Новий парламентський сезон – які медійні законопроєкти у планах?

February 8, 2022

Матеріал опубліковано у виданні “Детектор медіа”

1 лютого відкрилася сьома сесія Верховної Ради України. Відповідно до Регламенту, на початку кожної сесії парламент затверджує порядок денний – це перелік законопроєктів, які готові до розгляду у ВРУ, а також тих, котрі ще потребують підготовки та доопрацювання. Попри готовий проєкт порядку денного, голосів для його затвердження не вистачило, а тому воно відкладається, вірогідно, до 15 лютого – дати наступного пленарного засідання.

ЦЕДЕМ проаналізував, які медійні законопроєкти передбачені проєктом порядку денного парламенту та можуть розглядатися протягом першого півріччя 2022 року.

Час для закону про медіа?

У проєкті порядку денного є законопроєкт “Про медіа” №2693-д, який з 2019 року перебуває на розгляді у парламенті та очікує першого читання. Ще 14 липня 2020 року головний Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики розглянув проєкт та рекомендував Верховній Раді України прийняти його за основу в першому читанні та врахувати надані Комітетом пропозиції.

Громадськість також зверталася до Верховної Ради з вимогою якнайшвидше розглянути законопроєкт “Про медіа”, прийняття якого – одне із із зобов’язань України в рамках Угоди про Асоціацію з Європейським Союзом. Він враховує вимоги Директиви №2010/13/ЄС і Директиви №1808/2018/ЄС, упорядковує українське законодавство відповідно до рекомендацій експертів Ради Європи та наближає його до правової бази Євросоюзу.

Попри відсутність цього проєкту серед топ-пріоритетів Верховної Ради України на 2022 рік, анонсованих спікером парламенту Русланом Стефанчуком, голова Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв відзначив проєкт Закону України “Про медіа” як пріоритетний на 2022 рік. Згідно з планом роботи профільного Комітету (п. 13), ВРУ може розглянути законопроєкт 2693-д у першому читанні в березні. 

Іномовлення vs мовлення у Донецькій та Луганській областях

У 2022 році лишається ризик реставрації державного мовлення в Україні – це суперечить міжнародним зобов’язанням України та загрожує інформаційній безпеці країни. Пов’язаний такий ризик із законопроєктом “Про внесення змін до Закону України “Про забезпечення прав та свобод внутрішньо переміщених осіб” № 4487. На додачу до захисту внутрішньо переміщених осіб, у ньому з’явилися правки, які передбачають також зміну статусу каналу іномовлення.

ЦЕДЕМ детально описував, що не так з цією ідеєю, яка фактично перетворить канал іномовлення на загальнонаціональний. Проти виступили також міжнародна організація “Репортери без кордонів”, Медіарух, команда Восток SOS, а Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики звернувся до Голови Верховної Ради України з пропозицією зняти проєкт 4487 з розгляду на пленарних засіданнях Верховної Ради для розгляду на засіданні профільного Комітету.

Незважаючи на критику, проєкт 4487 все ж включено до проєкту порядку денного – його зможуть прийняти у ІІ читанні.

На противагу проєкту 4487, законопроєкт “Про внесення змін до Закону України “Про систему іномовлення України” щодо гарантування незалежності іномовлення” № 6407 пропонує передати канал іномовлення у підпорядкування до МЗС (зараз він підпорядкований Мінреінтеграції), пріоритетом зробити англомовне мовлення та внести інші зміни, які, на думку ініціаторів проєкту, гарантують його незалежність. Водночас, до розгляду проєкту 6407 у І читанні, його необхідно підготувати та доопрацювати у головному Комітеті з питань гуманітарної та інформаційної політики, що і заплановано на квітень (п. 101).

