Медіа у проєкті Держбюджету-2027: Суспільне, Нацрада, іномовлення та 5,4 млрд грн на інформаційну безпеку і контент

September 21, 2026

15 вересня 2026 року Кабінет Міністрів України вніс до Верховної Ради проєкт Закону “Про Державний бюджет України на 2027 рік”. Станом на момент підготовки цього матеріалу законопроєкт лише розпочав парламентське проходження, тому наведені нижче показники є урядовою пропозицією і можуть змінитися під час розгляду документа Верховною Радою.

ЦЕДЕМ уже аналізував фінансування “медійних” бюджетних програм у Державному бюджеті на 2025 рік. Тоді ми зосередилися на трьох основних напрямах: парламентському мовленні та газеті “Голос України”, державному іномовленні й офіційній інформаційній продукції, а також Суспільному мовнику. У 2025 році на ці програми було передбачено відповідно 78,3 млн грн, 1,510 млрд грн та 2,175 млрд грн.

За два наступні роки структура фінансування медійної та інформаційної сфери помітно змінилася. У 2026 році програми Суспільного, державного іномовлення та офіційної інформаційної продукції перейшли до Держкомтелерадіо. Водночас майже у десять разів збільшилося фінансування бюджетної програми 3801030, пов’язаної з інформаційною безпекою, стратегічними комунікаціями та створенням українського культурного продукту. Саме в її межах у 2026 році запрацювала масштабна програма “Тисячовесна”.

Тому аналіз проєкту бюджету на 2027 рік уже не варто обмежувати трьома програмами, які розглядалися у 2025 році. До них слід додати щонайменше фінансування Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення як медійного регулятора та окремо проаналізувати програму 3801030.

Загальна трирічна динаміка основних видатків виглядає так:

Бюджетна програма

2025

2026

Проєкт-2027

Парламентське мовлення та “Голос України”

78,3 млн грн

80,9 млн грн

84,9 млн грн

Державне іномовлення, Укрінформ, офіційна інформаційна продукція

1,510 млрд грн

1,558 млрд грн

1,620 млрд грн

Суспільне

2,175 млрд грн

2,473 млрд грн

3,055 млрд грн

Національна рада

230,5 млн грн

239,9 млн грн

280,3 млн грн

Інформаційна безпека, ідентичність та створення контенту, КПКВК 3801030

405,4 млн грн

3,971 млрд грн*

5,4 млрд грн

* Паспорт бюджетної програми 3801030 на 2026 рік після перерозподілу передбачає 3,97056 млрд грн. Початково бюджетний запит містив 4 млрд грн, і саме 4 млрд грн Мінкульт називає бюджетом “Тисячовесни”.

Суспільне: від 2,175 до 3,055 млрд грн

У проєкті Держбюджету на 2027 рік на фінансову підтримку Національної суспільної телерадіокомпанії України передбачено 3 млрд 54,7 млн грн. Із них 3,015 млрд грн становлять поточні видатки, а 40 млн грн — видатки розвитку.

У 2025 році Суспільному було передбачено 2,175 млрд грн. У 2026 році обсяг бюджетних призначень зріс до 2,4727 млрд грн. Номінальний обсяг фінансування Суспільного зріс приблизно на 13,7% між 2025 та 2026 роками. У проєкті на 2027 рік уряд пропонує збільшення ще приблизно на 23,5%. Загалом за два роки номінальний обсяг фінансування збільшується приблизно на 40%.

Проте саме по собі збільшення абсолютної суми не вирішує питання належного фінансування Суспільного. Закон “Про суспільні медіа України” передбачає, що держава забезпечує фінансування НСТУ окремим рядком державного бюджету в обсязі не менше 0,2% видатків загального фонду державного бюджету за попередній рік. З урахуванням пріоритетності оборонних видатків, виключаючи їх із запропонованої формули на 2027 рік потреба була оцінена у 3,8 млрд грн.

