Паріння електронних сигарет над законом

Травень 31, 2020

Стрімкий ріст популярності тютюнових виробів для електричного нагрівання (далі – ТВЕН) та електронних сигарет (прим. – це різні тютюнові вироби) не може зупинити ані відсутність точних наукових даних про безпечність їх застосування, ані спростування міфів про те, що завдяки електронним сигаретам легко кинути курити, ані застереження ВООЗ про збільшення ризиків унаслідок вживання електронних сигарет під час пандемії COVID-19.

Айкоси, гло, вейпи, джули, под-системи, смоки, стіки — на ринку ТВЕН та електронних сигарет ледве не щодня з’являються нові продукти альтернативного споживання нікотину, нікотиновмісних речовин або інших рідких ароматизованих хімічних сполук для куріння або паріння (процес куріння, коли замість диму виділяється пар, часто – з різними присмаками).

Яскрава реклама, яка транслює науково непідтверджений наратив про безпечність споживання електронних сигарет або ТВЕН, заохочує молодь до вживання нових тютюнових виробів, сприяє зростанню їх продажів, і мотивує  тютюнові корпорації інвестувати у розробку нових технологій заради збільшення сегменту нових товарів на тютюновому ринку. Як результат—надприбутки тютюнових компаній на продажі новітніх тютюнових виробів. Тому єдиним ефективним регулятором у такому випадку є чіткі законодавчі правила обігу тютюнових виробів для електричного нагрівання тютюну й електронних сигарет, про що йтиме мова  далі у цьому матеріалі.

Глобальні тренди

Із 2011 року кількість споживачів е-сигарет по всьому світу з 7 млн  збільшилася до 41 млн у 2018 році. Дослідження компанії Euromonitor прогнозують до 2021 року зростання цього показника до 55 мільйонів людей. Прибутки від продажу цих тютюнових виробів сягають сотень мільйонів доларів.

Кількість курців електронних сигарет. Джерело: © Euromonitor international

Топ 10 ринків продажу електронних сигарет (млн. доларів США). Джерело: © Euromonitor international

Водночас, у багатьох країнах світу існує проблема відсутності обмежень вживання е-сигарет неповнолітніми. Наприклад, відповідно до звіту Глобального опитування молоді щодо вживання тютюну за 2017 рік, 40,3% українських дітей пробували курити е-сигарети, а 18,4% дітей у віці 13–15 років є курцями е-сигарет. Схожа ситуація спостерігається і за кордоном. У різних країнах ці показники становлять 10% і більше. У Великій Британії у 2019 році 15,4% дітей віком 11-18 років спробували вейпінг (vaping – англ. куріння е-сигарет), порівняно з 2018 роком – 16,0%. Цей показник збільшився порівняно з 2015 роком — 12,7% дітей цього ж віку спробували електронні сигарети. 

Відповіддю на такі тренди стала миттєва реакція багатьох держав світу, які заради захисту здоров’я людей, особливо дітей та молоді, від споживання нових тютюнових виробів – ТВЕН та електронних сигарет, вирішили обмежити їх обіг на своїй території та запровадили відповідні програми.

Різни види електронних сигарет. Джерело: © CDPH

Еволюція е-сигарет. Джерело: © Ruthlessvapor 

Електричний стілець для електронних сигарет

У світі чимало країн повністю заборонили електронні сигарети та ТВЕН на рівні закону. Такі заборони включають в себе не тільки виробництво чи продаж цих виробів, а навіть і ввезення туристами для особистого користування. За таку «ручну поклажу» можна сплатити великий штраф або потрапити до в’язниці.

Наприклад, на урядовому сайті Великої Британії міститься пам’ятка–попередження Міністерства закордонних справ туристам зі Сполученого Королівства  про незаконність використання вейпів та заправних контейнерів до цих пристроїв у Таїланді. У разі виявлення, тютюнові вироби можуть бути конфісковані поліцією, а порушник буде оштрафований або відправлений до в’язниці на строк до 10 років, якщо його засудять. Продаж чи постачання електронних сигарет у Таїланді загрожуватиме великим штрафом або до 5 років позбавлення волі.

У 2019 році Камбоджа, Ліван, Філіппіни, Індія та В’єтнам приєдналися до Таїланду і теж заборонили електронні сигарети.

Жорсткі покарання за користування, продаж або імпорт електронних сигарет набрали чинності у 2010 році і в Брунеї. Законом е-сигарети визнано «імітаційним тютюновим виробом», а тому за користування пристроями для паріння можуть накласти штраф в розмірі 300 доларів США, а за повторне правопорушення — 500 доларів. У разі, якщо порушника зловлять за імпортом чи реалізацією електронних сигарет, його оштрафують на 5000 доларів  або 10 000 доларів за повторне порушення.

Схожа ситуація і в Сінгапурі, де продаж, імпорт і використання пристроїв для паріння та рідин до них заборонено з 2010 року, оскільки вони нагадують тютюнові вироби. Слід зазначити, що в країні достатньо жорсткі антитютюнові закони, а тому штрафи за продаж е-сигарет можуть мати космічні розміри. Так, у 2019 році чоловіка було оштрафовано на рекордні 99 000 сінгапурських доларів (еквівалентно майже 70 000 доларів США) за продаж електронних сигарет онлайн.

