(оновлено 3 червня 2020 року)
Статтею 55 Конституції України передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право після використання всіх національних засобів правового захисту звертатися за захистом своїх прав і свобод до відповідних міжнародних судових установ чи до відповідних органів міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна. Право на справедливий судовий розгляд передбачене також Європейською конвенцією з прав людини.
Порядок реалізації права на звернення до суду з метою захисту права на доступ до публічної інформації визначений Кодексом адміністративного судочинства України (надалі – КАС України).
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист (стаття 12 КАС України).
Строк звернення до адміністративного суду
Законодавством встановлено шестимісячний строк, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду за захистом свого порушеного права. Цей строк обраховується з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Іншими словами, запитувач може подати позов на протязі шести місяців з дня, коли:
1)отримав неправомірну
2)мав отримати відповідь
3)виявив відсутність
4)іншим чином дізнався про
У випадку, якщо запитувач до подання позову скористався досудовим порядком вирішення спорів (наприклад, подавав скаргу до керівника розпорядника чи вищого органу) строк звернення до суду становить 1 місяць з дня, коли позивач дізнався про рішення суб’єктів владних повноважень щодо його скарги.
Із практики. Не визнається доказом про те, що особа дізналася про порушення свого права чи про рішення органу на підставі її скарги, якщо орган влади надає інформацію тільки про надсилання листа, але не про його отримання. «Наявність доказів факту надсилання листа не може вважатися доказом і його отримання та як наслідок доказом інформованості в даному випадку позивача про відповідні обставини».
Що робити у випадку пропуску строку звернення до суду?
Якщо строк звернення до суду минув, то подаючи позовну заяву, варто, посилаючись на додані матеріали, обґрунтувати, що позивач об’єктивно не мав можливості подати позовну заяву у межах передбаченого законом строку. Якщо суд, визнає такі причини поважними, він візьме справу до розгляду.
До якого суду звертатися з позовною заявою?
Справи щодо порушення прав на доступ до публічної інформації розглядають адміністративні суди України.
Адміністративні суди НЕ розглядають справи про накладення адміністративних стягнень
Предметна підсудність
Відповідно до статті 22 КАС України справи щодо оскарження порушення права на доступ до публічної інформації підсудні окружним адміністративним судам.
Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Територіальна підсудність
Справи щодо порушення розпорядниками інформації права на доступ до публічної інформації вирішуються судами за вибором позивача: адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.
На замітку для скаржника: Структуру судів України, їх адреси та іншу важливу для подання позову інформацію можна подивитися на офіційному веб-сайті «Судова влади України» за посиланням: https://court.gov.
Написати позовну заяву
Загалом позов може бути складено у довільній формі, проте існує кілька формальних вимог, що передбачені процесуальним законодавством, дотримання яких є обов’язковим. Тобто у позові обов’язково потрібно зазначити інформацію, передбачену частиною п’ятою статті 160 КАС України.
В позовній заяві зазначаються:1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові – для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб – громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв’язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, – якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб’єкта владних повноважень; 4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів – зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору – у випадку, якщо законом встановлений обов’язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб’єкта владних повноважень – обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача; 10) у справах щодо оскарження нормативно-правових актів – відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб’єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт; 11) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав. |
Також Ви можете скористатись Конструктором позовної заяви, створеним юристами ЦЕДЕМ, або використати шаблон позовної заяви, складений юристами ЦЕДЕМ, та подивитись приклад позовної заяви (справа Коваленко проти Апарату ВРУ). Детальніше із прикладами різних позовних заяв Ви можете ознайомитись на сайті ЦЕДЕМ у розділі «Судовий захист».
Зупинимось детальніше на основних положеннях.
Позивачем у даних справах є запитувач – особа, право на інформацію якої було порушено. Відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації» запитувачами інформації можуть бути фізичні, юридичні особи, об’єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб’єктів владних повноважень. В даному випадку не важливо, чи запитувач звертався з запитом на інформацію, намагався прочитати її з офіційного веб-сайту чи отримати доступ до засідань колегіального суб’єкта владних повноважень. Значення має факт порушення його права.
Відповідачем – розпорядник інформації, відповідно до статті 13 Закону України «Про доступ до публічної інформації». Зверніть увагу, що розпорядниками інформації визнаються суб’єкти владних повноважень та інші юридичні особи. Розпорядниками інформації не визнаються посадові чи службові особи.
