на тему “Будьте насторожі”, під час яких співробітники Центрів звертали увагу соцмереж на “гарячі теми” місінформації, яких платформам потрібно остерігатися.
• Підтвердження та спростування інформації про COVID-19. Платформи соціальних мереж часто звертаються до Центрів, аби ті допомогли їм прийняти поінформоване рішення щодо контенту про COVID-19 і підказали, чи певні суперечливі твердження є правдивими, чи ні. Центри також можуть рекомендувати тип санкції щодо такого контенту, як-от видалення місінформації, застосування пояснювальної мітки з додатковим контекстом і перевіреною інформацією про COVID-19, збільшення охоплення дописів з достовірною інформацією про COVID-19 тощо.
• Погодження змін до політик платформ щодо COVID-19. Під час зустрічей із Центрами платформи соціальних мереж порушували питання щодо правильності своїх політик модерації місінформації про COVID-19 і покладалися на рекомендації Центрів для вдосконалення політик.

Слон проти віслюка: чи порушує боротьба США з дезінформацією у соцмережах Першу поправку Конституції?

Питання взаємодії державних інституцій США з соціальними мережами в контексті протидії дезінформації по-різному сприймаються всередині домінуючих політичних сил у Сполучених Штатах. В той час, як прибічники Республіканської партії скаржаться на занадто інтенсивну модерацію контенту і протиправну цензуру консервативних висловлювань у соцмережах, прихильники Демократичної партії навпаки наголошують на необхідності активніше модерувати контент і протидіяти шкідливим висловлюванням. Як зазначає Кеті Гарбат, колишня директорка з публічної політики у Facebook: “Для демократів ми видаляли замало контенту, а для республіканців – забагато.”

Різні погляди на обсяг і зміст взаємодії між державою і соцмережами переросли у протистояння в юридичній площині. У травні 2022 року генеральні прокурори від Республіканської партії штатів Міссурі та Луїзіани подали позов до окружного суду Західного округу Луїзіани проти низки посадових осіб федерального уряду США, зокрема Президента Джо Байдена, Генерального хірурга Вівека Мурті, Центрів з контролю та профілактики захворювань, Агентства з кібербезпеки та захисту інфраструктури, Федерального бюро розслідувань, Державного департаменту США (зокрема Центру глобальної взаємодії) та багатьох інших осіб й інституцій, залучених до процесу комунікації між федеральним урядом і соцмережами.

До позивачів у цій справі також долучилися два епідеміологи, що критикували локдауни через COVID-19; психіатр, який виступав проти локдаунів і обов’язкової вакцинації; активістка у сфері охорони здоров’я, що була проти обов’язкового носіння масок малими дітьми; і власник праворадикального новинного сайту Gateway Pundit.

У спільному позові йшлося, що посадові особи федерального уряду порушили стандарти свободи слова, закріплені у Першій поправці Конституції США, “примушуючи” (“coercing”) та/або “сильно заохочуючи” (“significantly encouraging”) платформи соціальних мереж видаляти або понижувати у видачі певні типи контенту консервативного спрямування. Сюди належить і “примус” та/або “сильне заохочення” протидіяти певним типам міс- та дезінформації, до яких належать висловлювання про:

• теорії лабораторного витоку COVID-19;
• неефективність масок та ізоляції від COVID-19;
• неефективність вакцин від COVID-19;
• незаконність та неправильність проведення президентських виборів 2020 року;
• проблеми з економікою;
• Президента Байдена (у негативному ключі) та ін. 

За словами позивачів, посадові особи федерального уряду “тягнули за ниточки” і “примушували, погрожували та тиснули [на] платформи соціальних мереж, щоб [ті] вдалися до цензури” і видаляли контент консервативного спрямування. Цей аргумент безпосередньо пов’язаний з більш загальним наративом республіканців, що консерватори піддаються неправомірній цензурі в соціальних мережах за їхні погляди.

У відповідь на ці звинувачення посадові особи стверджували, що вони лише “прагнули зменшити загрозу місінформації в Інтернеті”, “привертаючи увагу до контенту”, що порушує “політики платформ”. За словами відповідачів, така взаємодія є дозволеною формою діяльності федерального уряду. Ця позиція відображає більш загальні наративи демократів, що платформи недостатньо ефективно модерують оманливі та неправдиві твердження, тож їм потрібно з цим допомогти.

Проаналізувавши подання сторін, у липні 2023 року Суддя окружного суду Дауті (призначений за часів президентства Трампа) видав попередню судову заборону, яка обмежила право низки посадових осіб, федеральних департаментів і агентств на взаємодію з платформами соціальних мереж. Заборона поширювалася на Генерального хірурга Мурті, Центри з контролю та профілактики захворювань, Агентство з кібербезпеки та захисту інфраструктури, Федеральне бюро розслідувань, Державний департамент США (зокрема Центр глобальної взаємодії) та багато інших. Цим посадовим особам та інституціям заборонили спілкуватися з платформами соціальних мереж з метою заохочення, тиску чи спонукання до видалення або обмеження контенту, “що містить захищену свободу слова”. 

