У 2018 засновник Facebook (тепер компанія називається Meta) Марк Цукерберг анонсував створення незалежного органу для розгляду апеляцій користувачів на видалення контенту. А вже через два роки Meta офіційно представила Наглядову раду – перший незалежний орган такого роду, покликаний допомогти Meta розібратися у складних питаннях модерації контенту у соцмережах.

Наглядова рада (Рада) приймає рішення щодо правомірності чи неправомірності обмежень, які компанія Meta наклала на контент у Facebook та Instagram. Хоча Рада не має жодних юридичних владних повноважень, Meta добровільно зобов’язується дотримуватися рішень, прийнятих цим органом. Крім того, Наглядова рада розробляє рекомендації для покращення стандартів управління контентом Meta – втім, вони не є обов’язковими.

Цього року Наглядова рада святкує свій третій “день народження”. За цей час Рада винесла більше ніж 50 рішень і розробила понад 200 рекомендацій для Meta. У аналітиці Центру демократії та верховенства права ми проаналізуємо, наскільки успішною була ця діяльність.

Це друга частина аналітики про Наглядову раду. Нагадаємо, що у першій частині ми розповідали про передумови, процес становлення та особливості функціонування Ради. А тепер зосередимося на діяльності Ради: визначимо, які стандарти Рада використовує у ході розгляду справ, і оцінимо ефективність та значення її рішень та рекомендацій у контексті політик Meta.

Стандарти, якими керується Наглядова рада

Кожне рішення Наглядової ради слідує стандартному шаблону і дещо нагадує рішення суду. Спочатку йде опис справи та вихідні дані. Потім – загальні правила, на які покладається Рада. Наглядова рада також згадує публічні коментарі до справи. До речі, до подання публічних коментарів у деяких справах долучається й ЦЕДЕМ.

Далі викладений аналіз справи, що відбувається на трьох рівнях:

1. Відповідність правилам Meta щодо контенту.
2. Відповідність цінностям Meta.
3. Дотримання зобов’язань Meta щодо прав людини.

Отже, основою для ухвалення рішень Наглядової ради слугують Стандарти спільноти Meta, цінності Meta, і міжнародні стандарти прав людини (особливо щодо захисту свободи вираження поглядів).

Стандарти спільноти Meta. У цій частині рішення Рада намагається встановити, чи порушує контент справи якийсь із розділів Стандартів спільноти Meta. З моменту свого створення і до початку листопада 2023 року (час написання аналітики), Наглядова рада видала 53 рішення щодо контенту. Вони зачепили такі розділи Стандартів спільноти (розташовані у спадному порядку):

• Мова ворожнечі – 17 рішень;
• Насильство та підбурювання – 11 рішень;
• Небезпечні особи й організації – 10 рішень;
• Контрольовані товари – 4 рішення;
• Зображення сцен насильства – 2 рішення;
• Цькування та переслідування – 2 рішення;
• Зображення оголеного тіла дорослих і дії із сексуальним підтекстом – 2 рішення;
• Самогубство та заподіяння собі тілесних ушкоджень – 1 рішення;
• Координування заподіяння шкоди та реклама злочинності – 1 рішення;
• Сексуальна експлуатація дорослих – 1 рішення;
• Комбінація вищезгаданих стандартів – 2 рішення.

Більшість цих рішень стосувалися обмеження контенту у Facebook – 39 справ. Справ щодо Instagram було помітно менше – 14.

Як бачимо, що левова частка справ, розглянутих Радою, стосувалася стандартів компанії щодо мови ворожнечі, насильства та підбурювання та небезпечних осіб й організацій. На практиці ці стандарти також часто застосовують для обмеження українського контенту у Facebook та Instagram. Аби докладніше дізнатися про ці та інші розділи Стандартів Meta, на підставі яких українським користувачам найчастіше “прилітають” обмеження в соцмережах, можете ознайомитися з аналітикою ЦЕДЕМ на цю тему. Повний текст Стандартів спільноти доступний тут.

