Наприкінці 2025 року Державна служба фінансового моніторингу України (Держфінмоніторинг) оприлюднила типологічне дослідження (далі – Типологія або Звіт), присвячене ризикам відмивання коштів і фінансування тероризму в умовах повномасштабної війни. Окремий розділ документа традиційно стосується використання неприбуткових організацій (НПО), в тому числі громадських об’єднань та благодійних організацій, у незаконній діяльності, а також зловживань благодійною допомогою.

Роз’яснюємо простими словами, про що йдеться, які схеми вважаються ризиковими та на що варто звертати увагу самим НПО.

Чому НПО опинилися у фокусі типології

Типологічні дослідження Держфінмоніторингу останніх років покликані виявити сучасні схеми легалізації злочинних доходів, механізми фінансування терористичної діяльності, а також способи обходу санкцій, що використовуються в умовах повномасштабної війни. У типології проаналізовано та систематизовано найбільш розповсюджені схеми відмивання коштів та фінансування тероризму (ВК/ФТ), розкрито індикатори підозрілості, методи та інструменти.

Позитивним зсувом у поглядах Держфінмоніторингу на сектор НПО є пряме визнання, що у 2025 році в умовах повномасштабної агресії та масових гуманітарних викликів, НПО – як українські, так і міжнародні – залишаються ключовими у наданні допомоги постраждалим, відбудові інфраструктури, документуванні злочинів та підтримці громадянського суспільства. Також підкреслена важливість неперешкоджання законній діяльності організацій.

Втім, не бракує і висновків про вразливість НПО для зловживань в сфері ВК/ФТ через те, що в них гнучка діяльність, вони користуються високою довірою суспільства, мають доступ до складно контрольованих джерел фінансування та можуть працювати з готівкою.

Держфінмоніторинг також стверджує про наявність значних загроз зловживань ресурсами через непрозору діяльність, відсутність ефективного звітування або слабкий контроль, особливо в умовах, коли залучаються великі обсяги коштів, збільшується швидкість ухвалення рішень, а діяльність охоплює широкий спектр напрямів. 

Тож, хоча далі за текстом Звіту Держфінмоніторинг наводить також слушні дані про інструменти та індикатори підозрілої діяльності, ці загальні висновки про загрози і вразливості, породжені гіпотетичною непрозорістю та слабкою контрольованістю неприбуткових організацій в цілому, на жаль, означають, що фінансова розвідка країни поки що не має чіткого розуміння правових умов роботи таких організацій.

Основні схеми зловживань за участі НПО, описані у звіті

У Типології наведено кілька типових сценаріїв, у яких неприбуткові організації використовувалися або як прикриття, або як інструмент для незаконних операцій.

Серед них, зокрема:

• нецільове використання благодійних коштів, зібраних на гуманітарні чи соціальні потреби;
• шахрайські збори пожертв, коли організація фактично не здійснює заявлену діяльність;
• використання НПО як транзитного елементу для переміщення коштів між фізичними та юридичними особами;
• залучення релігійних чи громадських організацій для маскування фінансування діяльності, пов’язаної з державою-агресором або іншими забороненими суб’єктами.
  

Важливо: у звіті йдеться не про системну проблему сектору, а про окремі задокументовані кейси, що використовуються для ідентифікації ризиків.

Нажаль, як і попередні Звіти, цей продовжує тенденцію асоціювання так званих “псевдоволонтерів” та зборів, які вони проводять в шахрайських цілях, з сектором НПО. Насправді це явище не має жодного стосунку ані до волонтерства, ані до діяльності НПО, оскільки в ланцюжку відсутня будь-яка організація в принципі. Тому це не можна назвати ризиком, притаманним сектору НПО.

Що стосується реальних ризиків ВК/ФТ для організацій, які залучають волонтерів, то експерти ЦЕДЕМ провели дослідження на цю тему і ми пропонуємо Вам ознайомитись з ним за посиланням.

