Олена Спесивцева

юристка з авторського права та медійного права 

напряму “Незалежні медіа”

Поширення знімків та записів екрану може видаватися безневинним та далеким від порушення авторських прав. Але існують випадки, що доводять протилежне та навіть спричиняють судові позови. 

Наприклад, фотограф звернувся до суду, адже онлайн-видання використало у своєму матеріалі скріншот його фотографії без належного дозволу. 

Компанія Sony звернулася до суду зі скаргою на порушення її авторських прав: виробник комп’ютерних програм розробив програму для запуску на комп’ютері відеоігор, які можна було грати лише на Sony PlayStation, а для реклами використав скріншоти гри, що порівнював якість зображення на PlayStation і комп’ютері, який має більшу роздільну здатність . 

Вас цікавить чи є використання знімку або запису екрану, на якому зображено чужий твір, порушенням авторських прав? Або ж чи можна поширювати скріншоти та як у цій ситуації застосовується принцип “добросовісного використання”? Відповіді на ці питання – у новій консультації Центру демократії та верховенства права. 

Що таке знімок та запис екрану мовою авторського права? 

Ми звикли вважати, що порушення авторського права має більш “традиційні” прояви – продаж копій підручників та картин без дозволу автора, плагіат наукових робіт, використання музики без виплати справедливої винагороди. Втім, сьогодні загрожувати авторським правам можуть нові форми фіксації та передачі інформації. 

Знімки екрану та запис екрану – це легкий та швидкий спосіб зберегти інформацію з електронного пристрою. Завдяки знімку можна зафіксувати конкретний момент на екрані, а запис екрану є більш тривалим способом фіксації відео чи звукового ряду. 

Серед сотні знімків та записів екрану на своєму телефоні ми можемо знайти, здається, майже будь-яку інформацію – рецепти до різдвяного столу, презентації з лекцій, фото інтер’єру з Pinterest, запис відео з TikTok тощо. Авторка цієї консультації, перевіривши кількість знімків та записів екрану на своєму телефоні, виявила, що любов до скріншотів перевершила любов до селфі (2 830 скріншотів проти 1 200 селфі).

Висока вірогідність того, що один із скріншотів зафіксував твір, який охороняється авторським правом. Тому необхідно знати, як це питання регулює законодавство про авторські права.

Закон України “Про авторське право і суміжні права” говорить, що суб’єкт авторського права має право використовувати твір будь-яким способом (способами), а також виключне право дозволяти або забороняти використання твору іншими особами. Одним зі способів використання твору є його відтворення. 

Відтворення – пряме чи опосередковане виготовлення однієї або більше копій об’єкта авторського права та/або суміжних прав (або його частини) будь-яким способом та у будь-якій формі, у тому числі для тимчасового чи постійного зберігання в електронній (цифровій), оптичній або іншій формі, яку може зчитувати комп’ютер, а також створення тривимірного твору з двовимірного і навпаки та створення тривимірного твору на основі набору інструкцій, який зчитується комп’ютером для виготовлення тривимірного твору.

Копія – відтворений у будь-якій об’єктивній формі об’єкт авторського права та/або суміжних прав. Копія твору, виконана у будь-якій матеріальній формі, є примірником твору.

Тож, скріншот зображення картини або сторінок книжки чи запис екрану з відеокліпом є відтворенням твору – тобто виготовленням його копії та збереженням в об’єктивній електронній (цифровій) формі. 

Таким чином, на використання запису та знімку екрану розповсюджуються загальні правила щодо вільного використання твору, які визначені в статті 22 Закону України “Про авторське право і суміжні права”. Детальніше про випадки вільного використання твору читайте за посиланням. 

Також треба розуміти, що скріншоти “загрожують” не всім творам, а лише тим, які можуть бути зафіксовані на екрані електронного пристрою (наприклад, літературним творам скріншоти загрожують більше, ніж ландшафтним утворенням). 

Для того, щоб вільно використовувати скріншот та не порушувати права суб’єкта авторського права, необхідно проаналізувати ціль і характер використання твору, його обсяг, ефект від використання, наявність комерційного інтересу – тобто з’ясувати, чи було дотримано принцип “добросовісного використання”. 

Справа № 1: як компанія Sony боролася зі скріншотами

У 2000 році Sony Computer Entertainment America, Inc. створювала відеоігри, призначені для гри лише на приставках Sony PlayStation. У той же час, відповідач, компанія Bleem, LLC, розробив комп’ютерну програму, яка дозволяла грати в ігри Sony, не лише на PlayStation, але й на звичайному комп’ютері, який має що має вищу роздільну здатність відео (якість), ніж приставка Sony PlayStation. Щоб прорекламувати свій продукт компанія Bleem представила користувачам порівняння – знімки екрану на яких порівнювалася одна і та ж сцена, що відображалася на PlayStation і на комп’ютері (значно кращої якості). Sony подала до суду, адже вбачала у використанні таких скріншотів порушення її авторських прав, і вимагала заборонити Bleem використовувати подібні знімки. Окружний суд виніс рішення на користь Sony та зазначив, що використання скріншотів у рекламі не є добросовісним використанням.