Цінності Meta. Поруч із Стандартами спільноти, Наглядова рада спирається на цінності Meta, визначені самою компанією. Преамбула Хартії визначає п’ять таких цінностей, які також вказані у вступі до Стандартів спільноти: 

• “Право на власну думку”. Ця фундаментальна цінність пов’язана з важливим завданням Наглядової ради – захистом свободи вираження поглядів. Meta наголошує, що головна мета компанії та її правил – створити середовище для вільного вираження поглядів, щоб люди могли вільно виражати свою думку з питань, які їх турбують, у формі письмових коментарів, світлин, музики чи інших творчих засобів (навіть якщо інші можуть не поділяти їхню думку або вважати її спірною). Підвищену цінність “Права на власну думку” неодноразово підтверджувала і Наглядова рада у своїй практиці.

Водночас зауважимо, що трактування й застосування “Права на власну думку” як стандарту для аналізу контенту залежить від обставин й контексту. Наприклад, у деяких справах Наглядова рада скасовувала видалення допису зокрема через те, що розглядала це як порушення “Права на власну думку”. В інших кейсах Рада, навпаки, постановляла видалити допис задля захисту “Права на власну думку”. Тут вже йшлося про думку інших, яку потрібно було захистити від шкідливого контенту, що міг створити несприятливе середовище й таким чином утискати право інших на вираження власних поглядів.

• “Достовірність”. Ще одна цінність Meta полягає у бажанні компанії забезпечити достовірність контенту, який переглядають користувачі Facebook та Instagram. Meta зазначає, що достовірність допомагає створити краще середовище для обміну інформацією, тому компанія спонукає людей не використовувати Facebook для викривленої репрезентації себе та своєї діяльності.

Разом з тим слід зауважити, що “Достовірність” – цінність, яку Наглядова рада фактично не згадує у своїх рішеннях.

• “Безпека”. Цінність, яку Наглядова рада часто згадує у своїх рішеннях – це “Безпека”. Якщо є високий ступінь ризику для “Безпеки” через публікацію шкідливого контенту,  це підстава для обмеження контенту (тобто обмеження “Права на власну думку” користувача, який поширює контент).

Meta підкреслює цінність “Безпеки” у контексті протидії контенту, що може сприяти ризику порушення фізичної безпеки людей, несе загрозу людям, може залякувати, витісняти або придушувати інших.

• “Конфіденційність”. Meta зазначає, що прагне захищати конфіденційність і особисті дані користувачів. Конфіденційність дає змогу людям поводитися природно, вільно вибирати спосіб і час поширення контенту у соцмережах та загалом полегшує спілкування. Виходячи з цього визначення, можна виділити два типи “Конфіденційності” – особиста конфіденційність та конфіденційність персональних даних.

У практиці Наглядової ради “Конфіденційність” зустрічається не так часто. Хоча у деяких справах “Конфіденційність” таки згадувалася, вона розглядалася радше як додаткова (разом з “Правом на власну думку”, “Безпекою” тощо), аніж центральна цінність при розгляді справи.

• “Гідність”. Ще одна цінність, яку Наглядова рада використовує для обмеження “Права на власну думку” – “Гідність”. Ось як Мета визначає Гідність”: “Ми переконані, що всі люди наділені рівними правами та гідністю. Ми очікуємо, що користувачі поважатимуть гідність інших осіб, не переслідуватимуть і не принижуватимуть їх”.

У практиці Наглядової ради значення “Гідності” з’являється у двох варіаціях – обидві пов’язані з визначенням, поданим вище. У деяких кейсах “Гідність” використовується для прийняття рішення щодо контенту, який може поширюватися для приниження інших. Та бувають випадки, коли захист “Гідності” згадується у контексті захисту прав меншин.

Міжнародні стандарти прав людини. Стандарти, закріплені у міжнародному праві прав людини, були створені державами і для держав, а не для приватних компаній, таких як Meta. Тож Meta, на відміну від урядів, не має жорсткого юридичного зобов’язання застосовувати норми міжнародного права прав людини у своїй діяльності. Втім, компанії можуть добровільно взяти на себе зобов’язання слідувати міжнародним стандартам прав людини. Добровільне дотримання приватними компаніями стандартів прав людини закріплене у Керівних принципах ООН з бізнесу та прав людини (UNGPs), схвалених Радою ООН із прав людини у 2011 році. До авторитетних міжнародних стандартів прав людини Керівні принципи відносять Міжнародний білль про права людини, який складається з трьох документів: Загальна декларація прав людини (ЗДПЛ, 1948), Міжнародний пакт про громадянські і політичні права (МПГПП, 1966) та Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права (МПЕСКП, 1966). Хоча ці стандарти не є обов’язковими для приватних компаній, вони слугують рекомендованим “золотим стандартом” для розробки політик, які поважають права людини.