Законопроєкт “Про внесення змін до Закону України “Про телебачення і радіомовлення” (про тимчасове включення програм загальнонаціонального багатоканального (цифрового) мовлення з використанням радіочастотного ресурсу до складу універсальної програмної послуги для забезпечення інформаційної безпеки населення в районі відсічі збройної агресії Російської Федерації)” № 5546 покликаний дати мешканцям прифронтових областей безкоштовний доступ до загальнонаціональних каналів . ЦЕДЕМ аналізував проєкт 5546 та дійшов висновку, що запропоновані зміни можуть заохотити мешканців прифронтових територій дивитися більше українського контенту, відтак зменшать вплив російської пропаганди. З урахуванням плану головного Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики (п. 62), Верховна Рада може розглянути проєкт 5546 у І читанні уже в лютому.

(НЕ)залежне Суспільне мовлення

Вже традиційно триває боротьба за та проти різних законодавчих ініціатив, які стосуються Суспільного мовлення.

Зокрема, одна сумнівна ініціатива – законопроєкт “про внесення змін до Закону України “Про Суспільне телебачення і радіомовлення України” щодо стимулювання ефективності роботи Національної суспільної телерадіокомпанії України та оптимізації її державного фінансування” № 4230, включена до проєкту порядку денного та може з’явитися на розгляді парламенту в І читанні уже в червні (п. 42).

ЦЕДЕМ аналізував, які ризики містить проєкт 4230, а громадськість заявляла про чергові спроби політичного тиску на НСТУ. Проєкт 4230 також суперечить статті 100 Регламенту Верховної Ради, оскільки за змістом є альтернативним до іншого проєкту – законопроєкту “Про внесення змін до Закону України “Про Суспільне телебачення і радіомовлення України” (щодо підвищення ефективності роботи Національної суспільної телерадіокомпанії України)” № 2576.

Натомість проєкт 2576 експерти у цілому підтримали, його можуть розглянути в І читанні у квітні (п. 11).

Крім цього, 15 грудня 2021 року у Верховній Раді зареєстрований законопроєкт “Про Державний інформаційний концерн телебачення і радіомовлення України” № 6430, автор якого пропонує створити новий державний концерн, фактично ліквідувавши незалежний суспільний мовник, канал іномовлення та орган виконавчої влади – Державне агентство України з питань кіно. Така ініціатива суперечить базовим принципам вітчизняного законодавства, міжнародним зобов’язанням, які взяла на себе Україна, та рекомендаціям Ради Європи.

Громадські організації у сфері медіа та захисту свободи слова закликали відкликати проєкт 6430. На щастя, його пропонують не включати до порядку денного сьомої сесії Верховної Ради.

Перегляд законодавства у сфері персональних даних

7 червня 2021 року у Верховній Раді зареєстровано проєкт нової редакції Закону України “Про захист персональних даних” № 5628. Експерти ЦЕДЕМ проаналізували проєкт 5628 на відповідність міжнародним стандартам у сфері персональних даних: Загальному регламенту про захист даних (відомому як GDPR) та Конвенції про захист фізичних осіб у зв’язку з автоматизованою обробкою персональних даних (Конвенція 108) та підготували інфографіки з його основними новелами. Головний Комітет з цифрової трансформації рекомендував Верховній Раді України прийняти проєкт 5628 за основу в І читанні.

Законопроєкт “Про Національну комісію з питань захисту персональних даних та доступу до публічної інформації” № 6177 покликаний створити новий орган виконавчої влади зі спеціальним статусом, який втілюватиме в Україні міжнародні стандартів у сфері захисту прав на доступ до інформації та на захист персональних даних. Він фактично є логічним доповненням попередньої ініціативи. За результатами аналізу, експерти УГСПЛ підсумували що проєкт 6177 потрібно доопрацювати та обговорити, залучивши найширше коло зацікавлених сторін.

Тож у 2022 році можна очікувати на зрушення у регулюванні законодавства у сфері персональних даних.

*****

Сподіваємося, що сьома сесія Верховної Ради не запам’ятається гальмуванням чи відкатом реформ у сфері медіа, а депутати уникатимуть ініціатив, які суперечать європейському курсу України (наприклад, реставрації державного мовлення). Що важливіше – парламент має зробити пріоритетом медійні законодавчі ініціативи, які уже давно на часі, та зрушити важливі реформи з точки.