Порівняння якості зображення гри Ridge Racer Type 4, запущена на PlayStation та через bleemcast!

Компанія Bleem оскаржила рішення суду. Суд мав вирішити, чи було використання скріншоту у цьому випадку “добросовісним використанням”. Під час перегляду справи суд посилався на витоки принципу “добросовісного використання” (справа Folsom v. Marsh) – суди повинні звертати увагу на характер і цілі зроблених уривків, кількість і вартість використаних матеріалів і ступінь, в якому використання може зашкодити продажу, зменшити прибуток, замінити оригінальну роботу. Суд вирішив, що:

• Добросовісне використання твору (у тому числі і шляхом створення копій) для таких цілей, як критика, коментарі, новини, навчання, стипендії чи дослідження не є порушенням авторських прав.
• Під час визначення того, чи є використання твору в будь-якому конкретному випадку добросовісним, слід враховувати:

• мету та характер використання, включно з тим, чи є мета такого використання комерційною чи некомерційною (наприклад, освітньою чи інформаційною);
• характер твору, який захищений авторським правом;
• кількість і суттєвість використаної частини захищеного авторським правом твору; 
• вплив використання на потенційний ринок або вартість захищеного авторським правом твору.

• Застосування принципу “добросовісного використання” не може бути обмежене конкретними правилами. Процес застосування критеріїв до обставин конкретної справи потребує детального аналізу кожного окремого випадку. Суди зобов’язані досліджувати кожен із критеріїв.

У цій справі суд оцінив використання компанією Bleem скріншотів та заявив: 

“Якщо продажі PlayStation впадуть, це станеться не тому, що Bleem використав знімки екрана, щоб проілюструвати порівняння, а через технічну перевагу програми Bleem над PlayStation”.

І хоча компанія Bleem використовувала знімки з комерційною метою (щоб прорекламувати себе), суд визнав, що таке використання свідчить на користь добросовісного використання. Адже воно надавало інформацію для громадськості (виконало інформаційну мету) і позитивним чином вплинуло на розвиток інновацій. 

Зрештою, апеляційний суд виправдав компанію Bleem і вирішив відмовити у забороні застосовувати порівняльну рекламу, адже “іншого способу створити справді точне порівняння для користувачів не існує”. 

Висновок: авторські права не були порушені, а застосування скріншотів було виправдане, адже воно не зашкодило суттєвим чином компанії-позивачу, не стало заміною оригінальному твору, а лише задовольнило інтерес покупців в отриманні правдивої інформації про продукт. 

У цьому випадку дійсно навряд чи можна говорити про порушення авторських прав. Відповідач не заперечував авторство позивача, не намагався видати твір за власний чи отримати прибуток безпосередньо від копіювання на поширення скріншоту. Інше питання – чи не було порушено принцип добросовісної конкуренції? Втім, це питання не було предметом спору (вимогою позивача). 

Справа № 2: як скріншоти ледь не порушили права медіа 

В 2017 році в “New York Post” опубліковано статтю “Чому я більше не буду зустрічатися з гарячими жінками”. У статті розповідається про успішного підприємця з “м’язистою статурою та пишним волоссям”, який був розчарований “егоїстичними та безглуздими” моделями, з якими він зустрічався довгий час. Чоловік знайшов щастя лише після того, як відмовився від гонитви за “найгарячішою дівчиною” і зупинився на “просто красивій жінці”. Стаття була проілюстрована фотографіями “героя” (та його “просто красивої” нареченої). Фото зробив фотограф Стівен Янг і надіслав “New York Post” для публікації. Стаття викликала обурення і критику, адже містила натяки на сексизм і мізогінію. 

Відповідач, американське онлайн-видання “MIC”, опублікувало матеріал з критикою цієї статті. У матеріалі містився скріншот зі статті “New York Post”, де було зображено частину фотографії “героя”, автором якої був Стівен Янг. Видання “MIC” не отримало ліцензії на використання цієї фотографії, а тому фотограф зазначив, що було порушено його авторські права. Стівен Янг подав позов до суду, а “MIC” подав клопотання про відхилення позову, посилаючись на добросовісне використання. Суди (окружний та апеляційний) задовольнили клопотання “MIC”, дійшовши висновку про те, що використання фотографії дійсно було добросовісним. 

Джерело: знімок екрану зі статтею видання “MIC” https://www.mic.com/ 

Втім, спершу перед судом постало питання – чи є використання скріншоту зі статті, в тому числі частини фотографії, з метою висвітлення та критики статті, добросовісним використанням?

Висновки суду, які свідчать на користь добросовісного використання:

• Мета і характер використання.