Отже, при оцінці запропонованих 3,055 млрд грн важливо дивитися не лише на порівняння із попереднім роком, але й на співвідношення цієї суми із законодавчою моделлю фінансування Суспільного та його фактичними потребами.

Іномовлення, Укрінформ та інформаційна продукція

На бюджетну програму 0418030 “Виробництво та трансляція програм для державних потреб, збирання, обробка та розповсюдження офіційної інформаційної продукції, фінансова підтримка системи державного іномовлення України” у проєкті на 2027 рік передбачено 1 млрд 620,4 млн грн.

У 2025 році аналогічна програма мала код 3801020 і фінансувалася у розмірі 1,510 млрд грн. Через неї фінансувалися Мультимедійна платформа іномовлення України, Укрінформ та створення аудіовізуального контенту, зокрема для інформаційних марафонів.

У 2026 році обсяг програми становить 1 млрд 557,6 млн грн. Того ж року після урядової реорганізації її передали від Міністерства культури до Держкомтелерадіо, а код змінився з 3801020 на 0418030. Сам зміст програми при цьому принципово не змінився.

Таким чином, це одна з найбільш стабільних великих медійних програм: зростання становило близько 3,1% у 2026 році і ще близько 4% передбачено проєктом на 2027 рік. У порівнянні з 2025 роком сума збільшується лише приблизно на 7,3%.

Водночас було б некоректно називати всі 1,620 млрд грн “фінансуванням телемарафону”. Бюджетна програма охоплює значно ширший комплекс видатків — іномовлення, діяльність Укрінформу, виробництво програм для державних потреб та поширення офіційної інформації. Яка частина коштів у 2027 році буде спрямована саме на інформаційні марафони, можна буде визначити після появи детального бюджетного запиту та паспорта програми.

Держкомтелерадіо: майже 4,8 млрд грн, але переважно не на апарат

Після передачі відповідних бюджетних програм Держкомтелерадіо став одним із ключових розпорядників коштів у медійній сфері.

Загалом у проєкті Держбюджету-2027 за Держкомтелерадіо передбачено близько 4,806 млрд грн. Водночас лише близько 64,2 млн грн становлять видатки безпосередньо на керівництво та управління.

Основну частину бюджету Комітету формують дві програми: 3,055 млрд грн фінансової підтримки Суспільного та 1,620 млрд грн на державне іномовлення й офіційну інформаційну продукцію. Разом вони становлять близько 97% усіх видатків, що проходять через Держкомтелерадіо.

Окрім цього, передбачено близько 56,9 млн грн на наукову і науково-технічну діяльність у сфері медіа, книговидання та інформаційно-бібліографічної діяльності, 1,6 млн грн — на підтримку творчих спілок і окремих суб’єктів друкованих медіа, а також 6,4 млн грн — на державні стипендії, премії та окремі види допомоги журналістам.

Тому загальний бюджет Держкомтелерадіо не слід ототожнювати з видатками на утримання самого органу.

Національна рада: помітніше зростання у 2027 році

Окремим блоком варто розглядати фінансування Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення.

На відміну від Суспільного, іномовлення чи інших державних програм створення контенту, Національна рада є незалежним державним регулятором у сфері медіа. Тому її фінансування має іншу функцію та іншу правову природу.

У 2025 році за програмою 6441010 Національній раді було передбачено 230,55 млн грн. У 2026 році обсяг фінансування зріс до 239,89 млн грн, тобто приблизно на 4%.

На 2027 рік уряд пропонує вже 280,285 млн грн, із яких близько 205,9 млн грн становить оплата праці. Це на 16,8% більше за бюджет 2026 року та приблизно на 21,6% більше за показник 2025 року.

Важливим є і законодавчий контекст. Стаття 89 Закону “Про медіа” передбачає, що належне фінансування Національної ради має забезпечувати її незалежність, а обсяг фінансування має становити не менше 0,022% доходів загального фонду державного бюджету за попередній рік. Водночас дію цієї формули зупиняли законами про Державний бюджет на 2023, 2024, 2025 та 2026 роки.