Обставинами справи є короткий виклад того, що сталося. Наприклад, у випадку відмови на запит позивач повинен зазначити коли, як і до кого подавав запит, яку інформацію/документи просив надати і що саме, в якій формі на це відповів розпорядник.
Далі у позові потрібно вказати норми Закону «Про доступ до публічної інформації», які передбачають конкретний обов’язок розпорядника, який він порушив. Потрібно вказати, що відповідач (розпорядник) порушив ці норми, а отже, порушив право запитувача на доступ до інформації.
В заключній частині позову потрібно зазначити, що саме Ви просите суд зробити. Зокрема, відповідно до КАС України можна просити про:
1) визнання протиправними та нечинним нормативно-правового актарозпорядника інформації (або окремих його положень), наприклад, визнати нечинним розпорядження «Про затвердження переліку службової інформації», оскільки його положення суперечать вимогам закону, або рішення місцевої ради, оскільки порушений передбачений законом порядок оприлюднення проекту такого рішення, тощо.
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб’єкта владних повноважень протиправними та зобов’язання утриматися від вчинення певних дій, наприклад, не чинити перешкод для доступу запитувачів до засідань колегіальних суб’єктів владних повноважень;
4) визнання бездіяльності суб’єкта владних повноважень протиправною та зобов’язання вчинити певні дії, наприклад, надати інформацію, оприлюднити певну інформацію на офіційному веб-сайті, опублікувати рішення конкретного розпорядника тощо;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб’єкта владних повноважень;
6) стягнення з відповідача коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю;
7) стягнення з відповідача судових витрат;
8) інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Згодом слід перелічити додатки до позову (квитанція про сплату судового збору, копія запиту, відповідь на запит тощо) та обов’язково потрібно поставити дату та підпис.
У випадку, якщо позивач не зазначив якихось обов’язкових складових позову, про які йшлося вище, суд залишить позовну заяву без руху і надасть час для усунення конкретного недоліку (тобто зазначить, що саме потрібно змінити). Якщо в цей термін недоліки не будуть усунені – суд поверне позов і не буде розглядати справу.
Зібрати додатки до позову
За загальним правилом кожна сторона у справі надає суду докази, тобто повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Оскільки Ви оскаржуєте дію (відмову у наданні інформації) чи бездіяльність (ненадання жодної відповіді чи ігнорування частини запиту, не опублікування інформації) суб’єкта владних повноважень, то презюмується, що доводити, що такі дії були законними, повинен саме відповідач.
Проте, це не означає, що позивач не повинен доводити свої твердження.
Отже, суду потрібно надати:
1. КОПІЮ НАДІСЛАНОГО ЗАПИТУ
Якщо запит було надіслано електронною поштою, то потрібно надати суду як доказ скріншот такого запиту.
Із практики. У випадку, коли відповідь на електронний запит не надійшла, краще повторно подати письмово (звичайною поштою) до розпорядника такий запит, адже не всі суди приймають скріншоти як допустимі докази.
Якщо запит надсилався звичайною поштою додайте докази його відправлення (квитанцію, повідомлення про вручення поштового відправлення, опис вкладення цінного листа тощо).
2. КОПІЮ ВІДПОВІДІ РОЗПОРЯДНИКА
При оскарженні ненадання відповіді у строк, встановлений законом (5 днів), варто додати і конверт, на якому відображено поштовий штемпель і видно дату відправки.
Якщо відповідь надійшла на електронну адресу – скріншот такої відповіді.
3. ІНШІ ДОКАЗИ
Для прикладу, якщо оскаржується недостовірність наданої на запит інформації, позивач може надати будь-який інший доказ, що така інформація є неправдивою (наприклад, відповідь на ідентичне питання на інший запит до цього розпорядника, виписку із офіційних реєстрів, витяг із офіційних повідомлень у пресі, де орган влади вказував інше, ніж у відповіді на запит, а також відповіді на запити інших розпорядників на аналогічні питання тощо).
Як заплатити судовий збір?
Спершу потрібно визначити суму судового збору.
Якщо у позові немає вимоги відшкодувати матеріальну чи моральну шкоду, завдану діями розпорядника, то позов є позовом немайнового характеру. Тому, сума судового збору буде розраховуватись за такими критеріями:
- Залежно від того позивач є фізичною чи юридичною особою.