Хоча це рішення передбачало певні винятки і дозволяло федеральному уряду надалі інформувати соцмережі про контент, пов’язаний з кримінальною діяльністю, загрозам національній безпеці та іноземним втручанням у вибори, експерти зазначали, що такий крок загалом справив “охолоджуючий ефект на комунікацію між урядом і платформами”.

Федеральний уряд не погодився з таким рішенням і подав апеляцію до Апеляційного суду п’ятого округу США. У вересні 2023 року Апеляційний суд підтримав, але значно звузив сферу дії судової заборони нижчої інстанції. Попередня судова заборона тепер поширювалася лише на Білий дім, Генерального хірурга, Центри з контролю та профілактики захворювань та Федеральне бюро розслідувань.

А вже через місяць справа дійшла до Верховного суду США, який задовольнив прохання федерального уряду і повністю призупинив судову заборону на комунікацію між посадовими особами та платформами соціальних мереж до моменту, поки Верховний суд не винесе своє рішення. Рішення слід очікувати не раніше весни 2024 року.

Що далі?

Судовий процес і політичні перипетії призвели до ситуації невизначеності серед офіційних осіб щодо того, які комунікації з платформами соцмереж є доречними, а які – ні. Попри те, що Верховний суд США призупинив судову заборону на взаємодію між федеральним урядом і платформами соцмереж, деякі платформи повідомляють про брак активних зв’язків з посадовцями. Вони стверджують, що уряд США припинив попереджати їх про іноземні кампанії з дезінформації у соцмережах.

Наприклад, з моменту видачі судової заборони у липні 2023 року Meta не отримувала сповіщень від адміністрації Байдена про операції зовнішнього інформаційного впливу та загрози іноземного втручання у вибори. Також повідомляється, що федеральні агентства припинили комунікацію з Pinterest щодо протидії дезінформації політичного характеру.

Підрив партнерських зв’язків між федеральним урядом і соцмережами становить підвищену загрозу напередодні президентських виборів у США 2024 року, під час яких очікується “цунамі дезінформації”. Іноземні актори, такі як Росія та спонсоровані нею угруповання, намагаються загострити політичну напруженість у Сполучених Штатах шляхом розповсюдження дезінформаційних наративів. Вдосконалені технології штучного інтелекту дозволяють зловмисним суб’єктам легко створювати і поширювати переконливий неправдивий шкідливий контент. Хоча у платформ соціальних мереж є власні ресурси для виявлення скоординованих хвиль дезінформації, федеральний уряд часто володіє додатковою інформацією, яка може допомогти оперативніше відреагувати і ефективніше протидіяти деструктивним впливам зловмисних суб’єктів в інформаційному полі США.

Тож федеральному уряду слід відновити ефективні зв’язки комунікації з платформами, щоб протидіяти дезінформації з урахуванням стандартів свободи слова, закріплених у Першій поправці Конституції США.

Висновки

Питання протидії дезінформації у соцмережах зайняло чільне місце у порядку денному американських посадовців після російського втручання у президентські вибори в США 2016 року та інфодемії COVID-19 у 2020-2021 роках. З цією метою було створено Центр глобальної взаємодії (2016) для боротьби з іноземною пропагандою і дезінформацією, а також Агентство з кібербезпеки та захисту інфраструктури (2018) зі спеціальною командою для протидії місінформації, дезінформації та малінформації.

Крім того, низка посадових осіб, федеральних департаментів і агентств почали розвивати тіснішу співпрацю з соцмережами за окремими напрямами, проводити регулярні зустрічі, обмінюватися досвідом, запитами та порадами щодо більш інтенсивної та ефективної боротьби з дезінформацією. Так, Федеральне бюро розслідувань вивело на новий рівень відносини з платформами для попередження операцій іноземного впливу і дезінформації. А Білий дім, Офіс Генерального хірурга і Центри з контролю та профілактики захворювань започаткували співпрацю з соцмережами для протидії інфодемії COVID-19.

Щоб налагодити якомога ефективнішу співпрацю з соцмережами для боротьби з дезінформацією, федеральному уряду слід звернути увагу на два аспекти.

По-перше, варто заповнити наявну прогалину у розумінні понять дезінформація, місінформація, малінформація. У нормативно-правовій базі США немає єдиного затвердженого визначення цих понять, спільного для всіх державних інституцій, що борються з дезінформацією. На практиці деякі інституції використовують дещо відмінну термінологію, а інші взагалі не надають чіткого визначення цим поняттям.

По-друге, слід враховувати, що інтенсифікація взаємодії з платформами задля проактивної модерації дезінформації у соцмережах по-різному сприймають домінуючі політичні сили США. Представники Демократичної партії виступають за посилення модерації контенту (зокрема дезінформації) в соцмережах. Водночас прибічники Республіканської партії скаржаться, що у ході боротьби з дезінформацією відбувається надмірне блокування контенту з консервативними поглядами під примусом федерального уряду, що є порушенням стандартів свободи слова, закріплених у Першій поправці Конституції США. Останнє стало підставою для судового позову проти федерального уряду, через який посадові особи США призупинили активні консультації з соцмережами. Ця справа зараз перебуває на розгляді у Верховному суді США. 

Аби надалі не потрапляти у такі юридичні та політичні суперечки, варто врахувати позиції зацікавлених сторін і розробити двопартійний підхід до регулювання дезінформації у соцмережах.