30 вересня 2020 року проєкт «Ініціатива секторальної підтримки громадянського суспільства України», який втілює ІСАР «Єднання» у консорціумі з Українським незалежним центром політичних досліджень (УНЦПД) та Центром демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ), презентував Карту правових реформ для громадянського суспільства — документ, що поєднав аналіз, бачення розвитку громадянського суспільства та сформував засади політики публічної підтримки громадянського суспільства. Аби оформити Карту як документ, що представляє інтереси всього громадського сектору, Ініціатива провела 37 тематичних дискусій і 6 регіональних обговорень, у яких узяли участь 1164 учасників із понад 250 організацій громадянського суспільства національного та місцевого рівнів. Ми запропонували розв’язання майже ста проблем, із якими стикаються активісти, ініціативні групи, громадські та благодійні організації, органи самоорганізації тощо. Чи вдалося за рік розв’язати ці проблеми? Чи з’явилися за цей час нові, і як ми будемо на них відповідати?

Карта правових реформ для громадянського суспільства — це майже 160 сторінок, а її скорочена інфографічна версія — 20. Аби суспільство могло стежити за її втіленням, ми створили інтерактивну дошку відстеження виконання карти. Інструмент дозволяє не тільки побачити статус розв’язку «в процесі» або «здійснено», але й відстежити події, які призвели до результату (у картках проблем є посилання на відповідні новини).

Адвокаційні кампанії

Після оприлюднення Карти правових реформ неурядові організації взялися за низку адвокаційних кампаній, серед яких три досягли суттєвого або вирішального успіху:

1) затверджено Національну стратегію сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні на 2021–2026 роки, регіональні обговорення якої тривали із жовтня минулого року;

2) парламент ухвалив, а президент підписав закон «Про основні засади молодіжної політики» — він передбачає посилення участі молоді у процесах ухвалення рішень і підтримку молодіжних організацій, зокрема через Український молодіжний фонд, про створення якого зараз дискутують;

3) ухвалено зміни до урядового порядку проведення конкурсів фінансування громадських організацій, які уможливили запуск єдиної платформи для проведення електронних конкурсів «ВзаємоДія». На ній уже доступні конкурси з визначення проєктів, розроблених молодіжними та дитячими громадськими організаціями, і проєктів національно-патріотичного виховання, реалізованих інститутами громадянського суспільства, які профінансують 2022 року.

З інших успіхів треба відзначити досягнення, які потребують подальшої підтримки:

• очікується затвердження в цілому законопроєкту №4254 про публічні консультації, який у березні пройшов перше читання і має закріпити гарантії консультацій органів державної влади й органів місцевого самоврядування із громадськістю;
• Мін’юст має внести в парламент зміни до Закону «Про громадські об’єднання», покликані спростити процедури реєстрації громадських організацій й усунути деякі розбіжності в законодавстві;
• розроблено концепцію запровадження механізму відсоткового відрахування для організацій громадянського суспільства, який дозволить громадянам перерахувати близько 2% від свого сплаченого податку на доходи фізичних осіб на користь неприбуткових організацій;
• парламент відклав на дев’ять місяців для юридичних осіб подання відомостей про кінцевих бенефіціарних власників, але більше 300 громадських організацій звернулися до парламенту із закликом звільнити від цього обов’язку неприбуткові організації;
• зареєстрували у Верховній Раді та включили в порядок денний законопроєкт, розроблений Міністерством соціальної політики, який передбачає запровадження дозволу на залучення волонтерів-іноземців і надмірну перевірку останніх на можливу загрозу державній безпеці, проти чого вже висловилися майже сто неурядових організацій;

• з парламенту усунули три законопроєкти (3059-1, 3059-2, 3059-3), які загрожували громадянському суспільству й адвокації зокрема, але в порядку денному поточної сесії Верховної Ради залишаються ще принаймні три небезпечні для демократії ініціативи: 3193-1 (передбачає люстрацію вихідців із громадського сектору), 3326 (поширює люстрацію на людей, які протягом останніх десяти років обіймали посаду керівника або були членом ГО, що отримували фінансування з будь-якого джерела поза межами України), 3572 (забороняє фінансування органів влади з-за кордону, зокрема в межах програм допомоги Євросоюзу, урядів іноземних держав, міжнародних організацій та донорських установ).

Платформа за правові реформи для організацій громадянського суспільства

Для підсилення адвокаційних кампаній на виконання карти зацікавлені неурядові організації в рамках Ініціативи секторальної підтримки громадянського суспільства України створили Платформу за правові реформи для громадських організацій. Ми вважаємо, що адвокація ухвалення та впровадження позитивних правових змін для громадянського суспільства, передбачених Картою правових реформ для громадянського суспільства, буде ефективнішою й успішнішою за активної участі саме організацій громадянського суспільства. Тому Платформа завжди відкрита для громадських організацій, які хочуть допомогти. При цьому охочі вступити в Платформу мають обрати один або кілька пунктів «меню» адвокації:

• нормативна робота (аналіз впливу проєктів актів, підготовлених не Платформою, надання зауважень, пропозицій до таких проєктів актів; розробка проєктів, зокрема альтернативних до підготовлених не Платформою, актів);
• загальний огляд (надання кейсів, практик; моніторинг виконання норм; аналітика сектору);
• листування (надсилання листів підтримки; надсилання запитів для нормативної роботи);
• «фізична» підтримка рішень (участь у нарадах і засіданнях органів влади, дорадчих структур; участь в акціях прямої дії; участь в онлайн-нарадах зацікавлених сторін);
• публічна позиція (медійні заяви; підписання публічних документів; поширення в соціальних мережах);
• впровадження рішень (робочі контакти з депутатським корпусом і виконавчими органами місцевого самоврядування, місцевими державними адміністраціями; участь у регіональних і місцевих консультаційних, дорадчих органах; сприяння виконанню нових актів; участь в підготовці методичних, консультативних матеріалів для громадських організацій і службовців).

Ініціатива секторальної підтримки громадянського суспільства України пропонує учасникам платформи підвищення кваліфікації, обмін експертизою й спеціальний грантовий конкурс «Сприяння покращенню правового середовища для громадянського суспільства України», який дозволить зробити внесок у втілення положень Карти і таким чином вплинути на покращення правового середовища, в якому оперують громадські та благодійні організації.

Що далі

Результати першого року виконання Карти правових реформ для громадянського суспільства обговорили на Форумі правових реформ у вересні 2021 року. Зокрема озвучили потребу доповнення Карти тими викликами, які сформувалися за останній рік. Для цього плануємо провести експертну дискусію. Також необхідний трансфер Карти в нещодавно ухвалену Національну стратегію сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні, яка має отримати перший трирічний план заходів з утілення — його громадське обговорення має розпочатися в найближчий час.

Втілення розв’язків проблем, які запропонувала Карта правових реформ для громадянського суспільства, потребує постійної уваги з боку активістів/активісток, постійної взаємодії із владним сектором і постійної готовності до «гри вдовгу». А також усвідомлення небезпек, які можуть демотивувати.

Артем Коновалов, експерт Центру демократії та верховенства права

Цей матеріал підготовлено в межах проєкту «Ініціатива секторальної підтримки громадянського суспільства України», що реалізується ІСАР Єднання у консорціумі з Українським незалежним центром політичних досліджень (УНЦПД) та Центром демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ) завдяки щирій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку.