Що більше впливає на комерційний успіх артиста – хітові пісні та більше прослуховувань на платформах або ж юридична експертність та знання основ авторського права? 

Здавалося б, друге мало стосується творчості і не впливає на популярність артиста серед слухачів. Втім, створивши хіт та насолоджуючись цифрами переглядів на умовному Youtube, артисту ще зарано розслаблятися. Задача із зірочкою – втриматися на хвилі популярності та зробити свій проєкт не лише творчим, але й комерційно успішним. 

Отримувати прибуток від музичної творчості можна, якщо є талант та натхнення для створення та виконання хітів, професійна команда, популярність у соціальних мережах та любов аудиторії. Але часто цього виявляється замало і артисти опиняються в епіцентрі судових тяганин та спорів щодо авторських і суміжних прав. 

Центр демократії та верховенства права вже досліджував, що необхідно врахувати артисту під час роботи з лейблом та дистриб’юторами, які є переваги та недоліки самостійної діяльності та на що необхідно звернути увагу, щоб не потрапити в юридичну пастку.

У цій консультації ми пропонуємо 10 порад артисту, який починає свій шлях у музичному бізнесі, хоче отримувати прибуток та бути юридично грамотним. Поради допоможуть артисту творити та отримувати прибуток від своєї діяльності, бути не лише експертом у творчості, але й у бізнесі, пов’язаному з нею. 

Порада 1. Знайте закон, у якому є відповідь на ваше питання

Навіщо? Це допоможе запобігти введенню артиста в оману та виникненню спорів.

Натхнення, сили та терпіння порпатися в десятках нормативно-правових актах може не вистачити ані у артиста, ані у юриста. Якщо для останнього це частина робочого процесу, то артист може задаватися питанням “Навіщо воно мені треба?”. Втім, артисту необхідно розбиратися з юридичними тонкощами музичного бізнесу, бо саме він найбільше зацікавлений у своєму комерційному успіху і у тому, щоб не потрапити у юридичну пастку. 

Питання можуть виникнути найрізноманітніші: куди звертатися, якщо помітили свою пісню на піратському сайті, як отримати роялті, який договір укладати з організаторами концерту, як оформити купівлю пісні у автора, якщо я хочу зробити кавер чи рімейк? Тож перш за все розібратися треба з тим, які закони можуть дати відповідь на ці та інші питання. 

Закон України “Про авторське право і суміжні права”

• Хто такий автор та виконавець, що таке музичний твір, чи треба його зареєструвати, щоб захистити?
• Які свої права автор твору не може нікому передати, а які може відчужувати та отримувати з цього дохід? 
• Якими правами наділяються співавтори? 
• Як регулюється створення твору на замовлення? 
• Хто вважається авторами кліпу і якими правами вони наділяються? 
• Кому належать авторські права на кавер-версію пісні? 
• Чи може медіа без дозволу автора створити сюжет з новиною про вихід кліпу та транслювати його частину в програмі новин? 
• Якщо автор має авторські права, то якими правами наділений виконавець, який купив пісню? 
• Хто має права на фонограму та як ці права можуть передаватися?
• Уклавши який договір можна передати свої авторські або суміжні права? 
• Що вважається порушенням авторських та суміжних прав? 
• З якими вимогами можна йти в суд за захистом своїх прав та що може зробити суд? 
• Як діяти, якщо помітили порушення своїх авторських та суміжних прав в Інтернеті? 

Цивільний кодекс України 

• Містить загальні положення про право інтелектуальної власності, які деталізуються в окремих законах;
• Які існують вимоги до правочину та хто може вчиняти його від імені автора (правовласника)?
• Як регулюється укладення договору?
• Як відшкодовується майнова та моральна шкода? 

Закон України “Про гастрольні заходи в Україні”

• Які договори потрібно укладати для організації гастролей? 
• Яку відповідальність несе організатор гастролей, якщо він порушив закон? 
• Які гастрольні заходи заборонено проводити в Україні? 
• Що таке благодійні гастрольні заходи і як розподіляється дохід від них? 

Закон України “Про культуру”

• Яку музику заборонено виконувати в Україні? 
• Як держава регулює діяльність у сфері музичного мистецтва?
• Які сьогодні пріоритети держави у сфері культури? 
• Які права та обов’язки мають громадяни у сфері культури? 

Закон України “Про медіа”

• Скільки пісень українською мовою має звучати на радіо? 
• Що таке європейський продукт та скільки такого продукту має бути на українських телеканалах порівняно з національним продуктом? 

Закон України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань”

• Як оформити свій юридичний статус (ФОП) для того, щоб надавати послуги артиста?

Також не менш важливо відслідковувати тенденції розвитку законодавства. У 2023 році Міністерство культури та інформаційної політики України заявило про формування робочої групи зі створення закону про музичну індустрію. Такий правовий акт необхідний індустрії сьогодні, зокрема щоб врегулювати питання виплати авторських винагород українським музикантам та створення єдиного податкового поля для всіх гравців індустрії.

Порада 2. Написали пісню – зареєструйте авторські права

Навіщо? Свідоцтво про реєстрацію авторського права є доказом авторства у разі виникнення спору. 

Авторське право на будь-який твір виникає з моменту його створення. Тобто з того моменту, коли пісня набула об’єктивної форми (наприклад, була зафіксована на електронному носії у вигляді аудіозапису). Насправді реєстрація авторських прав та отримання свідоцтва – суто добровільні. І автори зі свідоцтвом та без нього мають однаковий обсяг прав.

Та навіщо ж тоді існує процедура реєстрації? Це можливість підтвердити своє авторство та отримати офіційний документ – свідоцтво про реєстрацію авторського права. Реєстрація проводиться у державній організації “Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій” (УКРНОІВІ). Для кращого розуміння всієї процедури реєстрації авторського права на твір рекомендуємо до перегляду відео. 

Відсутність реєстрації авторського права може ускладнити доведення свого авторства. Чи то у позасудовому, чи у судовому порядку, але свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір усуне питання про те, хто є автором конкретного твору і з якого моменту. 

Порада 3. Оформлюйте письмові договори, якщо купуєте пісню

Навіщо? Щоб виконавець мав змогу виконувати пісню законно та отримувати прибуток, автор пісні заздалегідь має передати йому відповідні майнові права. 

Якщо геніальний автор пісні хоче подарувати її талановитому виконавцю, то це чудовий творчий тандем. Виконавець радісно виконує пісню на концертах, викладає її запис на YouTube, пісня стає хітом, приносить прибуток. Про внесок автора ніхто і не згадує. Через що він ображається, подає позов до суду та заявляє, що пісню виконують без його згоди, свої авторські права він нікому не передавав, а виконавець порушує його авторські права. Доказів того, що виконавець колись отримав пісню в подарунок немає, якщо це ніде не зафіксовано. Якщо автор відмовляється підписувати договір, то слід, як мінімум, одразу подумати про наслідки та ризики. 

Все було би інакше, якби автор та виконавець уклали письмовий договір, замість усної дружньої домовленості. Передати авторські права можна шляхом укладення договору про передання (відчуження) майнових прав на об’єкти авторського права. Договір засвідчує, що автор передає виконавцю не пісню як об’єкт, а свої майнові права щодо цієї пісні – право виконувати пісню, здійснювати аранжування, включати до альбому, перекладати тощо. Але у договорі необхідно передбачити, які саме права передаються – наприклад, автор може дозволити артисту виконувати твір, але не переробляти його. Тож автор може передати права повністю або частково. 

Цей договір може бути як відплатний, так і безвідплатний. Тобто автор має право передати свої авторські права на пісню і не взяти з виконавця ані копійки. Та у такому випадку виконавець матиме папірець на підтвердження того, що він виконує пісню законно і нічиї права не порушує. 

Які положення можуть бути включені в договір? 

• Можливість (чи неможливість) автора передавати майнові права на цей же твір комусь ще;
• Характеристики музичного твору (назва, тривалість тощо);
• Передача твору здійснюється шляхом передачі запису на електронному носії, про що підписується Акт приймання-передачі твору;
• Автор гарантує виконавцю, що лише цей автор має всі майнові права на твір, ці права він нікому не передавав раніше, ці права не є предметом судового спору;
• Якщо договір відплатний, то передбачається сума, що має бути сплачена за придбання майнових прав, форма виплати, строк; 
• Штраф і пеня за невиконання зобов’язання (наприклад, якщо невчасно виплачена винагорода автору);
• Порядок вирішення спорів (чи йдуть сторони договору одразу в суд, чи вирішують в позасудовому порядку);
• Форс-мажори, набрання чинності договором, реквізити сторін тощо.