А от у Тайвані е-сигарети класифікуються як регульований наркотик ще з 2009 року. Це означає, що без надання відповідної згоди влади ніхто не може продавати, імпортувати або виготовляти ці пристрої. Тому законодавство забороняє туристам привозити такі вироби навіть з метою  власного використання. Порушникам загрожує штраф або ув’язнення. Влада Тайваню під час розробки закону спиралася на звіти ВООЗ.

Де електронні сигарети заборонені або обмежені для використання. Джерело: © The Sun

Недемократичне ставлення до паріння заради здоров’я

У деяких країнах причиною заборон електронних сигарет стала недостатність наукових досліджень щодо їх безпечності.

Наприклад, у 2011 році Аргентина заборонила ввезення, роздрібний продаж і рекламу е-сигарет, включаючи пристрої та заправні картриджі до них. Аргентинська влада заявила, що відсутні переконливі докази того, що електронні сигарети можуть допомогти курцям відмовитися від звички. Таким чином, Аргентина приєдналася до низки країн Південної Америки, які запровадили таку заборону раніше, серед яких – Уругвай (заборона у зв’язку з присутністю у виробах етиленгліколю та нікотину), Колумбія та Панама.

До речі, зі схожих мотивів е-сигарети були заборонені й в іншій частині світу — Йорданії, де влада всерйоз занепокоїлася відсутністю доказів про ефективність чи безпечність вейпінгу у порівнянні зі звичайним курінням сигарет. Тому, на підставі закону, всі заявки, подані компаніями на імпорт електронних сигарет, були відхилені.

Натомість, у Катарі діє заборона на ввезення та продаж електронних сигарет через те, що вміст нікотину у е-сигаретах вище, ніж у звичайних сигаретах.

А от у Об’єднаних Арабських Еміратах з 2009 по 2019 рр. діяла повна заборона на імпорт та продаж пристроїв для паріння. Основною причиною були антитютюнові заходи влади, а паріння е-сигарет розглядалося саме як збудник виникнення тютюнової залежності у молодих людей. Однак, із 2019 року продаж е-сигарет дозволили, хоча запровадили суттєві обмеження у споживанні тютюнових виробів у громадських місцях під загрозою штрафу до 2000 дірхамів (еквівалентно 14 685 грн).

Прикладом системного підходу до регуляції обігу електронних сигарет у контексті боротьби із вживанням тютюнових виробів є Туреччина, яка з 25 лютого 2020 р. заборонила імпорт і дистрибуцію е-сигарет.

Таке рішення турецької влади стало черговим кроком у масштабній урядовій кампанії, що розпочалася в 2009 році для зменшення поширеності куріння у країні. Туреччина завжди займала провідні  позиції у світі по вживанню тютюну.

У 2014 році в Бразилії було заборонено продаж і виробництво вейперів-стіків — тонких електронних сигарет на підставі постанови Національного агентства з нагляду за здоров’ям Бразилії.

Водночас, продаж е-сигарет у Бразилії дозволений, однак лише за умови наявності ліцензії від Національного Агентства з нагляду за здоров’ям. Такі пристрої позиціонуються, як засіб для відмови від куріння. Але наявність ліцензії не дає право порушувати вікові обмеження на продаж товару неповнолітнім чи заборону на рекламу.

Директива ЄС дозволяє заборонити

З ухваленням Директиви 2014/40/ЄС Європейський парламент встановив нові правила щодо тютюнових виробів, у тому числі і для електронних сигарет та ТВЕН. Зокрема, заборонена реклама е-сигарет, встановлені обмеження максимальних концентрацій нікотину в заправних рідинах, обмежені максимальні обсяги рідини для продажу, встановлені вимоги до упаковки, складу інгредієнтів для рідин, правила дозування пари, обов’язок розкриття інгредієнтів та вмісту нікотину та інші регуляторні правила, які надали можливість країнам європейської спільноти змінювати своє законодавство для контролю за обігом електронних сигарет та ТВЕН.

Станом на 2020 рік в більшості країн Європейського Союзу заборонено продаж е-сигарет неповнолітнім.  У таких країнах як Австрія та Франція заправні контейнери, які містять нікотин, класифікуються як лікарські засоби, а електронні сигарети для інгаляції нікотину – як медичні засоби. Такі вироби продаються лише за наявності ліцензії.

Вейпінг по-американськи

Спалах легеневої хвороби, який медична спільнота США пов’язала із масовим споживанням тютюнових виробів для паріння, суттєво погіршив статистику захворювань дихальних шляхів за останні роки, відтак мали місце як політичні заяви на найвищому рівні, так і конкретні дії.

Переломний момент для змін в ліберальній політиці США відносно вживання електронних сигарет настав у 2016 році, коли Управління з контролю за продуктами і ліками США (FDA) віднесло електронні сигарети до тютюнових виробів. Як наслідок — заборона продажу е-сигарет неповнолітнім, оскільки FDA класифікувало їх як засоби доставки наркотиків, що підлягають регулюванню у відповідності до спеціального законодавства перед їх ввезенням і продажем у США. 

