5 жовтня ЄСПЛ ухвалив рішення у справі, де українська журналістка Катерина Аврамчук оскаржувала відмову надати їй інформацію про службові квартири народних депутатів. Центр демократії та верховенства права понад 10 років надавав повну юридичну підтримку справі.
Результат – Європейський суд з прав людини став на бік Катерини Аврамчук, визнавши, що така інформація не може бути прихованою.
Ще у 2013 році журналістка відправила запит до Апарату Верховної Ради України, у якому просила надати повну інформацію про вартість та площу службового житла, виділеного кожному окремому депутату.
Апарат ВР відповів на запит: надав інформацію про кількість та площу службових квартир, виділених нардепам тодішнього (шостого) скликання і середню вартість одного квадратного метра житла на той час. Однак у цьому листі не було прізвищ депутатів, котрі отримали квартири. Катерина Аврамчук спробувала через суд зобов’язати Апарат ВРУ назвати власників, але отримала відмову у першій інстанції. Апеляційний суд також лишив рішення без змін.
Центр демократії та верховенства права, який займається темою доступу до публічної інформації в Україні, надав повну юридичну підтримку справі.
Ще у 2012 році юристи Центру оскаржували постанову Окружного адміністративного суду міста Києва, а згодом і подавали позов до Європейського суду з прав людини.
Зрештою, ЄСПЛ вказав, що відмова надати журналістці інформацію – порушення статті 10 Європейської конвенції з прав людини.
“Суд не може не визнати, що причини, наведені для виправдання втручання [обмеження доступу до інформації про нардепів], були недостатніми, і що, отже, втручання не було «необхідним у демократичному суспільстві»”, – вказано в рішенні.
Тетяна Олексіюк, Віце-Президентка та представниця України в Access Info Group — Групі спеціалістів за Конвенцією Ради Європи про доступ до офіційних документів, пояснила, чому це рішення важливе для суспільства.
“Позитивний результат у цій справі важливий щонайменше з трьох причин: в першу чергу він сприяє формуванню усталеної судової практики у справах з доступу до публічної інформації. Саме рішення судів у конкретних справах є засобом для тлумачення норм права. Особливо це важливо у випадках, коли йдеться про міжнародні угоди, що послуговуються розлогими термінами і потребують інтерпретації відповідно до ситуацій. Рішення ЄСПЛ особливо корисні у випадках, коли вони стосуються України, а отже, національні суди можуть напряму використовувати їх для аргументації своїх правових позицій.
Друга причина, чому це рішення важливе – ЄСПЛ вказав на необхідність застосування трискладового тесту або, іншими словами, оцінки балансу інтересів. Таке рішення – ще одне підтвердження того, що будь-яке обмеження доступу до інформації має проходити трискладовий тест або тест на суспільний інтерес. І у випадку, якщо розпорядник публічної інформації проігнорував цю вимогу, національні суди мають виправити допущену помилку.
І наостанок – рішення вчергове привертає увагу до питання прозорого та справедливого використання публічних коштів. Знову ж таки, ЄСПЛ відзначає, що імена осіб, які отримують публічні кошти, не можуть бути засекречені.”
Додамо, що Тетяна Олексіюк займалася супроводом цієї справи в Європейському суді з прав людини.
Нагадаємо, що навесні 2020 року Європейський суд з прав людини виніс на нашу користь рішення у справі “Центр демократії та верховенства права проти України”. Тоді ми оскаржували відмову Центральної виборчої комісії надати автобіографії кандидатів у народні депутати.
Центр демократії та верховенства права
pr@cedem.org.ua