Порада 4. Знайте різницю між авторськими і суміжними правами

Навіщо? Щоб розуміти обсяг своїх прав, ефективно управляти ними, розуміти обов’язки, захищати себе від порушень та неправомірного використання творів. 

Якщо розуміння різниці між авторськими та суміжними правами відсутнє, то може виникнути спір. Де саме? Уявіть: автор пісні створив її мелодію і текст, а виконавець записав її у студії. Між ними ще не укладено договір і вони домовляються про співпрацю усно. Пісня стала популярною, і виконавець почав отримувати доходи від її виконання на концертах і продажу записів. Адже саме він виконав і записав пісню, тож має право на всі доходи. У той же час, автор пісні впевнений, що всі права на пісню належать йому і він має отримувати всі доходи від її використання. Та автор не врахував, що в той час, як він має авторські права на пісню, виконавець має суміжні права на свій запис і виконання. 

Що ж робити? Автор подав до суду на виконавця за порушення авторських прав і вимагав виплатити всі доходи від використання пісні. Суд розглянув справу і визнав, що винних немає, всі мають певний обсяг прав – автор має авторські права на музику і текст, а виконавець має суміжні права на запис і виконання. Тож доходи від використання пісні повинні бути розподілені між автором  і виконавцем. 

Висновок простий: важливо чітко розмежовувати авторські і суміжні прав та укладати детальні письмові договори.

Авторські права є первинними, вони виникають у автора, коли створюється твір, і діють тоді, коли цей твір використовується. Суміжні права є дотичними до авторських, похідними від них. Це у тому числі і права виконавців.

Порада 5. Скажіть “ні” будь-яким усним угодам

Навіщо? Усні домовленості абсолютно не гарантують юридичного захисту та не можуть слугувати доказом у суді.  

Не лише договір про передання (відчуження) майнових прав на об’єкти авторського права слід укладати в письмовій формі. Творчий шлях артиста супроводжують десятки договірних відносин: договори про захист конфіденційної інформації, договори з саундпродюсерами, беквокалістами, музикантами, продюсерами (якщо хтось фінансує діяльність артиста), організаторами концертів, рекламними агентствами, власними співробітниками – фінансовим директором, піарником, менеджером, директором, з юристом. Всі домовленості треба фіксувати у письмовому вигляді. Навіть з тими експертами, працівниками, членами команди, яким ви абсолютно довіряєте. 

Письмова угода – найнадійніший інструмент доказування у суді. Вона фіксує усі умови співпраці (терміни, обов’язки, порядок виплати компенсації, права на використання творів) та знижує ймовірність різного тлумачення домовленостей. Якщо виникає спір і справа доходить до суду, то варто ще раз перечитати угоду і все стає на свої місця. Звісно, залежно від того, наскільки вдало сформульовані її положення). 

Порада 6. Ретельно складайте та вивчайте положення письмових угод

Навіщо? Бо кожне слово та розділовий знак мають значення. Від них залежить комерційний зліт (чи падіння) артиста. 

Абсолютно логічно, що артист має займатися творчістю, а юрист – аналізом положень договору. Але повністю перекладати відповідальність недоцільно, і якою б експертизою не був наділений юрист, саме артист зацікавлений в тому, щоб його проєкт розвивався успішно і ніхто не порушував його авторські та суміжні права. Тому варто розуміти, які умови договору потребують детального вивчення. А аналізуючи їх разом зі своїм юристом – мати знання про термінологію, значення та наслідки цих положень. Тож у будь-якій угоді на особливу увагу артиста заслуговують умови щодо:

• Предмету договору – встановлення, що сторони мають зробити по відношенню одна до одної (наприклад організувати концерт, передати майнові права на твір тощо);
• Форми договору – укладаючи договір в письмовому вигляді варто з’ясувати, чи необхідне його нотаріальне посвідчення;
• Переліку прав, які надаються – наприклад, чи передає автор виконавцю майнові права у повному обсязі або ж лише часткова; 
• Строку дії договору – протягом якого строку сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов’язки відповідно до договору;
• Території, на яку поширюється право, що передається – чи обмежується дія договору лише територією України;
• Розмір, порядок і строки виплати винагороди за використання об’єкта авторського права і суміжних прав;
• Відповідальності сторін договору – штрафні санкції за порушення умов договору;
• Врегулювання спорів між сторонами – чи є посередник, який допоможе вирішити спір, чи сторони одразу будуть звертатися до суду;
• Врегулювання форс-мажорів;
• Умов продовження договору – чи він продовжується автоматично або ж потрібно письмово засвідчити згоду;
• Умов внесення змін в договір та його розірвання.

Процес укладення договору не терпить поспіху. Тому на початку перемовин з іншою стороною треба спершу обговорити умови усно, розробити шаблон договору, прописати в ньому всі умови, які є прийнятними та вигідними саме для вас, детально обговорити всі положення з юристом та іншою стороною і лише після того підписувати (у двох екземплярах, один з них зберігати у себе). 

Порада 7. Реєструйте права на псевдонім

Навіщо? Щоб права на ваше сценічне ім’я залишалися за вами і саме ви могли розпоряджатися ним для різноманітних цілей.

Згадайте конфлікт між лейблом PapaMusic та співаком Wellboy. Коли співак хотів достроково розірвати контракт з лейблом, але продовжував виконувати пісні під псевдонімом Wellboy, то лейбл-правовласник почав вимагати компенсацію. Справа була не лише в тому, що PapaMusic мала права на пісні, лейбл ще й мав права на псевдонім артиста.

Papa Music був та продовжує бути власником прав на торговельну марку (далі – ТМ) “Wellboy”, тож може використовувати її для “керування діяльністю артиста, надання послуг щодо продажу його музичних творів, для проведення концертів, написання пісень, представлення вистав наживо тощо”. 

Якщо продюсер або лейбли реєструють на себе права на ТМ, то артист не може самостійно використовувати свій псевдонім (навіть якщо придумав та використовував його задовго до співпраці з лейблом). Залишається декілька варіантів розвитку подій – розірвати контракт та викупити ТМ, продовжувати співпрацю, почати все з чистого аркуша під новим ім’ям.

Тож якщо артист придумав творчий псевдонім, його належить обов’язково зареєструвати як торговельну марку (далі – ТМ) ще до виходу на широку аудиторію. А обсяг прав не має обмежувати його діяльність в майбутньому, якщо він змінить свого агента.

Об’єктом торговельної марки може бути будь-яке позначення або комбінація позначень – слова (власні імена), літери, цифри, зображувальні елементи, кольори, форма товарів або їх пакування, звуки. Ці позначення мають відрізняти товари та послуги одних осіб від товарів або послуг інших осіб.

Наприклад, власником свідоцтв на торговельні марки “Океан Ельзи”, “О.Е.”, “OKEAN ELZY” є Святослав Вакарчук, а Дмитро Монатик зареєстрував як торговельну марку своє сценічне ім’я “MONATIK”. 

Подати заявку на отримання свідоцтва можна в письмовій або електронній формі. Треба сплатити збір, розмір якого зокрема залежить від кількості класів Міжнародної класифікації товарів та послуг. За подання електронної заявки на реєстрацію чорно-білої ТМ в одному класі та на одного заявника, необхідно буде сплатити 3200 гривень, а за подання паперової заявки – 4000 гривень. Якщо додається один клас, то сума подвоюється. 

Наприклад, діяльність артиста здебільшого пов’язана зі створенням музичних творів та концертною діяльністю (клас 41). Реєстрація ТМ у цьому класі дозволить артисту бути єдиним “Монатиком” у музичній сфері. А якщо з’явиться інший, то буде можливість звернутися до суду з позовом і оскаржити використання ТМ іншим артистом. Якщо ж артист не лише виступає, але й підписує рекламні контракти і в рекламі використовується його ТМ, то необхідно додатково обрати клас 35. Так артист буде більш захищений від неправомірного використання його ТМ, адже матиме змогу заборонити таке використання без його згоди та звернутися до суду. 

