13 серпня Центр демократії та верховенства права у співпраці з Незалежною медійною радою провів публічну експертну онлайн-дискусію “Відновлення медіа: як свободі слова вижити на руїнах війни”.
Повномасштабна війна завдала болючого удару українським медіа. Понад 230 незалежних українських медіа припинили існувати, а ті, що втрималися – відчувають нові виклики, зокрема фінансові.
Тож під час публічної дискусії обговорювали, як українським незалежним медіа відновитися і надалі працювати в таких складних умовах. У заході взяли участь близько 45 учасників. Модерувала захід медіааналітикиня Зоя Красовська.
Відеозапис дискусії дивіться за посиланням
Розпочалася дискусія панеллю під назвою “Почуйте: потреби українських незалежних медіа у відновленні від наслідків війни”. У ній представники регіональних медіа поділилися своїм досвідом керування редакцією під час повномасштабної війни.
За словами Дарʼї Радченко, фінансової директорки Кордон.Медіа, їхнє видання зараз на 100% фінансується за кошти донорів. Втім, Кордон.Медіа шукає варіанти монетизації. У медіа вважають, що донорська допомога – шанс побудувати фундамент, аби далі заробляти самим, забезпечуючи потреби редакції. Дар’я Радченко пояснила, що якісніше планувати майбутнє редакції їм допомагає постійний облік перспектив і визначення цілей (масштабних і на тривалий час).
Натомість виданню “Погляд” довелося пережити, окупацію, евакуацію, релокації та відновлюватися після цього – і вони змінили бізнес-модель. Наталія Зіневич, медіаменеджерка, головна редакторка “Погляду” пояснила: повернутися до повноцінної роботи медіа допомогли донорські кошти. Далі ж у виданні вирішили розбудовувати спільноту, яка діятиме поряд із медіа і виведе його на стабільний рівень. Втім, на них чекали виклики: у місцевих бізнесів немає культури спільнот і розуміння, чому треба будувати незалежні медіа у регіонах.
Павло Єштокін, редактор та засновник сайту “Волноваха.City”, розповів, що своє медіа вони від початку будували як бізнес – тому створили ефективну модель фінансування. Хоча команда видання залучає і донорські кошти. Павло Єштокін наголосив: медіа мають створювати комерційні проєкти, аби бути ефективними як бізнес. Втім, не все зводиться до грошей, адже регіональні медіа зараз мають кадрову проблему.
Іноді відповіддю на виклики може бути і зміна формату: так, газета “Зоря+Вісник Богодухівщини” після повномасштабного вторгнення почала працювати як онлайн-видання. За словами Василя Мирошника, її головного редактора, така гнучкість допомогла медіа зберегтися. Крім того, він розповів про проблеми друкованих видань на прифронтових територіях і в близькому тилу.
Тетяна Яременко, головна редакторка Суспільне Херсон, розповіла, як їхня редакція працювала, доки обласний центр і майже весь регіон були окуповані. За її словами, воєнні виклики спонукали медіа переформатувати роботу команди. Тож зараз журналісти, редактори, оператори та інші члени колективу Суспільного можуть за потреби виконувати частину завдань одне одного. Що ж до відновлення редакції, то тут допомогли донори та сама НСТУ.
У другій частині заходу спікери говорили про те, як допомогти медіа відновитися від наслідків війни.
За словами Оксани Майдан, заступниці директорки Internews Network, до початку великої війни Internews Network визнавав організацію інституційно спроможною за трьох умов: готовність до міжнародного аудиту, чіткий план і диверсифікація доходів. Після повномасштабного вторгнення критерії змінили – це дозволило гнучкіше працювати з грантоотримувачами. Спікерка вказує, що за цей час побільшало донорів для українських організацій.
Віталій Пелих, начальник відділу координації об’єктів критичної інфраструктури департаменту інформаційної політики та інформаційної безпеки МКІП, розповів про Дорожню карту відновлення медіа, яку розробило міністерство (медіа вже зараз можуть користуватися нею). Натепер МКІП готує і інші документи: зокрема, йдеться про бронювання працівників медіа, страхування і фінансову підтримку.
Анастасія Руденко, шеф-редакторка онлайн-видання “Рубрика” та координаторка медіамережі “Вікно відновлення” розповіла учасникам про цю ініціативу та формати її роботи. Так, ключовими для медіамережі є навчальні проєкти, співпраця журналістів, експертів та лідерів громад, адвокаційні кампанії та інформаційна підтримка реформ і відбудови. Анастасія Руденко наголосила, що відновлення – це тема, яка може “зшивати” суспільство.
Наступною слово взяла Марина Сингаївська, заступниця головного редактора Lb.ua, відзначивши, що гарним варіантом для підтримки медіа було б створення українського фонду медіа. Спікерка наголосила, що працювати над створенням фонду треба вже зараз.
Суголосну думку висловив і Отар Довженко, креативний директор, старший дослідник Львівського Медіафоруму, член Незалежної медійної ради, відзначивши, що відновлення буде відбуватися не після війни, а паралельно з нею. Також він відзначив потребу встановити критерії організаційної спроможності медіа, аби надавати їм ефективну донорську підтримку.
