Хто відповідає за голос України у світі

January 22, 2015

Події минулого року в Україні продемонстрували, як важливо мати власні канали іномовлення та якою згубною може бути пропаганда. Дієвість останньої продемонстрували російські ЗМІ – у неймовірні історії про українських карателів, рабів та епілептиків повірили не лише жителі РФ, а й інших країн.

І якщо погляд російських ЗМІ на події в Україні відомий всьому світі, то українські ЗМІ у світовому інформаційному просторі майже нечутні.

А іномовлення, як виявляється, в Україні існує ще з 2001 року.

ІНОМОВЛЕННЯ В УКРАЇНІ

Сьогодні в Україні існує кілька каналів, орієнтованих на здійснення мовлення на закордонну аудиторію. При чому, як державних, так і приватних. Зокрема, мова йде про такі канали як УТР, Перший Ukraine та приватний канал Ukraine Today.

Державна телерадіокомпанія “Всесвітня служба “Українське телебачення і радіомовлення” (УТР)

Створена Указом Президента України у 2001 році. 22 жовтня 2003 року Нацрада прийняла рішення про видачу УТР ліцензії на супутникове мовлення. Згідно зі Статутом ДТРК “УТР”, ця телерадіокомпанія заснована і підпорядкована Державному комітету телебачення і радіомовлення України.

УТР здійснює практично цілодобову трансляцію на Північну та Південну Америку, Євразію та Україну мережами супутникового, ефірного та кабельного мовлення, а також через Інтернет. Технологічну трансляцію забезпечує державне підприємство „Укркосмос” (Національне космічне агентство України).

УТР мовить українською мовою, а також англійською та російською мовами.

Як визначено на офіційному сайті, канал призначений на “розповсюдження як в Україні, так і за кордоном технічними і технологічними засобами об’єктивної інформації про процеси, що відбуваються в нашій державі та у світі”.

Ще у 2010 році Інститут Медіа Права за результатами проведеної громадської експертизи наголошував на тому, що подібні формулювання можуть дуже по-різному інтерпретуватися керівництвом при плануванні своєї діяльності та рекомендував більш чітко визначити мету діяльності ДТРК “УТР” у її Статуті та Редакційному статуті, однак установчі документи УТР залишились без змін.

Також пропонувалося суттєво збільшити частку телепередач іноземними мовами, зокрема російською, задля кращого розуміння їх аудиторією. Проте, як свідчить програма каналу на сайті компанії, цими рекомендаціями керівництво УТР  також знехтувало.

Перший Ukraine

Супутниковий канал Національної телекомпанії України “Перший Ukraine” – це міжнародна версія Першого національного, що стартувала в грудні 2010 року.

15 жовтня 2012 року програмну сітку каналу було оновлено. “Перший Ukraine” здійснює трансляцію суспільно-політичних і культурних подій країни, архівів та нових випуски проектів “Першого Національного”, програм зовнішнього виробництва.

11 березня 2014 року “Перший Ukraine” розпочав мовлення російською і англійською мовами, з того ж часу канал транслюється на території європейської і азійської частини Росії. Як значиться на офіційному сайті, канал мовить у відкритому доступі на території країн Європи та Азії. Трансляція каналу здійснюється через супутник. Проте функція перегляду онлайн-мовлення на сайті каналу чомусь недоступна, а меню “Телепрограма” пропонує проглянути телепрограму Першого Національного.

Якщо ж порівнювати “Перший Ukraine” із УТР, то важко визначити відмінності між цими іномовниками. Тут постає питання про доцільність фінансування за кошти державного бюджету двох каналів іномовлення, які не мають істотних відмінностей.

Ukraine Today

Міжнародний приватний іномовний телеканал, який входить до групи “1+1 медіа”.