Реєстрація ТМ потребує юридичної експертизи, терпіння та часу (18-24 місяці від дати подачі заявки). Попередньо необхідно підготувати пакет документів, здійснити пошук на схожість (наприклад, за допомогою Спеціальної інформаційної системи УКРНОІВІ), скласти заявку, сплатити збір. Особливо ретельно треба поставитися до етапу перевірки торговельної марки на тотожність та схожість. Адже якщо подібна ТМ вже існує у аналогічному класі, то в реєстрації іншої ТМ можуть відмовити. 

УКРНОІВІ перевірить пакет документів, проведе державну реєстрацію ТМ, внесе про це інформацію до Реєстру та видасть свідоцтво. Щоб полегшити собі життя, артист може звернутися, наприклад, до патентного повіреного, який від імені артиста підготує та подасть весь необхідний пакет документів для реєстрації ТМ та буде інформувати про стан розгляду заявки. 

Тож зволікати не варто. Своєчасна реєстрація ТМ допоможе артисту розпоряджатися своїм сценічним ім’ям, отримувати прибуток, запобігти порушенню своїх прав та ефективно захистити за потреби. 

Порада 8. Моніторте використання ваших творів

Навіщо? Щоб вчасно виявляти та припиняти порушення ваших прав і не дозволяти неправомірно заробляти на вашій творчості. 

Ніхто більше за артиста не зацікавлений в тому, щоб його твори розповсюджувалися тільки законно, за його згоди, і приносили дохід йому, а не піратам. Тому артист має бути відповідальним та слідкувати за використанням та поширенням своєї творчості.

Наприклад, якщо ви помітили порушення в Інтернеті, то абсолютно неприпустимо ігнорувати його. Фіксуйте факт порушення та користуйтеся всіма методами захисту. Так, Закон України “Про авторське право і суміжні права” пропонує скористатися новою процедурою, закріпленою у статті 56, яка регулює порядок припинення порушень авторського права і суміжних прав з використанням мережі Інтернет. 

Відповідні алгоритми є і для захисту своїх авторських та суміжних прав у Facebook та на Youtube. Наприклад, YouTube пропонує систему Content ID, яка автоматично сканує завантажені відео на предмет наявності захищеного контенту. Після завантаження оригінальних файлів система сканує інший контент, що завантажується на платформу пізніше, на наявність співпадіння, автоматично виявляє порушення і блокує такі відео.

Моніторинг дозволяє не лише виявити випадки порушення, але й запобігти їм – адже, артист вже заявляє про себе як про того, кому не байдуже, хто не пройде повз порушення і буде відповідним чином реагувати. 

Порада 9. Захищайте свої порушені права

Навіщо? Незнання алгоритмів захисту (позасудових та судових) призводить до зловживання правами артистів. Ігнорування порушення (через складність, тривалість та дороговартісність процедури захисту) – недопустиме. 

Права артистів можуть бути порушені у багатьох випадках – використали пісню або псевдонім у рекламі без дозволу артиста, не виплатили гонорар за виступ на фестивалі, розмістили трек на піратській платформі для завантаження. 

Ще перед тим, як звернутися до юриста, артист вже має приблизно розуміти, які саме авторські/суміжні права були порушені, чим можна підтвердити належність цих прав саме йому, куди звертатися по захист та з якими вимогами (якого результату прагне).

Існує 2 способи захисту прав артиста: позасудовий та судовий. 

Якщо артист помітив порушення своїх прав, то перед тим, як звертатися до суду, є можливість звернутися безпосередньо до порушника та спробувати владнати конфлікт у позасудовий спосіб. Артист може зробити це самостійно або через свого юриста. В обох випадках, щоб підвищити вірогідність реакції порушника на претензію, вона має бути не емоційно забарвленою, а максимально структурованою та юридично аргументованою і містити інформацію про:

• Порушені права – вказати підстави для захисту: які саме права порушені із посиланням на факт порушення та статтю закону;
• Правовласника – надати підтверджуючі документи: свідоцтво про реєстрацію авторського права, свідоцтво на ТМ;
• Вимоги – припинити порушення, видалити пісню з піратської платформи, виплатити несплачений гонорар, вказати посилання на автора, відшкодувати збитки тощо;
• Намір звернутися до суду, якщо вимоги не будуть виконані;
• Представника – якщо артист звертається через свого юриста, то необхідно додати документ на підтвердження права представляти інтереси.  

