Прозорість медіа власності по-македонськи

May 23, 2006

Закон Республіки Македонія „Про телебачення і радіомовлення”, прийнятий у листопаді 2005 року, є одним з кращих існуючих законів Європи у галузі регулювання телерадіомовлення взагалі, та прозорості аудіовізуальних ЗМІ зокрема.

Вимога Ради Європи до кожної держави гарантувати прозорість медіа власності пов’язана з двома причинами. По-перше, громадськість повинна мати доступ до основної інформації про ЗМІ для формування власної думки про те, яку цінність має інформація, ідеї та міркування, що поширюються цим ЗМІ. По-друге, прозорість потрібна самій державі для здійснення ефективного регулювання у галузі концентрації та участі іноземців у засобах масової інформації. Звісно, якщо держава не знає, хто стоїть за телеканалами, вона ніколи не зможе прослідкувати за тим, як поступово телеканали переходитимуть з рук українців до іноземців.

Закон Республіки Македонія „Про телебачення і радіомовлення”, прийнятий у листопаді 2005 року, є одним з кращих існуючих законів Європи у галузі регулювання телерадіомовлення взагалі, та прозорості аудіовізуальних ЗМІ зокрема. Над цим законом працювала потужна група експертів з Європи та США.

Македонський Закон встановлює ряд вимог до телерадіоорганізацій. Так, для отримання ліцензії на здійснення діяльності в галузі телебачення і радіомовлення заявники мають подати Раді з питань телебачення і радіомовлення, зокрема, дані про структуру власності. Жодна особа, не відображена в цих даних (неофіційний співвласник), не може брати участь у телерадіомовленні ні на грошовій, ні на негрошовій основі (інакше з телерадіомовника стягуватиметься штраф).

Ще одним інструментом забезпечення прозорості є вимоги до щорічного звіту, який кожен телерадіомовник має публікувати не пізніше 31 березня. Звіт повинен містити таку інформацію:

  • зміни в структурі власності;
  • статутні зміни телерадіомовника;
  • зміни в керівних органах;
  • джерела фінансування.

Телерадіомовними, за законом, зобов’язані транслювати звіт в найкращий ефірний час принаймні тричі на рік, а також опублікувати звіт принаймні в одній щоденній газеті. Також не пізніше 31 березня телерадіомовникам належить подати до Ради з питань телебачення і радіомовлення свої фінансові звіти за попередній рік. На запит Ради, телерадіомовники мають надати інформацію про свої прибутки від реклами, торгівлі за допомогою засобів телебачення і спонсорства.

Вимоги Закону поширюються не лише на прямих власників і засновників ЗМІ, але й на споріднених осіб, яким у Законі дається таке складне визначення: „Споріднені особи – це особи, пов’язані між собою через структуру управління, основні фонди чи в інший спосіб, коли такі особи, через свої зв’язки, беруть спільну участь у розробці бізнесових стратегій, тобто скоординовано діють з метою досягнення спільних цілей, або коли одна особа спроможна керувати іншою особою чи справляти на неї істотний вплив через прийняття рішень щодо господарської діяльності або програмної концепції телерадіомовника”. У контексті цього Закону як споріднені розглядаються такі особи: члени родини (батьки, діти, брати і сестри, прийомні батьки і діти); особи, які перебувають у зареєстрованому шлюбі або спільно мешкають поза шлюбом (співмешканці); найближчі родичі чоловіка або дружини; акціонери або власники інших прав, на основі яких вони беруть участь в управлінні телерадіомовником, з принаймні 25% прав голосу; особи, які спільно володіють двома телерадіомовниками або мають інші права, на основі яких беруть участь в управлінні кожним з телерадіомовників, з принаймні 25% прав голосу; особи, які, на основі договору про продаж чи іншу ділову кооперацію, формують понад 30% річних прибутків певного телерадіомовника від реклами, торгівлі за допомогою засобів телебачення або спонсорства; члени керівного чи наглядового органу певного телерадіомовника, а також особи, споріднені з членами керівного і наглядового органу організації у вищеозначений спосіб.

Як уже зазначалося, телерадіомовник повинен інформувати Раду з питань телебачення і радіомовлення про всі зміни у структурі власності. Якщо в результаті зміни структури власності телерадіомовник або його споріднена особа отримує частку в статутному капіталі іншого телерадіомовника, яка перевищує 10% основного капіталу, телерадіомовник повинен, починаючи з дня перевищення 10-відсоткової межі, надати на схвалення Ради з питань телебачення і радіомовлення запит про зміну структури власності. Рада з питань телебачення і радіомовлення повідомляє свою думку щодо запиту про зміну структури власності протягом 60 днів з дня отримання нею остаточно оформленого запиту. За порушення цих вимог у Законі передбачаються штрафні санкції для телерадіомовника.

Македонський досвід представляє як теоретичний, так і практичний інтерес. Україна прагне розвивати своє законодавство дотримуючись демократичних стандартів, рекомендацій Ради Європи та досвіду інших країн. Досвід Македонії цілком придатний для використання Україною. Більше того, Міністерство юстиції підготувало проект закону про забезпечення прозорості відносин власності щодо засобів масової інформації. Частиною цього проекту є запровадження щорічних публічних звітів телерадіоорганізацій.