Вересень 2026 року
Наприкінці 2021 року, в час пандемії Covid-19 та проведення Операції Об’єднаних Сил на тимчасово окупованих територіях Донецької і Луганської області було ухвалено Стратегію інформаційної безпеки до 2025 року. Цей документ визначав цілі і завдання щодо посилення інформаційної безпеки, протидії дезінформації та посилення медіаграмотності.
Через три місяці після ухвалення Стратегії розпочалося повномасштабне вторгнення Російської Федерації, невід’ємною складовою якого стали масштабні інформаційні операції та дезінформаційні кампанії проти України. Відтоді безпекове та інформаційне середовище суттєво змінилося: Росія системно використовує інформаційні впливи для підриву суспільної стійкості, посилення внутрішніх протиріч, дискредитації державних інституцій та України на міжнародній арені, а також експлуатує наявні суспільні вразливості, зокрема гендерні стереотипи, дискримінацію та гендерно зумовлене насильство. Одночасно розвиток цифрових платформ, технологій штучного інтелекту та нових інструментів поширення інформації значно збільшив швидкість, масштаб і складність таких впливів. Це формує нові виклики для держави та суспільства, які потребують системної, скоординованої та довгострокової відповіді.
Така ситуація потребує комплексних заходів протидії з боку держави. Якісні просвітницькі кампанії, роз’яснення, інформаційний супровід змін, навчання навичкам медіаграмотності — цей процес потребує довгострокової і системної роботи з боку держави.
На жаль, вже більше ніж півроку Україна живе без стратегії в одній із ключових сфер національної безпеки — в сфері інформаційної безпеки. При цьому атаки Російської Федерації системно продовжуються і удосконалюються.
Стратегія інформаційної безпеки до 2030 року розроблена профільним міністерством і потребує якнайшвидшого ухвалення. Стратегічними цілями проєкту Стратегії є розвиток системи державних стратегічних комунікацій, протидія дезінформації, гібридним загрозам, іноземним інформаційним маніпуляціям, розвиток культури. Крім того, стратегія передбачає заходи щодо інформаційної реінтеграції громадян України, які проживають на тимчасово окупованій Російською Федерацією території, міжнародне співробітництво задля забезпечення інформаційної безпеки України, забезпечення інформаційної єдності та підтримку української національної та громадянської ідентичності серед українців за кордоном.
Ми переконані, що недооцінка когнітивної війни несе серйозну загрозу обороноздатності країни. Можна виграти битву, проте програти війну через те, що населення буде отруєне наративами, що на системній основі ворог насаджує в українському суспільстві.
Тому ми представники громадянського суспільства закликаємо невідкладно ухвалити Стратегію інформаційної безпеки, як важливий інструмент стійкості під час повномасштабної війни. Якнайшвидше ухвалення Стратегії інформаційної безпеки до 2030 року та забезпечення її реалізації є необхідною умовою зміцнення національної стійкості. Вона має стати основою скоординованої та послідовної роботи держави, громадянського суспільства й міжнародних партнерів задля захисту українського інформаційного простору, збереження суспільної єдності та здатності України протистояти тривалій агресії.
Організації підписанти заяви:
ГО «Центр демократії та верховенства права»
Фундація «Суспільність»
Центр стратегічних комунікацій
ГО «Інститут масової інформації»
ГО «Детектор медіа»
Інститут демократії імені Пилипа Орлика
ГО «Центр аналізу інформації “Лакмус”»
ГО «Український інститут медіа та комунікації»
ГО «Платформа прав людини»
ГО «Лабораторія цифрової безпеки»
Ініціатива з інфогігієни «Як не стати овочем»
ГО «Жінки в медіа»