У 2021 році компанія Meta опублікувала власну Корпоративну політику щодо прав людини, в якій висловила своє добровільне зобов’язання дотримуватися прав людини відповідно до Керівних принципів ООН з бізнесу та прав людини, зокрема стандартів ЗДПЛ, МПГПП І МПЕСКП.

Корпоративна політика Meta також передбачає використання додаткових міжнародно-правових інструментів захисту прав людини залежно від обставин справи. Сюди належить Міжнародна конвенція про ліквідацію всіх форм расової дискримінації; Конвенція про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок; Конвенція про права дитини; Конвенція про права осіб з інвалідністю. Крім того, є відсилка до регіональних правових інструментів, а саме Хартії основних прав Європейського Союзу і Американської конвенції з прав людини.

Наглядова рада у своїй практиці не тільки використовувала вищезгадані документи, яких Meta добровільно зобов’язалася дотримуватися, але й поповнила перелік іншими джерелами міжнародного права – Загальними коментарями Комітету ООН з прав людини, звітами Спеціального доповідача ООН із питань свободи переконань і їхнього вираження, Верховного комісара ООН з прав людини та інших експертних органів.

Оскільки кожна справа, яку Наглядова рада розглядає, так чи інакше торкається обмеження вираження поглядів  (у вигляді обмеження контенту), Рада систематично застосовує у кожному рішенні міжнародні стандарти щодо права на свободу вираження поглядів, захищеного статтями 19 ЗДПЛ і МПГПП.

Свобода вираження поглядів не є абсолютним правом і може бути обмежена за умов, прописаних у статті 19 (3) МПГПП. Стаття 19 (3) МПГПП передбачає застосування так званого “триступеневого кумулятивного тесту” при запровадженні будь-яких обмежень. Триступеневий тест вимагає, щоб будь-яке обмеження свободи вираження поглядів та інформації (це стосується й блокування дописів та акаунтів у соцмережах) відповідало трьом принципам: законності, легітимності, необхідності та пропорційності.

Розглянемо, як Наглядова рада застосовує принципи триступеневого тесту у своїй практиці:

• Законність. Цей принцип вимагає, щоб правила контенту Meta бути доступними і чітко сформульованими: користувачі мають розуміти, що дозволено, а що заборонено поширювати на платформі.

Наглядова рада часто знаходила проблеми з доступністю і чіткістю формулювань Стандартів спільноти Meta. Це стосується зокрема нечіткого формулювання певних термінів, а також непублічності деяких правил. Розгорнуті правила (так звані “Known Questions” and Internal Implementation Standards) приховані від користувачів і доступні лише для внутрішнього використання модераторами компанії.

Наприклад, в одному з рішень Наглядова рада рекомендувала Meta опублікувати свої внутрішні визначення понять “немедичні препарати” і “лікарські препарати” у публічно доступному розділі Стандартів спільноти щодо товарів та послуг з обмеженнями – Meta повністю виконала цю рекомендацію. За рекомендацією Наглядової ради компанія також розкрила у публічно доступних Стандартах спільноти, як модератори визначають наявність “завуальованої загрози” у контенті, що заборонений розділом правил про насильство та підбурювання. Певні зміни з огляду на міжнародне право прав людини були внесені до політики Meta щодо небезпечних організацій та осіб.

• Легітимність. Будь-яке обмеження контенту має також переслідувати  легітимну мету, передбачену статтею 19 (3) МПГПП. Такою легітимною метою можуть бути повага до прав і репутації інших осіб, охорона державної безпеки, громадського порядку, здоров’я чи моральності населення. Як правило, Наглядовій раді завжди вдається встановити легітимну мету, яку Meta намагається досягти шляхом обмеження контенту. Це можна пояснити тим, що у кожному обмеженні контенту можна знайти формальні легітимні підстави, в той час як найбільше проблем виникає саме з принципами законності і необхідності та пропорційності.

Легітимною метою запровадження обмеження контенту, яка часто зустрічається у рішеннях Наглядової ради, є захист прав інших. Але були й справи, які торкалися громадського здоров’я, громадського порядку та моральності населення.