- Скільки немайнових вимог вказано у позові.
|
Позивач |
Ставка судового збору |
Сума судового збору за одну немайнову вимогу (станом на 2020р) |
|
Фізична особа |
0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб |
840,80 грн |
|
Юридична особа |
1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб |
2102,00 грн |
1) Відповідно до того позивачем є фізична чи юридична особа встановлюється розмір ставки судового збору. Від ставки залежно від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленої на початок відповідного року (станом на 1 січня 2020 р. – 2102,00 грн.), вираховується сума судового збору за одну немайнову вимогу.
2) Загальна сума судового збору розраховується залежно від кількості вимог у позові. Вимогою у позові є те, що Ви просите суд зробити. Наприклад, зобов’язати відповідача надати запитувану інформацію чи зобов’язати відповідача опублікувати інформацію на офіційному веб-сайті.
На замітку позивачу! Вимога визнати дії розпорядника інформації (відмова у наданні інформації, надання неповної інформації тощо) незаконними і вимога зобов’язати розпорядника вчинити певні дії (надати запитувану інформацію, опублікувати інформацію на сайті, скасувати акт, який суперечить Закону «Про доступ до публічної інформації» тощо) є по суті однією немайновою вимогою. Тобто, якщо поряд з вимогою про визнання протиправною відмовою заявляється вимога надати інформацію, то судовий збір сплачується лише як за одну немайнову вимогу.
Законодавством передбачені випадки, коли позивачі звільняються від сплати судового збору. Тому, перед тим як сплачувати кошти варто перевірити чи не підпадаєте Ви під дію статті 5 Закону України «Про судовий збір» (до таких осіб відносяться інваліди I та II груп та ін.).
Варто пам’ятати, що суд може звільнити від сплати судового збору тільки тоді, коли позивач сам про це попросить, тобто подасть відповідне клопотання. Таке клопотання можна включити до тексту позову або подати окремо від нього.
Реквізити суду, зокрема і номер рахунку, на який потрібно перерахувати кошти є унікальними для кожного суду.
Актуальні реквізити суду можна знайти на сайті судової влади https://court.gov.ua/ у розділі «Судовий збір».
На даному сайті потрібно вибрати у вкладці «Місцеві адміністративні суди» той адміністративний суд, до якого Ви будете звертатись і заповнити графу «Призначення платежу», вказавши свій ІПН (індивідуальний податковий номер) та ПІБ (для юридичних осіб – код ЄДРПОУ та найменування). Приклад заповнення нижче:
Кошти можна сплатити за відповідними реквізитами у будь-якому банку. Також віднедавна у позивачів є можливість сформувати квитанцію та сплатити онлайн, використовуючи систему онлайн-банкінгу на сайті самого суду.
 |
 |
На замітку позивачу! Обов’язково потрібно зберегти оригінал квитанції – це доказ сплати судового збору, який потрібно відправити до суду разом із позовом.
Подати позовну заяву
- Надіслати поштою
- Занести до канцелярії суду
Подати позов потрібно разом із оригіналом квитанції про сплату судового збору та додатками для сторін. Адресу суду можна дізнатись на сайті судової влади: https://court.gov.ua/sudova-vlada/sudy/.
Додатки для сторін – це копії усіх документів, які надаються суду (позовна заява з доказами). Їх необхідно надати у кількості усіх сторін (по одному для кожного відповідача, якщо їх декілька, та третіх сторін у справі, якщо позивач просить суд їх залучити).
Віднедавна у запитувачів з’явилась можливість подати позов електронному вигляді. Подати електронний позов можна зареєструвавшись за посиланням https://e-court.mail.gov.ua/ та вибравши режим роботи «Відправка документів». Детальніше про те, як надіслати такий позов, читайте у Тимчасовому регламенті обміну електронними документами між судом та учасниками судового процесу.
Про те, які дії розпорядника є порушенням закону та що саме Ви можете оскаржити, читайте за посиланням.Про те, до кого Ви можете оскаржити дії розпорядника, читайте за посиланням.Про те, як правильно скласти скаргу, читайте за посиланням. |
Центр демократії та верховенства права (раніше – Інститут Медіа Права) підтримує Фонд захисту права на доступ до інформації, за допомогою якого Ви можете отримати безоплатну судову допомогу із захисту права на доступ до публічної інформації. Детальніше як звернутись до Фонду читайте за посиланням: https://cedem.org.ua/what-we-do/sudovyj-zahyst/