Канал здійснює цілодобове мовлення англійською мовою з серпня 2014 року. У жовтні 2014 року Ukraine Today запустив оновлену версію сайту і конвергентний ньюзрум. Контент оновленого сайту публікується англійською мовою. Нова версія містить такі тематичні розділи з текстовим та відео- контентом: політика, бізнес, розваги, наука, суспільство, спорт, огляд преси та інші. Крім того, веб-ресурс дозволяє окремо переглядати новини з різних частин світу.

На сайті зберігається можливість перегляду каналу в прямому ефірі. Ukraine Today висвітлює європейські та міжнародні новини з перспективи східноєвропейського регіону – України, Польщі, країн Балтії тощо. Головний офіс Ukraine Today знаходиться в Києві. У створенні контенту беруть участь громадяни Великої Британії, Канади, США та кореспонденти з Європи та Північної Америки.

ТОВ “Банківське телебачення” На відміну від держави, яка не здатна швидко ухвалювати рішення про реформування мовлення на закордонну аудиторію, приватні ініціативи виглядають на порядок успішнішими.

Окремо варто згадати і про ТОВ “Банківське телебачення” (більш відомий як БТБ). За офіційною інформацією, “Банківське телебачення” було створено Національним Банком України як фінансовий телеканал, що сприятиме підвищенню фінансової грамотності громадян України.

Неофіційно кажуть, що канал створювався як дорога іграшка та власний піар-інструмент тогочасного голови Нацбанку Сергія Арбузова, попри заборону Національному банку України мати власні канали.

БТБ є ефірним цифровим телеканалом, що входить до універсальної програмної послуги (так званий соціальний пакет), тому є обов’язковим для трансляції у всіх кабельних мережах України. Транслюється за допомогою системи супутникового мовлення AMOS-2. Нещодавно Голова Нацради Юрій Артеменко публічно заявив про те, що перезапуск Українського державного іномовлення має відбутися на базі УТР та ТОВ “Банківське телебачення”.

Можна припустити, що у БТБ, який швидше за все у цьому році не фінансуватимуть, матеріально-технічна база є значно кращою, ніж в УТР. За таких умов ідея реформування українського іномовлення на базі БТБ видається раціональною та вартою уваги.

ЧОМУ КАНАЛИ НЕЕФЕКТИВНІ

Таким чином, маємо 3 канали іномовлення. Однак їхня ефективність, принаймні це стосується УТР та каналу “Перший Ukraine”, залишає бажати кращого.

Канал УТР існує ще з 2001 року, “Перший Ukraine” з 2010, проте їхня аудиторія залишається малочисельною. Навіть більше, сам “Перший Ukraine” був створений випадково: кажуть, тодішній президент просто не знав про існування УТР і створив на базі Першого Національного його двійника.

Причиною низької ефективності державних каналів каналів є найперше невизначеність аудиторії.

Програми транслюються водночас на країни Європи, Північної Америки та Азії (країни пострадянського простору). Англомовний формат, на жаль, є в переважній більшості неприйнятним для населення країн пострадянського простору. Так само як російськомовні програми практично не мають аудиторії у західних країнах.

Спроби каналу охопити водночас західну та східну аудиторію, здійснюючи мовлення різними мовами, є безуспішними. Врешті, рейтинги каналу залишаються загалом низькими.

Також програмні редактори мовників не завжди враховують різницю у часі. Сумнівними видаються повідомлення про високі рейтинги каналу УТР у Північній Америці, наприклад. Хіба канадці так цікавляться подіями в Україні, що жертвують своїм сном, аби подивитись новинні випуски УТР.

Остання  на своєму сайті офіційно заявляє таке: “За даними російського сайту любителів Інтернет, теле- і радіомовлення, УТР тривалий час входила в першу десятку мовників, а останні роки стабільно займає 3-4 місце”. Однак джерела подібної інформації довіри не викликають.

РЕФОРМА, ЯКОЇ ПРАГНЕМО

Очевидно, реформа іномовлення Україні потрібна. Розмов про те, яким чином має відбуватися така реформа, останнім часом побільшало. Однак досі це лише розмови.