Отже, під час проходження проєкту бюджету на 2027 рік варто окремо стежити не лише за самою сумою фінансування Нацради, але й за тим, чи пропонуватиме уряд знову призупинити дію відповідної фінансової гарантії.

Парламентське мовлення та “Голос України”

На програму 0111090 “Висвітлення діяльності Верховної Ради України суб’єктом у сфері парламентського мовлення та фінансова підтримка видання газети “Голос України”” у проєкті на 2027 рік передбачено 84,863 млн грн.

У 2025 році ця сума становила 78,3 млн грн. Із них 58,8 млн грн були передбачені телеканалу “Рада” і 19,5 млн грн — “Голосу України”. На відміну від 2024 року, у 2025-му у цій програмі вже не було окремих 105 млн грн на створення аудіовізуальних творів для цілодобового інформаційного марафону.

У 2026 році програма зросла до 80,874 млн грн: 60,655 млн грн було передбачено парламентському телеканалу “Рада”, а 20,219 млн грн — газеті “Голос України”.

Отже, після різкого скорочення програми у 2025 році її обсяг залишається відносно стабільним: збільшення становить приблизно 3,3% у 2026 році та ще 4,9% у проєкті на 2027-й.

Від 405 млн до 5,4 млрд грн: програма 3801030 та “Тисячовесна”

Найбільша зміна в структурі державних інформаційних та аудіовізуальних видатків пов’язана з програмою 3801030.

У 2025 році вона називалася “Забезпечення стратегічних комунікацій, інформаційної безпеки, заходів з європейської та євроатлантичної інтеграції”, а її бюджет становив 405,4 млн грн.

Під час планування бюджету на 2026 рік на цю програму було закладено вже 4 млрд грн. Тобто її обсяг зріс майже у десять разів. Цікаво, що тодішній бюджетний запит прогнозував на 2027 рік повернення до 405,4 млн грн, тобто різке збільшення спочатку розглядалося як фактично одноразове.

Однак протягом 2026 року змінився і зміст програми. Її назву було розширено: до стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки додали національну ідентичність, героїзм, створення та поширення аудіовізуальних творів патріотичного спрямування.

Чинний паспорт програми на 2026 рік після перерозподілу визначає обсяг асигнувань у 3 млрд 970,56 млн грн. При цьому метою програми прямо визначено, серед іншого, утвердження української національної та громадянської ідентичності через підтримку створення та розповсюдження українського культурного продукту. Одним із головних її завдань стало “забезпечення реалізації ініціативи Президента України із створення українського культурного продукту”.

І структура видатків показує масштаб цієї зміни. На виробництво та поширення окремих категорій фільмів передбачено 717,5 млн грн, ще 1,4925 млрд грн — на фільми зі співфінансуванням, 390 млн грн — на серіали зі співфінансуванням. Ще понад 1,26 млрд грн сукупно припадає на шоу, відеоролики, театральні та концертні проєкти, візуальне і музичне мистецтво та інший культурний продукт.

Саме у 2026 році Міністерство культури запустило “Тисячовесну”, яку офіційно презентувало як державну ініціативу з бюджетом 4 млрд грн для підтримки українського кіно, серіалів, документалістики, анімації, дитячого контенту, музики, перформативного і візуального мистецтва та аудіовізуальних шоу.

Тому зв’язок різкого збільшення програми 3801030 у 2026 році зі створенням українського культурного продукту є прямим. Водночас технічно не варто ставити знак рівності між усією бюджетною програмою і “Тисячовесною”: програма охоплює також інформаційну безпеку, інформаційні та комунікаційні кампанії, моніторинг інформаційного простору та інші заходи.

