“Здай корупціонера – отримай 10%” – одне із гасел, з якими партія “Слуга народу” йшла на вибори цього року. І ось уже серед перших на сайті парламенту з’явився президентський Законопроект №1010 від 29.08.2019 р., яким пропонують посилити захист викривачів корупції. Цей Законопроект Верховна Рада України уже прийняла за основу та готує до другого читання.

Нагадаємо, що на сьогодні відповідно до статті 53 Закону України «Про запобігання корупції» держава повинна забезпечити захист осіб, які «надають допомогу в запобіганні і протидії корупції». Втім, законодавство детально не визначає сам механізм захисту таких осіб, канали повідомлення про корупційні правопорушення тощо. Більше того, деякі норми не узгоджені з іншими нормами чинного законодавства. Спроби внести відповідні зміни були у 2016 році та на початку 2019 року. Втім, вони так і залишились на стадії законопроектів. Відсутність ефективних механізмів захисту викривачів частково пояснює, чому громадяни, яким стало відомо про корупційні дії, рідко розкривають цю інформацію. А як ми знаємо, саме свідчення викривачів у більшості випадків є надзвичайно цінними для слідства.

Законопроектом №1010 пропонується внести зміни до Закону України «Про запобігання корупції», якими б були визначені:

• правовий статус викривача корупції
• права та гарантії захисту викривачів, їхніх близьких осіб та інших осіб, які сприяли розкриттю викривачем інформації
• способи та порядок повідомлення про корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення
• процедури розгляду таких повідомлень
• право викривача отримувати дані про стан розгляду наданої інформації
• право на безоплатну правову допомогу, конфіденційність
• право на матеріальну винагороду

На останньому зупинимось детальніше, оскільки саме фінансове заохочення може стати дуже хорошим стимулом для розкриття інформації та змінити саму культуру викриття корупції.

Як отримати 10%?

Отож, хто саме і за яких умов зможе отримати від держави обіцяну винагороду, якщо парламент проголосує за вказаний проект закону. Можемо виокремити кілька умов:

Умова 1 – тільки викривач

Право на винагороду матимуть тільки викривачі. Відповідно до Законопроекту “викривач – фізична особа, яка за наявності переконання, що інформація є достовірною, повідомила про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень цього Закону іншою особою”.

Перше, на що варто звернути увагу – повідомлення повинно містити конкретні факти, які справді можна перевірити і які стосуватимуться певних обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні (детальніше про це буде нижче). Про ці факти викривач може знати безпосередньо або від інших осіб. Водночас, викривачу достатньо “мати переконання про достовірність інформації” і не обов’язково надавати конкретні докази вчинення кимось корупційного злочину.

Друге – повідомлення повинно стосуватись корупційних дій та дій, пов’язаних з корупцією. Весь Законопроект стосується в основному змін до Закону України «Про запобігання корупції», а отже стимулює викриття саме корупційних злочинів. В свою чергу, громадські активісти звертали увагу на необхідність забезпечити захист і тим особам, які повідомляють про порушення іншого законодавства. Наприклад, порушення екологічного законодавства може спричинити шкоду довкіллю чи життю людей. А збитки від нього можуть оцінюватись у значно більшу суму, ніж від деяких корупційних справ. Проте, особи, які повідомили про такі злочини, не зможуть отримати винагороду.

Умова 2 – великі збитки від корупційних дій

Грошовий розмір предмета злочину (наприклад, розмір хабара, який отримає корупціонер) або завдані державі збитки від нього повинні перевищувати у п’ять тисяч і більше разів розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на час вчинення злочину.

Іншими словами, винагороду отримають лише викривачі у тих справах, де буде встановлено, що від корупційних дій держава зазнала збитків більш ніж на 10 035 000 гривень (з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на сьогодні).

Фактично винагороду зможуть отримати тільки викривачі топ-корупції. Якщо збитки будуть менші, то на кошти не варто розраховувати.

Умова 3 – не бути співучасником злочину чи учасником кримінального провадження

Не матимуть права на винагороду і співучасники злочину, які б повідомили про нього через канали, передбачені у Законопроекті. Ймовірно, це виключення із правила спрямоване на те, щоб унеможливити схеми, за яких особа могла б, скажімо, спровокувати чи підбурити на хабар, а потім повідомити про нього правоохоронні органи і таким чином заробити на цьому.

Окрім того, винагороду не отримають особи, що повідомили про корупційний злочин в рамках угоди у кримінальному провадженні. Наприклад, якщо підозрюваний (обвинувачений) визнав свою вину у вчиненні злочину та погодився на співпрацю у викритті злочину, вчиненого іншою особою.

І ще один виняток – якщо особа мала можливість офіційно повідомити про виявлений злочин у межах реалізації своїх службових повноважень (наприклад, працівник правоохоронного органу, який дізнався про відповідний злочин), але натомість повідомила про такий злочин як викривач.

Скільки платитимуть викривачам?