Ще 20 травня 2014 року Вікторія Сюмар, на той час заступник Секретаря РНБО, повідомляла про те, що концепція нового каналу фактично готова, а його формування відбудеться на базі БТБ та УТР. Реформою іномовлення також начебто займалося Держкомтелерадіо.

Принаймні, в Наказі  Держкомтелерадіо України від 15 квітня 2014 № 42 щодо заходів, які має здійснити орган, знаходимо пункт, присвячений реорганізації УТР “в окрему спеціалізовану структуру іномовлення (шляхом об’єднання з Перший Ukraine)”. Але реально ніяких кроків Держкомтелерадіо здійснено не було.

Із обранням парламенту VIII скликання пожвавився оновлений комітет з питань свободи слова  та інформаційної політики. Так,  18 грудня 2014 року за ініціативи комітету відбулася  нарада  з напрацювання концепції іномовлення. Зокрема, було запропоновано  два шляхи законодавчого врегулювати реформу іномовлення:1) внести зміни до чинного Закону України “Про телебачення і радіомовлення”, або ж 2) напрацювати  окремий закон.

Конструктивнішою, на наш погляд, є пропозиція внести зміни до чинного Закону України “Про телебачення і радіомовлення”, включивши окремі положення щодо каналу, який здійснюватиме мовлення для закордонної аудиторії.

ДЕРЖАВНИЙ РЕГУЛЯТОР

Коли ми говоримо про неефективність державного мовлення, то, очевидно, проблема не лише у недосконалості чинного законодавства. За останні кілька років жоден орган державної влади, наділений компетенцією у сфері медіа, не ініціював будь-яких дій, покликаних удосконалити іномовлення в Україні.

Сьогодні питання іномовлення належать до компетенції Державного комітету з питань телебачення і радіомовлення України. Як уже згадувалося, саме у підпорядкуванні Держкомтелерадіо знаходиться УТР.

Тому відсутністю реформ та низькою ефективністю існуючих державних каналів іномовлення завдячуємо саме Держкомтелерадіо.

У демократичних країнах питаннями іномовлення опікується зазвичай міністерство закордонних справ.

Однак українське МЗС не бажає переймати на себе ці функції. Натомість, про перспективи реформування українського іномовлення незадовго після свого призначення заявив Міністр інформаційної політики Юрій Стець.

Хоча положення про саме міністерство ще не оприлюднено, цілком ймовірно, воно займатиметься й питаннями іномовлення як складовою інформаційної політики держави.

Шукаючи відповідь на питання куди далі рухатись Україні в інформаційній війні, приходимо до таких висновків.

Найперше, потрібно удосконалити законодавство, визначивши ключові положення щодо здійснення мовлення на закордонну аудиторію. З іншого боку, держава має визначитись із регулятором, який відповідатиме за іномовлення не лише на папері.

На наше переконання, якою б не була державна концепція реформування іномовлення, важливо, щоб цей процес був відкритим, із максимальним залучення представників громадськості та медіа спільноти.

Врешті-решт, закон чи державний регулятор не вирішать усіх проблеми, які виникають в контексті іномовлення. Як свідчить український досвід, наявність закону та фінансування  ще не гарантують належне функціонування каналів іномовлення.

За низьку ефективність іномовлення, великою мірою через невизначеність аудиторії та мовної політики, відповідальні і самі журналісти та програмні редактори.

Протидіяти російській пропаганді пропонують своєю власною пропагандистською кампанією. Однак, ми вважаємо свою власну пропаганду не найкращим засобом боротьби. Замість грати за правилами агресора та використовувати засоби, які не виправдовують мету, потрібно зосередити зусилля на тому, як донести правду, і як зробити так, щоб ця правда була почута у світі.

Певні, що голос правди звучатиме сильніше.

Для “Української правди”