У вересні 2019 року в США було анонсовано підготовку до заборони вільного обігу електронних сигарет і заборону рідких ароматизаторів для електронних сигарет після відповідної заяви президента Дональда Трампа.  

«Люди помирають від вейпінгу» – заявив Дональд Трамп у Білому домі у вересні 2019 року.

Попри відсутність наразі повної заборони виробництва, продажу чи споживання електронних сигарет і ТВЕН на всій території США, окремі штати самостійно впроваджують такі обмеження на місцевому рівні. Переважно, мова йде про заборону паріння на робочих та у громадських місцях.

Також деякі міста штатів підвищили вік, з якого дозволяється продаж тютюнових виробів для паріння. Наприклад, місто Девілс Лейк штату Північна Дакота стало першим містом штату, яке заборонило продаж продуктів для паріння клієнтам молодше 21 року. Закон набрав чинності з початку 2020 року, а штрафи за його порушення становлять від 50 доларів для покупців до 500 доларів для продавців.

До цього, Мічиган став першим штатом, який заборонив ароматизовані електронні сигарети, після повідомлення про смерть і хвороби легенів декількох людей (середній вік 19 років) внаслідок споживання е-сигарет. 

(Де)регуляція в Україні

 Термін “електронна сигарета” можна зустріти в українському законодавстві лише двічі. У статті 13 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров’я населення» зазначено про заборону куріння тютюнових виробів, а також електронних сигарет і кальянів у наведеному переліку громадських місць.

Визначення поняття електронної сигарети та рідини, що використовується в електронних сигаретах, чинне законодавство отримало лише 23 травня 2020 року з офіційним оприлюдненням Закону №466-IX від 16 січня 2020 року про зміни до податкового законодавства (відомий ще як “законопроект №1210”), який, 21 травня 2020 року, після трьох з половиною місяців очікування в Офісі Президента, отримав підпис голови держави.

Перед цим, у січні 2020 року був ухвалений Закон, який містить нові положення до Податкового кодексу України, якими “тютюновмісні вироби для електричного нагрівання (ТВЕН) за допомогою підігрівача з електронним управлінням”, а також рідини для електронних сигарет виокремлено у окремі підгрупи товарів категорії “тютюнові вироби”. Нарешті, для цієї групи товарів законодавець встановив ставки акцизного податку саме як для тютюнових виробів, щоправда з 2021 року.

Водночас, слід зазначити, що відкритим залишається питання дефініції самого поняття ТВЕН, як у законі, так і у Податковому кодексі. Подібна законодавча невизначеність розширює поле для маніпуляцій та може сприяти неконтрольованому продажу ТВЕН неповнолітнім.

Також варто зауважити, що українське законодавство, з урахуванням останніх змін, стосуватиметься лише регуляції обігу безпосередньо продуктів “витратного матеріалу” – рідин для е-сигарет та стіків (хітсів) для ТВЕН, а от самі гаджети залишаються поза дією тютюнового законодавства.

В цьому контексті варто згадати про зобов’язання України в рамках Угоди про асоціацію на рахунок імплементації Директиви 2014/40/ЄС, а самеі в частині встановлення чіткої регуляції обігу тютюнових виробів, зокрема, електронних сигарет, ТВЕН, новітніх тютюнових виробів і тд.

У Верховній Раді України зареєстровано ряд проектів законів, які покликані владнати прогалини у законодавстві в сфері обігу ТВЕН та електронних сигарет. Наприклад,  законопроект №2813, ініціаторами якого є члени Комітету ВР з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування, пропонує додати до переліку тютюнових виробів електронні сигарети та ТВЕН, а також заборонити продаж тютюнових виробів всіх видів особам молодше 21 року за прикладом деяких країн світу.

З урахуванням наведених міжнародних практик регуляції обігу електронних сигарет та ТВЕН, Україні в цій сфері варто якнайшвидше звернути увагу на офіційну позицію ВООЗ та залатати всі  прогалини у національному законодавстві, оскільки відсутність правил гри породжує хаос та безвідповідальність виробників, постачальників та продавців електронних сигарет та ТВЕН.

Наприклад, закон не забороняє закупити партію несертифікованих пристроїв для паріння на китайському онлайн-маркеті гаджетів і продавати його в Україні як новий «революційний продукт». Без акцизів, без дозволів, без сертифікації і, тим більше, відповідальності за непередбачувані наслідки для здоров’я дітей – потенційних споживачів «безпечних е-сигарет».

Важливо також дотримуватися міжнародних зобов’язань, які націлені, у першу чергу, на вдосконалення законодавства саме з метою поліпшення ситуації у секторі громадського здоров’я, а не утисків ринку, як це часто можна почути від основних гравців на ньому.

Тож чи буде паріння ринку е-сигарет і ТВЕН над законом? Чи стане врегульованим так само, як і куріння сигарет? Все залежить від чіткої позиції уповноважених органів державної влади. За досвідом останніх місяців, здоров’я та безпека населення країни все ж мають бути важливішими за бізнес інтереси й апетити корпорацій.