• Необхідність та пропорційність. Аби запровадити обмеження контенту, Meta повинна продемонструвати необхідність і пропорційність такого кроку. Наглядова рада часто розглядає ці два компоненти у поєднанні один з одним. Так, Meta має довести, що обмеження було необхідним і альтернативних способів справитися зі шкідливим контентом не було. Запроваджене обмеження також має бути найменш жорстким заходом, необхідним для досягнення визначеної легітимної мети.

Оцінка діяльності Ради: досягнення та можливості для вдосконалення

Досягнення. Коли Meta створювала Наглядову раду, були побоювання, що новостворений орган буде “беззубим”, адже його ініціювала і фінансує приватна компанія. Дехто пророкував швидкий занепад Ради. Та всупереч таким очікуванням, Наглядова рада показала позитивний приклад.

По-перше, Наглядова рада виконувала (і продовжує виконувати) базову функцію, для якої її створювали: слухає справи, приймає рішення і надає рекомендації Meta. 

Рада також продемонструвала певний прогрес у більш амбітних цілях – зробила модерацію контенту Meta більш підзвітною, прозорою та інклюзивною. Так, під час розгляду кожного кейсу Рада відправляє Meta низку запитань, аби та докладно пояснила своє рішення про обмеження контенту. Так, за повідомленнями Наглядової ради, у 2022 році Meta повністю відповіла на 86% запитань Ради, і відповіді були досить розгорнуті. 

Частину цих відповідей Рада іноді включає у свої рішення. Таким чином Рада висвітлила багато аспектів політики Meta, які перебували “в тіні” й не були доступні широкому загалу: починаючи з того, як працює автоматизоване виявлення і видалення заборонених зображень з платформ Meta, і до винятків щодо новинного контенту, опублікованого під час політичних протестів.

По-друге, Наглядова рада намагається вибирати індивідуальні справи, вирішення яких має потенціал до системних зрушень, і приділяє значну увагу розробці рекомендацій Meta – як правило, по кілька рекомендацій у кожному рішенні. Багато рекомендацій спрямовані не лише на покращення тексту політик Meta, але й на системні аспекти й механізми реалізації політик платформи на практиці. 

Наприклад, Наглядова рада рекомендувала, аби Meta інформувала користувачів, коли рішення про видалення контенту приймають автоматизовані системи; дала людям належну можливість оскаржити рішення, прийняті автоматизованими системи, звернувшись до “живих людей” (модераторів Meta); допомагла підвищити прозорість і формалізувати процес розгляду державних запитів на видалення контенту тощо. Такі рекомендації вимагають більш системного підходу до вдосконалення політик Meta та їх практичного застосування.

Наглядова рада публікує щорічні й щоквартальні звіти, в яких відстежує вичерпність відповідей Meta на рекомендації Ради. Мета оприлюднює схожі звіти і відповідає на кожну рекомендацію. Хоча рекомендації не є обов’язковими до виконання, Meta зобов’язалася повністю імплементувати або розглянути доцільність імплементації близько 76% із понад 200 рекомендацій Наглядової ради.

Деякі рекомендації Наглядової ради, які Meta погодилася виконати, значно вплинули на політику компанії. Так, у справі про блокування колишнього президента США Дональда Трампа Наглядова рада рекомендувала Meta розробити та опублікувати політику, яка регламентуватиме алгоритм дій Meta у кризових ситуаціях, коли стандартних правил недостатньо, аби адекватно відреагувати на ситуацію. 

Рекомендація напрацювати та оприлюднити так званий “Кризовий протокол” (“Crisis Policy Protocol”) неодноразово лунала й в інших рішеннях Ради. Meta прислухалася до рекомендацій Ради і після низки експертних консультацій розробила та опублікувала деякі деталі свого “Кризового протоколу”, що спрямований на гарантування свободи слова та протидії загрозам під час збройних конфліктів, громадянських заворушень та інших надзвичайних ситуацій.

Ще одна знакова рекомендація Наглядової ради – детальніше пояснювати користувачам Facebook та Instagram, на яких підставах відбувається блокування контенту. Рада зазначила, що Meta слід чітко вказувати у сповіщеннях про видалення контенту: чи видалення контенту відбулося через порушення Стандартів спільноти, чи через запит уряду на порушення Стандартів спільноти, чи через запит уряду на порушення національного законодавства. Це зробить санкції щодо користувачів соцмереж прозорішими. Meta зобов’язалася повністю імплементувати цю рекомендацію і наразі вона – в процесі виконання.