Індикатори підозрілості учасників або операцій

У загальному переліку індикаторів Держфінмоніторинг окремо виділяє категорію, що стосується неприбуткових організацій. Серед типових “червоних прапорців”:

• невідповідність між задекларованою діяльністю НПО та реальними фінансовими операціями;
• необгрунтовані перекази на користь осіб, пов’язаних з НПО;
• відсутність прозорої інформації про проєкти, донорів або використання коштів;
• різкі зміни фінансової активності без зрозумілих пояснень;
• операції з підвищено ризиковими юрисдикціями;
• участь у фінансових потоках осіб, пов’язаних із санкціями або кримінальними провадженнями.
  

Ці індикатори є логічними і цілком можуть використовуватись фінансовими установами, банками та іншими суб’єктами первинного фінансового моніторингу (СПФМ) для аналізу ризиків. Втім, вони не можуть і не мають бути автоматичною підставою для звинувачень.

Один з індикаторів вимагає особливо уважного застосування ризик-орієнтованого підходу, а саме PI-NP-003 “Концентрація управління НПО в однієї особи або пов’язаних осіб без належного внутрішнього контролю”. Цей індикатор буде нерелевантним для малих організацій з обмеженою кількості членів/персоналу, які не ведуть масштабної діяльності. В таких організаціях багато повноважень лежить на керівникові, бо просто немає людей або об’єм роботи не є великим. 

Привертають також увагу індикатори, які створюють загрози перешкоджання законній діяльності організацій, а саме: 

PI-NP-003 “Небажання або відмова керівництва НПО надавати інформацію про учасників НПО, донорів або партнерів”. Така інформація може не розкриватись в силу об’єктивних причин, наприклад, положень законодавства про захист персональних даних, з міркувань безпеки чи угоди про нерозголошення. 

IO-NP-006 “Здійснення НПО фінансових операцій з призначенням платежів, що не стосуються благодійної діяльності”. Цей індикатор може бути застосовний лише для організацій, які ведуть благодійну діяльність, і це варто брати до уваги.

IO-NP-008 “Здійснення переказів за послуги, вартість яких необґрунтована”. Відповідно до чинного законодавству України диспозиція визначення вартості послуг покладається на сторони угоди, котрі не зобов’язані нікому їх обгрунтовувати, якщо це додатково не визначено законом. 

ЦЕДЕМ закликає СПФМ застосовувати згадані індикатори з обережністю, а Держфінмоніторинг – переглянути їх в наступних своїх дослідженнях, аби унеможливити їх потенційне використання як інструменту тиску на законну діяльність НПО.

Що це все означає для НПО, які дотримуються чинного законодавства України 

Головний висновок Типології для громадського сектору – прозорість і внутрішній контроль стають ключовим захистом.

Для НПО рекомендується, зокрема:

• чітке документування цільового використання коштів;
• публічна звітність перед донорами та бенефіціарами;
• внутрішні політики фінансового контролю;
• готовність пояснювати економічну суть операцій фінансовим установам.
  

Типологічне дослідження прямо акцентує увагу на важливості впровадження заходів обачливості (перевірки документів, бенефіціарів, цілей діяльності та джерел фінансування) для зниження ризиків. 

Експерти ЦЕДЕМ вже напрацювали кілька інструментів, які кожна організація громадянського суспільства може починати використовувати вже сьогодні, рекомендуємо ознайомитись з ними на нашому сайті:

Рекомендації з перевірки своїх партнерів та контрагентів

Рекомендації з перевірки іноземних донорів та партнерів

Шаблон внутрішньої політики ПВК/ФТ (посилання буде оновлене найближчим часом)

Покрокова інструкція з внутрішньої оцінки ризиків ВК/ФТ

Цей матеріал підготовлено Центром демократії та верховенства права  (ЦЕДЕМ) в співпраці з Офісом Ради Європи в Україні. Цей матеріал профінансовано Європейським Союзом. Центр демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ) несе повну відповідальність за його вміст, який не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу. 

Проєкт “CSO Meter: Empowered for Action” реалізується  Європейським центром некомерційного права (ECNL Stichting) та його партнерами: Transparency International Anticorruption Center in Armenia, Promo-LEX Association in Moldova та ІСАР Єднання в Україні.