У проєкті Держбюджету на 2027 рік за КПКВК 3801030 уряд пропонує вже 5,4 млрд грн. При цьому назва програми дещо змінюється: “Забезпечення інформаційної безпеки, заходів з національної ідентичності, героїзму, створення та поширення аудіовізуальних творів патріотичного спрямування”.

Це приблизно на 36% більше, ніж обсяг чинного паспорта програми на 2026 рік, і більш ніж у 13 разів більше, ніж було передбачено у 2025 році.

5,4 млрд грн — це також майже у 1,8 раза більше, ніж запропоноване фінансування Суспільного, і більш ніж утричі більше, ніж весь бюджет державного іномовлення та офіційної інформаційної продукції.

Проте з самого додатка до проєкту Держбюджету поки неможливо визначити, яка саме частина цих 5,4 млрд грн буде спрямована на продовження «Тисячовесни». Відповідь має дати бюджетний запит на 2027 рік та подальший паспорт програми.

Інші інформаційні видатки

Окрім основних програм, у проєкті бюджету можна знайти низку менших видатків, які також стосуються інформаційної сфери.

Зокрема, передбачено 76,1 млн грн на “Забезпечення інформаційної політики єдності України, розвитку національної ідентичності та спільного розвитку”. Ще 57,9 млн грн передбачено Раді національної безпеки і оборони на інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності у сфері інформаційної безпеки України.

На забезпечення функціонування Системи спеціального телерадіомовлення передбачено 30,8 млн грн, а фінансова підтримка газети “Урядовий кур’єр” має становити 25,15 млн грн.

Ці видатки навряд чи доцільно механічно додавати до фінансування медіа. Частина з них стосується державних комунікацій, частина — інформаційної безпеки або спеціальної інфраструктури. Вони, однак, дають повніше уявлення про те, скільки різних бюджетних механізмів сьогодні працює навколо інформаційної сфери.

Висновки

Порівняння бюджетів 2025 і 2026 років із проєктом на 2027 рік показує, що різні складові державного фінансування медійної та інформаційної сфери змінюються дуже нерівномірно.

Найбільш стабільними залишаються парламентське мовлення та програма державного іномовлення й офіційної інформаційної продукції. У період 2025–2027 років їх номінальне фінансування зростає лише приблизно на 7–8%.

Фінансування Національної ради також майже не змінилося у 2026 році, однак у проєкті на 2027-й уряд пропонує збільшити його на 16,8%. При цьому окремим питанням залишається застосування передбаченої Законом «Про медіа» фінансової гарантії незалежності регулятора.

Суспільне демонструє помітнішу динаміку: від 2,175 млрд грн у 2025 році до 2,473 млрд грн у 2026-му і 3,055 млрд грн у проєкті на 2027 рік. Водночас навіть зростання абсолютної суми саме по собі не дає відповіді на питання про виконання передбаченої законом моделі належного фінансування суспільного мовлення.

Нарешті, головна структурна зміна відбулася із програмою 3801030. За два роки її обсяг зріс із 405,4 млн грн до запропонованих 5,4 млрд грн. У 2026 році левова частина цієї зміни була пов’язана зі створенням українського культурного продукту і запуском “Тисячовесни”.

Ці суми, однак, не можна просто зіставляти як фінансування одного типу діяльності. Суспільне є редакційно незалежним суспільним медіа; Національна рада — незалежним регулятором; іномовлення та Укрінформ виконують визначені державою інформаційні функції; а програма 3801030 є інструментом державного фінансування інформаційної політики та виробництва контенту.

Саме тому при аналізі Держбюджету важливо дивитися не лише на те, скільки держава витрачає в інформаційній та медійній сфері, але й на те, через які інституції та механізми ці кошти розподіляються і яку функцію вони мають виконувати.

Проєкт №16000 лише розпочинає проходження у Верховній Раді. Наступним етапом аналізу стане те, як ці показники зміняться після бюджетних висновків парламенту та підготовки законопроєкту до другого читання.