По-третє, Наглядова рада продемонструвала свою незалежність при ухваленні рішень, які у багатьох випадках суперечили початковій позиції Meta. Крім того, Рада може самостійно інтерпретувати положення Хартії Наглядової ради щодо своєї діяльності, навіть якщо розуміння Ради відрізняється від розуміння Meta. Наприклад, одне з перших рішень Наглядової ради стосувалося справи, в якій Facebook спочатку видалив контент, але після передачі справи до Наглядової ради визнав свою помилку і відновив його. Facebook, посилаючись на положення Хартії, закликав Раду навіть не розглядати цю справу, оскільки непорозуміння між компанією та користувачем було вичерпано. Однак Наглядова рада озвучила власну інтерпретацію Хартії і зазначила, що має компетенцію розглядати справу після того, як користувач безуспішно скористався усіма можливостями апеляції до Facebook, і незалежно від дій компанії після передачі справи на розгляд Ради. Це був один із проявів незалежності Ради від Meta.

Можливості вдосконалення. Поруч із позитивними зрушеннями у політиці Meta, яким сприяє Наглядова рада, варто окреслити й потенційні сфери вдосконалення та подальшого розвитку цього органу. Виокремимо три основні аспекти, в яких Наглядова рада могла б працювати краще:

1. Інтерпретація застосування державоцентричних норм міжнародного права прав людини до Meta як приватної компанії. Міжнародні стандарти прав людини були першочергово створені державами для держав, а тому їх застосування у контексті соціальних мереж вимагає по-іншому інтерпретувати стандарти з урахуванням особливостей середовища, функціонування й бізнес-інтересів соцмереж. Інакше кажучи, потрібно “перекласти” міжнародні стандарти з “мови” держав на “мову” соцмереж. Це одне з найскладніших питань, пов’язаних з розробкою стандартів для управління контентом у соцмережах, в центрі яких – фундаментальні стандарти прав людини.

Деякі представники академічної спільноти вже робили спроби відповісти на це питання та розмежувати інтерпретацію міжнародних стандартів прав людини у контексті держав і соцмереж. Наприклад, держави й соцмережі використовують різний перелік легітимних причин для обмеження висловлювань і контенту. 

Держави можуть запроваджувати обмеження з метою захисту національної безпеки чи територіальної цілісності – соцмережі ж не мають власної національної безпеки чи територіальної цілісності, яку треба захищати. Натомість вони мають знання про внутрішні процеси компанії, які можуть виправдовувати певні обмеження. Такі відмінності можна знайти й у інструментах застосування правил, можливих санкціях, механізмах захисту прав людини в онлайн- та офлайн-середовищі тощо. Врешті-решт, приватні компанії мають власні права (як юридичні особи) і бізнес-інтереси, для захисту яких їм потрібна певна дискреція при розробці правил, якої немає у держави. Питання полягає у тому, наскільки широкою ця дискреція має бути.

Коли з’явилася Наглядова рада, були очікування, що вона внесе свою лепту, аби прояснити ці важливі моменти.

З одного боку, Рада підтверджує необхідність застосування міжнародних стандартів прав людини до політики Meta. Це стосується, зокрема, триступеневого тесту (принципів законності, легітимності, необхідності й пропорційності) для визначення обставин, за яких можна правомірно обмежувати контент у соцмережах. Рада також визнає, що ми не можемо однаково застосовувати стандарти міжнародного права до держав і соцмереж, та навіть визначає одним із своїх головних завдань пояснити ці відмінності.

З іншого боку, Рада застосовує стандарти міжнародного права дуже поверхнево, а іноді навіть докладно не пояснює свою позицію у мотивувальній частині рішення. Наведемо приклад зі справи “Вірш російського солдата” (“Russian poem case”). Справа стосувалася допису, у якому російську армію в Україні порівнювали з нацистами та цитували вірш із закликами вбивати фашистів. У дописі також було зображення мертвого тіла людини, застреленої в Бучі. Meta спочатку повністю видалила допис за порушення стандартів щодо мови ворожнечі, але після розгляду апеляції відновила допис, застосувавши екран попередження до прикріпленого зображення відповідно до політики щодо зображення сцен насильства. 