Одразу зазначимо: фіксованого розміру винагороди не передбачено. Законопроектом пропонують визначити винагороду в межах 10% від грошового розміру предмета корупційного злочину або розміру завданих державі збитків від злочину. При цьому розмір винагороди не може перевищувати розміру трьох тисяч мінімальних заробітних плат, встановлених на час вчинення злочину. Наразі максимум винагороди може досягати 12 519 000 гривень. Таким чином сума може коливатись від десятків чи сотень тисяч (наприклад, навіть 1% від мінімальної суми предмета злочину – це більше 100 тис. грн.) до кількох мільйонів гривень.

Важливо, що сам розмір визначить суд. Хоча слідчий повинен у обвинувальному акті вказати розмір пропонованої винагороди, проте останнє слово залишиться таки за суддею. Так, суд повинен з’ясувати чи є підстави для виплати винагороди викривачу. І якщо так, то у якому розмірі та в якому порядку. Для визначення суми Феміда буде керуватись двома критеріями, які передбачені Законопроектом: персональністю та важливістю отриманої від викривача інформації.

Персональність інформації означає, що інформація, яку повідомив викривач правоохоронному органу, повинна походити від його особистої обізнаності, зокрема інформації, отриманої від інших осіб, та не міститися в публічних звітах, результатах перевірок, матеріалах, дослідженнях, інформаційних повідомленнях тощо органів чи засобів масової інформації, за винятком випадку, коли джерелом такої інформації є сам викривач. Тобто правоохоронному органу така інформація не має бути відомою з інших джерел.

Важливість інформації – повідомлена викривачем інформація повинна містити фактичні дані, які можуть бути перевірені, і сприяти доказуванню хоча б однієї з обставин вчинення корупційного злочину, передбачених пунктами 1–3, 6, 7 частини першої статті 91 Кримінального процесуального кодексу України. До цих обставин належать:

• подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення);
• винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення;
• вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат;
• обставини, які підтверджують, що гроші, цінності та інше майно, які підлягають спеціальній конфіскації, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна, або призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи винагороди за його вчинення, або є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов’язаного з їх незаконним обігом, або підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення;
• обставини, що є підставою для застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру;

Іншими словами, суд повинен врахувати цінність інформації, яку повідомив викривач, для слідства. Звісно особливо цінною буде інформація, яку правоохоронці не змогли б отримати без викривача та яка б розкрила багато обставин справи. Водночас, якщо викривач повідомить лише, скажімо, інформацію про час вчинення корупційного злочину, то навряд чи за це отримає значні кошти.

Варто також додати, що якщо викривач не буде згодний з призначеним розміром, то він має право оскаржити рішення суду в цій частині до апеляційного суду.

До речі, якщо декілька викривачів повідомлять про один і той самий корупційний злочин, у тому числі інформацію, що доповнює відповідні факти, розмір винагороди розподіляється між такими викривачами з урахуванням важливості інформації, яку повідомив кожен із них. Звісно ж, частку кожного виокремить суд.

Звідки братимуть гроші на винагороду викривачам?

Грошові винагороди виплачуватимуть з бюджету органи казначейства за процедурою безспірного списання. Кошти на виплати викривачам пропонують брати з відшкодованих державі збитків за корупційні злочини, сплачених санкцій тощо.

Фактично, щоб отримати кошти, викривачу доведеться дочекатись закінчення судового розгляду, отримати рішення суду та (або) виконавчий лист, з якими можна буде звернутись до органів казначейства.

Кабінету Міністрів України відповідно до Законопроекту потрібно “внести пропозиції щодо передбачення видатків державного бюджету на виплату винагороди викривачам”. Ймовірно у Державному бюджеті будуть закладати кошти на виплати викривачам (як наприклад, статті на виконання рішень ЄСПЛ). А отже, їм не потрібно буде чекати поки корупціонер поверне незаконно отримані кошти чи майно. У будь-якому разі законодавцю варто детальніше прописати, за якою саме процедурою безспірного списання викривач зможе отримати винагороду.

Замість висновків

Практика фінансового заохочення викриття корупції уже довела свою ефективність у інших країнах, де завдяки цьому до бюджету повертаються мільйони доларів. Тому внесення змін до Закону “Про запобігання корупції” щодо винагороди у межах 10% – хороша ідея. В принципі, як і спроби створити важелі проти зловживання цим правом на винагороду, наприклад, заборона виплачувати її співучасникам злочину.

Втім залишаються питання до деяких положень Законопроекту. Чи варто прив’язувати можливість отримання винагороди до розміру предмета злочину? Тим більше такого великого (так, збитки мають бути більшими за 10 мільйонів гривень). Чому викривачі менших злочинів не матимуть права на винагороду? Адже одним із наслідків може стати те, що людина не ризикне повідомляти про злочин.

Також цікаво як будуть розраховувати суму винагороди, якщо завдяки інформації, яку повідомив викривач, вдасться запобігти злочину, і розмір ймовірних збитків буде неможливо оцінити.

Втім, фінансове заохочення – це лише один із стимулів для викривачів корупції. Чи запрацює цей механізм в Україні – залежатиме від комплексу заходів, який ще потрібно створити.