Якщо права артиста були порушені на платформах Facebook, Instagram, TikTok, YouTube та інших, то слід скористатися інструментами, які ці платформи пропонують. Кожна з платформ має алгоритми автоматичного виявлення контенту, що порушує авторські права (наприклад, система ContentID). І частіше за все, такий контент попередньо блокується, а правовласнику надсилають повідомлення про це. Якщо ж алгоритм прогледів потенційне порушення, то автор сам може поскаржитися на публікацію та надіслати відповідну форму (форми Facebook, YouTube, TikTok). 

Судова процедура захисту може бути довготривалою та витратною але ефективною (особливо тоді, коли пісня стала хітом, а через піратів артист втратив значний дохід). Суд може постановити рішення про відшкодування моральної шкоди, збитків, завданих порушенням, стягнення з порушника доходу, отриманого внаслідок порушення, стягнення компенсації тощо. Такі спори частіше за все розглядаються в порядку цивільного судочинства, а автори (інші правовласники) просять заборонити використання твору, припинити дії, що порушують авторські права, стягнути компенсацію, моральну шкоду, штраф. 

За звернення до суду необхідно сплатити судовий збір. Його розмір буде залежати від вимог. Наприклад, якщо автор буде вимагати заборонити використання твору (позов немайнового характеру), то доведеться сплатити 1211.20 грн. А якщо вимогою буде виплата компенсації 400 тис. грн. (позов майнового характеру), то збір необхідно буде сплатити у розмірі 4 тис. грн. (1% ціни позову).

Порада 10. Знайдіть свого юриста

Навіщо? Щоб мати експертну професійну юридичну підтримку у будь-якій ситуації, пов’язаній із професійною діяльністю артиста. 

На кожному з вищеперерахованих кроків у артиста може виникнути купа додаткових питань. Відповіді на них можна знайти самостійно або ж звернутися до юриста. Артист може постійно співпрацювати з юристом впродовж всієї своєї діяльності, а може ситуативно звертатися по консультації, зокрема безкоштовні (наприклад, звернутися по консультацію на info@cedem.org.ua або отримати безоплатну правничу допомогу від держави) для того, щоб:

• Проаналізувати положення договорів: з’ясувати права та обов’язки артиста та іншої сторони (продюсера, автора, організатора концертів тощо), запропонувати вигідні артисту умови та зміни тощо (дивіться поради 3, 6, 7). 
• Представляти інтереси:  комунікувати з лейблом, партнерами, інвесторами, державними установами (наприклад, під час реєстрації авторських прав або вирішенні судових спорів), онлайн-платформами (у разі порушення авторських прав на Facebook, YouTube тощо), рекламними агенціями, організаторами концертів, медіа, підрядниками, телеканалами та іншими, відстоювати позицію клієнта, оцінювати ризики та попереджати про потенційні негативні наслідки (дивіться поради 2, 8, 9). 
• Консультуватися з будь-яких юридичних питань: що глибша юридична експертність артиста, то більше виникає додаткових питань. Щоб не витрачати час на вичитування десятків нормативно-правових актів та наукових статей, інколи швидше та ефективніше звернутися по юридичну консультацію (дивіться поради 1, 4, 5).

Висновки

Дотримання перерахованих порад, звісно, не гарантує, що артист ніколи у своєму творчому житті не зіштовхнеться з юридичними складнощами, порушенням прав чи судовими тяганинами. Ба більше, велика вірогідність, що такі ситуації виникнуть і будуть доволі частими. Втім, дотримуючись порад, артист підвищить свою експертність у сфері авторських і суміжних прав, а юридичні питання вже не будуть здаватися такими складними та безвихідними. Варто розуміти, що у комерційно успішному розвитку творчого проєкту найбільше зацікавлений не лейбл, продюсер або юрист, а саме артист. Тож творчості вже замало. Отримані знання та подальше підвищення юридичної експертності є не додатковою перевагою артиста, а невід’ємною складовою успішного музичного проєкту та його розвитку.