Наглядова рада ж постановила, що і видалення допису, і застосування екрану попередження порушило принцип необхідності й пропорційності. У рішенні Рада дала невелике пояснення, чому початкове видалення допису не було необхідним кроком. Але Рада докладно не обгрунтувала, чому застосування екрану попередження було непропорційним у цьому кейсі та не відповідало міжнародним стандартам.

Справа “Вірш російського солдата” є показовою. Вона наочно демонструє приклад труднощів застосування міжнародних стандартів прав людини у контексті модерації контенту. Як ми повинні застосовувати принцип необхідності (пропорційності) до екранів попереджень у дописах користувачів соцмереж?  За яких умов блюр кадрів зі сценами насильства може вважатися пропорційним обмеженням? Ці та інші питання потребують детального вивчення й обговорення. Натомість Наглядова рада так і не спробувала відповісти на ці та інші нагальні питання застосування міжнародних стандартів до соцмереж.

2. Несистематичний підхід до контролю над імплементацією рекомендацій, поданих Радою до Meta. При розгляді справ Наглядова рада розробляє рекомендації для Meta щодо покращення Стандартів спільноти і їх реалізації на практиці. Далі Наглядова рада моніторить статус запровадження рекомендацій, про що повідомляє у своїх щорічних та щоквартальних звітах. Втім, Рада не завжди враховує, чи виконання рекомендацій веде до якісних змін у модерації контенту на практиці.

Іноді Наглядова рада звертає увагу на практичні наслідки запровадження рекомендації. Так, в одній справі алгоритми Meta помилково видалили зображення симптомів раку грудей із написом “Рак грудей” на підставі Стандартів спільноти щодо зображень оголеного тіла. Хоча Стандарти спільноти містять виняток, що дозволяє поширювати такі зображення для підвищення обізнаності про рак грудей, алгоритми Meta не зуміли розпізнати напис на зображенні й зрозуміти його контекст. Тож Рада рекомендувала, аби Meta навчила свої алгоритми краще розпізнавати текст на зображеннях – щоб дописи про рак грудей не видаляли помилково.

Meta публічно прозвітувала про повне виконання цієї рекомендації у липні 2021 року. Та Наглядова рада звернула увагу не лише на формальне виконання, але й на вплив на ситуацію з модерацією контенту на практиці. У своєму щорічному звіті за 2022 рік Рада зазначила, що лише за 30 днів – із 26 лютого до 27 березня 2023 року – 2500 дописів, які раніше були б автоматично видалені, передали на розгляд модераторам завдяки покращеній роботі алгоритмів.

Але бувають випадки, коли Наглядова рада обмежується формальним контролем над статусом виконання рекомендації та докладно не аналізує практичні наслідки її запровадження. 

Приклад – рекомендації у справі про “Цитату нацистів” (“Nazi quote”). Наглядова рада скасувала рішення Meta видалити допис, що містив цитату, приписану Йозефу Геббельсу (міністру пропаганди нацистської Німеччини), яку автор використав для опису тодішнього президента США Дональда Трампа. У ній ішлося, що у своїх аргументах нам треба апелювати не до раціональності людей, а до їхніх емоцій та інстинктів. Зображень самого Геббельса чи нацистської символіки у дописі не було. Однак Meta видалила допис через порушення Стандартів спільноти щодо небезпечних організацій та осіб, оскільки компанія вважає Геббельса небезпечною особою і має внутрішні правила, які забороняють цитувати небезпечних осіб без чіткої вказівки, що автор допису не схвалює і не підтримує їх.

Наглядова рада проаналізувала контекст допису й постановила, що він не схвалював і не підтримував небезпечних осіб, а тому не порушував Стандарти спільноти. Рада також зауважила, що публічно доступні Стандарти спільноти не конкретизують, які висловлювання становлять “схвалення” чи “підтримку” небезпечних осіб, і рекомендувала Meta дати визначення цим поняттям. Незабаром Meta прозвітувала про виконання цієї рекомендації, і Рада теж відзначила появу визначень термінів “схвалення” і “підтримка” у Стандартах спільноти. 

Отже, Наглядова рада проконтролювала статус формального виконання рекомендації (Meta прояснила необхідну термінологію, рекомендацію виконано), однак не оцінювала наслідки (чи були позитивні зміни модерації контенту цієї категорії на практиці). 