Видання “MIC” використало частину зображення не для того, щоб замінити оригінальне або проілюструвати свою окрему статтю на іншу тему, а для того, щоб висловити свою критику та коментарі. Крім того, ілюстрація була трансформаційною, тобто такою, яку “MIC” використовував новим способом та з іншою метою, ніж це робив “New York Post”. Тож скріншот був частиною критики та використовувався для ідентифікації та надання коментарів до основної статті. Подібним чином використовують цитати з літературного твору з метою критики цього твору.

• Обсяг і суттєвість використаного твору.

Використання скріншоту виданням “MIC” було обґрунтованим сатиричним висміюванням статті “New York Post”. Скріншот “MIC” не конкурував з оригінальним фото, адже складався зі значно обрізаної версії твору разом із заголовком “New York Post”. Треба враховувати вплив використання скріншоту на потенційний ринок або вартість твору, захищеного авторським правом. У цьому конкретному випадку, скріншот навряд чи зменшить попит на оригінальний твір.

Як висновки суду у цій справі впливають на права медіа? Суд постановив, що включення скріншоту в статтю видання, яка коментує статтю іншого видання, не є порушенням авторських прав. Це має важливе значення для можливості медіа вільно висвітлювати роботу інших медіа. Така тенденція, не дозволяє зловживати авторським правом та використовувати його як виправдання для обмеження того, що газети можуть і не можуть говорити одна про одну.

Тож як поширити скріншот і не порушити авторські права?

Робити знімки та записи екрану ніхто не забороняє. Вони можуть зберігатися на гаджетах та не нести жодної загрози авторським правам. Поділитися скріншотом мему з подружкою, слайдами презентації з колегою або записом екрану відео з TikTok  з молодшим братом – все це навряд чи можна назвати порушенням авторського права. 

Інша справа, коли йдеться про поширення знімків та записів екрану на велику аудиторію з метою отримання прибутку. Копіювання фільму або кліпів за допомогою запису екрану, поширення презентації лектора освітнього курсу, розповсюдження скріншотів з усіма сторінками електронної книжки, публікація в соцмережі скріншоту з відомого телешоу – може вважатися порушенням авторських прав. 

Порушення авторських прав безпосередньо пов’язане з негативними наслідками для суб’єкта авторських прав – втратою частини прибутку, шкодою репутації тощо. І головне, що далі використання копії творів від особистої, освітньої, інформаційної мети і що ближче до комерційної, то вірогідніше порушення авторських прав.

Тож, щоб не порушити авторські права та правомірно використовувати знімки та записи екрану, необхідно врахувати таке:

• Кожне потенційне порушення авторських прав оцінюється індивідуально, а тому чіткі критерії того, як використовувати копії чужих творів, відсутні. Втім є критерії “добросовісного використання”, вони допоможуть зорієнтуватися в правомірності дій;
• Щоб з’ясувати, чи відповідало використання принципу добросовісності, необхідно відповісти на такі питання:

1. Чи є ціль використання (не)комерційною?
2. Якою була мета використання твору?
3. Який характер твору?
4. Який обсяг твору використано та у якій якості?
5. Чи завдано власнику авторських прав шкоду та чи може новостворений твір замінити оригінальний?

• Під час “виготовлення” скріншоту, ви потенційно відтворюєте копію об’єкта авторського права та маєте знати випадки, коли можна вільно використовувати ці копії та з якою метою (освітньою, інформаційною, науковою тощо). Питання про порушення можуть виникнути, коли йдеться про поширення знімків та записів екрану, які зафіксували об’єкт авторського права;
• Звертайте увагу на правила та умови сервісів щодо використання знімків екрану. Частіше положення про порушення авторських прав у правилах використання сервісів стосуються контенту, який був завантажений на сайті. Пряма заборона ділитися знімками екрана не встановлена. Втім, деякі сервіси згадують про умови використання скріншотів. Наприклад, використовуючи скріншот з сервісу Google Maps, необхідно зазначити посилання на джерело запозичення зображення;
• Використання знімків та записів екрану для особистих цілей, з метою навчання, коментування, критики або з інформаційною метою зменшують вірогідність порушення авторського права. Втім, також варто враховувати обсяг цього використання та наявність комерційного інтересу. Наприклад, демонстрація повного фільму, який був скопійований шляхом запису екрану, може вважатися порушенням авторських прав, навіть якщо мета демонстрації була нібито освітньою;
• Закон України “Про авторське право і суміжні права” говорить про випадки, коли твори можна використовувати вільно та без дозволу автора. Водночас, необхідно зазначати ім’я автора та посилатися на джерело, звідки був запозичений твір. Наприклад, публікуючи допис у себе на сторінці зі скріншотом, зазначте сторінку, звідки було запозичено твір та хто є його автором. Це знизить шанси отримання претензій щодо порушення авторських прав.

Більше про використання скріншотів як доказів в судах читайте тут.