Власне, сама Рада це визнає і зазначає, що спонукатиме Meta ділитися даними про безпосередній вплив рекомендацій на користувачів платформи.

3. Нерішучість у наданні чітких рішень у резонансних справах. У деяких high-profile справах Наглядова рада утримувалася від прийняття конкретних рішень, яких від неї очікували. Яскравий приклад – справа з блокуванням акаунту колишнього Президента США Дональда Трампа. Meta заблокувала акаунт Трампа на невизначений час. Від Ради чекали відповіді: чи треба накладати обмеження на акаунт Трампа, і якщо так, то яке обмеження буде необхідним і пропорційним. 

Наглядова рада ж дала досить нейтральну відповідь: застосувати якісь санкції проти акаунту Дональда Трампа потрібно, але Meta повинна переглянути початково запроваджену санкцію, бо її формулювання (блокування на невизначений час) відсутнє в інструментарії Meta. Він передбачає можливість постійного блокування акаунту або блокування на певний (а не невизначений) період.  Блокування на невизначений час було формальним порушенням процедурних процесів застосування санкцій, на чому й наголосила Рада. 

Фактично, Наглядова рада не наважилася взяти на себе відповідальність за рішення, а переклала її назад на Meta. Мовляв, якусь санкцію треба запровадити, але формальний процедурний процес було порушено – тож перегляньте своє рішення і застосуйте правильну санкцію. І визначте, чи ви хочете безстроково заблокувати акаунт Трампа, чи встановити блокування на певний (визначений) час.

Така позиція Ради у великих контроверсійних справах, до яких прикута увага світової спільноти, дещо суперечить початковій ідеї створення Наглядової ради, яка полягала саме у розгляді складних справ і прийнятті важких рішень.

Висновки

Наглядова рада Meta – інновація у сфері управління контентом в соцмережах, головна мета якої – розгляд апеляцій користувачів щодо обмежень контенту на платформах Facebook та Instagram, а також надання рекомендацій для вдосконалення політик Meta.

Незалежні експерти, з яких складається Рада, приймають рішення на підставі цінностей Meta (“Право на власну думку”, “Безпека”, “Гідність”, “Достовірність”, “Конфіденційність”), Стандартів спільноти (найбільше рішень стосуються стандартів мови щодо ворожнечі, насильства та підбурювання, а також небезпечних осіб і організацій) та положень міжнародного права прав людини. Особливо коли йдеться про право на свободу вираження поглядів (міжнародні принципи законності, легітимності, необхідності та пропорційності).

Незважаючи на початкові застереження, за період свого існування Рада продемонструвала незалежність від Meta у процесі ухвалення рішень. Відбулася низка позитивних зрушень. Наглядова рада зробила управління контентом Meta підзвітнішим та прозорішим: Meta зобов’язана надавати обґрунтування своїх рішень про обмеження контенту, виконувати постанови Ради щодо видалення або відновлення контенту та звітувати про статус впровадження рекомендацій Ради.

Разом з тим, є кілька аспектів, які Наглядова рада може покращити, аби підвищити свою ефективність і значення своєї роботи:

1. Докладно пояснити своє розуміння тонкощів застосування  міжнародних стандартів прав людини (які були створені для держав) до правил і політик Meta (як приватної компанії) з урахуванням особливостей функціонування соцмереж. Такі пояснення можна давати у відповідних розділах рішень Ради.
2. Приділити більшу увагу практичним наслідкам  рекомендацій, які Рада розробила для Meta. Не лише моніторити статус запровадження рекомендації (виконана рекомендація чи ні), але й аналізувати її вплив на процес модерації контенту (чи відбулися позитивні якісні зміни після запровадження рекомендації).
3. Займати чітку позицію при розгляді контроверсійних high-profile кейсів. Брати на себе відповідальність і приймати недвозначні складні рішення у складних кейсах.

Загалом же можна підсумувати, що експеримент зі створення Наглядової ради Meta видався відносно успішним. Цю модернізацію моделі управління контентом можуть взяти на замітку й інші соцмережі, і деякі це вже зробили. Тож важливо використати досвід Наглядової ради і визначити шляхи підвищення ефективності цього органу, що дозволить зробити процес управління контентом в соцмережах більш підзвітним і прозорим.