За рік діяльності чинного складу Кабінету Міністрів відбулася низка проривів у різних сферах реформ, утім далеко не всі обіцянки урядовцям вдалося виконати, а в деяких напрямках досі залишається більше проблем, аніж рішень. Про такі оцінки роботи Кабміну за рік йшлося на Форумі «Уряд під мікроскопом: підсумки року роботи та виклики». Саме до річниці діяльності уряду Реанімаційний Пакет Реформ зібрав на одній платформі Прем’єр-міністра, урядовців, найпотужніших експертів, представників міжнародних інституцій, бізнесу, а також громадських діячів та журналістів, щоб оцінити роботу Кабінету Міністрів та визначити головні виклики на 2017 рік. Захід відбувся за підтримки Уряду Швеції та Європейського Союзу у рамках проекту Посилення коаліції РПР, який впроваджується Центром демократії та верховенства права.
Як зауважив Надзвичайний і Повноважний Посол Королівства Швеції в Україні Мартін Хаґстрьом, роль громадянського суспільства в процесі реформ не менш важлива, аніж роль влади.
«В Україні громадянське суспільство підштовхує до змін, пропонує конкретні рішення та змушує владу бути підзвітною. Немає жодних сумнівів, що це громадянське суспільство є реальним джерелом сили і стійкості для України. Впродовж мого перебування в Україні, я був щасливий дізнатися – і сьогоднішня подія яскравий тому приклад, – що громадянське суспільство високо цінується Президентом, Урядом і Парламентом як важливий партнер у діалозі щодо реформування України», – наголосив Хаґстрьом.
Щодо реформування України, то на думку Прем’єр-міністра Володимира Гройсмана, на перший рік роботи уряд ставив за мету – стабілізацію.
«Це завдання ми загалом виконали. З чимось впорались більш вдало, з чимось – ні. Втім на наступний рік ми вважаємо ключовим проведення п’яти реформ, які забезпечать нам і макроекономічну стабілізацію і економічне зростання і зміну підходів щодо формування державних послуг. Перше – ми повинні реформувати пенсійну систему, яка має стати справедливою, бездефіцитною та привести до підвищення пенсій. Наступна позиція – це питання продажу державних компаній… Єдиний шлях – це публічний і конкурентний продаж цих активів. Третя позиція – це впровадження обігу земель в Україні. Та модель, яку ми напрацювали зі світовим банком, може бути запущена вже в 2018 році. І дві секторальні реформи, які мають надважливе значення. Це питання освіти і питання охорони здоров’я», – наголосив Гройсман.
Зі свого боку, експерти від громадськості наполягають, що головне завдання зараз – не допустити відкату реформ, які вже вдалося провести. Зокрема, науковий директор Інституту Євро-Атлантичного Співробітництва, член Ради РПР Олександр Сушко відзначає, що хоч поступ у багатьох напрямках відбувся, в процесах залишається багато недоліків, а в деяких сферах, як-от в енергетичній, з’являються тривожні нотки.
«Уряд започаткував нову культуру підходів до планування політики, тому що з самого початку ініціював публічне обговорення свого плану, в тому числі короткострокового… Очевидно, що в цьому процесі є ще багато недоліків, над якими треба працювати… І в той же час привнесені нові інструменти, які привнесені як дуже прогресивні, але не всі вони ефективно працюють з самого початку. Навіть якщо на папері певний інструмент виглядає прекрасно, то при його запуску відбуваються речі, які інколи не задовольняють навіть тих, хто їх ініціював. Не кажучи вже про інших, які спостерігають зовні. Тому треба дуже ретельно провести ревізію того, що зроблено, подивитись, що працює і, можливо, щось підкорегувати, але не допустити реверсу реформ у зворотньому напрямку», – зауважив Сушко.
Вберегти напрацьоване і не допустити відкату реформ важливо також для міністерства фінансів, – сказав профільний міністр Олександр Данилюк. Отримання чергового траншу кредиту МВФ – це важливо, але ці кошти йдуть не на реформи, а золотовалютний резерв НБУ.
«Ці кошти йдуть у золотовалютний резерв НБУ. Вони не використовуються у бюджеті. Ми формуємо власний ресурс, що довзолить нам бути самодостатньою державою…Я впевнений, що у 2019 році, коли програма з МВФ завершиться, ми будемо у стані, коли наша економіка буде самодостатньою. Ми як суверенна країна матимемо доступ до зовнішніх ринків капіталу без божевільних ризиків як стабільний позичальник, а наша економіка генеруватиме доходи, які потрібні. Але потрібно жити своїм коштом», – сказав міністр.
Потреба в подальшій оптимізації бюджетних виплат залишається, – це підкреслив і Гліб Вишлінський, виконавчий директор Центру економічної стратегії, член Ради РПР. Хоча, зауважив, що чимало позитивних показників Україні все ж вдалося досягти.
«Було дотримано макроекономічної стабільності, ми досягли зниження темпів інфляції в межах інфляційної цілі, яка була встановлена національним банком. Ми досягли зменшення бюджетного дефіциту, але ми ще бачимо надто високий рівень перерозподілу ВВП через бюджет, ми ще бачимо потребу в подальшій оптимізації бюджетних витрат. Але загальний знак того, уряд в цьому напрямку працює правильно, є те, що цьому ряду вдалося отримати вже два транші кредиту МВФ. Що стосується податкової та митної політики,… то тут важливим є прийняття закону №1797, який реалізує більшість завдань, які ми ставили в дорожній карті реформ: насамперед, зменшення корупційних можливостей для ДФС, а що стосується бізнесу, то це – посилення сервісної функції та спрощення адміністрування податків. Головне, на що ми дивитимемося цього року, це саме впровадження норм закону №1797», – резюмував Вишлінський.
Однією з найамбітніших реформ нового складу уряду мала стати реформа державної служби. Як вважає міністр Кабінету Міністрів Олександр Саєнко, головне, чого вдалося досягти – досвід і планування, стратегія, і розмежування політичної та адміністративної посад.
«Раніше міністр відповідав за всі адміністративні і кадрові повноваження. Він вирішував фінансові питання, керував майном. Але головне завдання міністерств – здійснювати аналіз політики, формувати політичний порядок денний, аналізувати та розуміти проблеми в своїй галузі, шукати найбільш ефективні шляхи їх вирішення, комунікувати зі стейкхолдерами, пропонувати рішення Кабміну. Так от: розмежування політичної та адміністративних посад, це коли міністр має займатися політичними питаннями, а професійний менеджер – державний секретар – правильно вибудовувати ефективну модель роботи державного апарату», – розповів Саєнко.
Реформа держслужби просувається так тяжко, тому що цього не було раніше, вважає Ігор Коліушко, голова правління Центру політико-правових реформ. За його словами Україна досі не може відійти від радянського стереотипу управління, коли партія думала, а міністерства лише виконували. Щоби від цього «синдрому доручень» відійти, треба запустити процес аналізу політик.
«У нас лише кілька міністрів дозволяють собі думати, а інші чекають доручень… В 2016 році завдання уряду було використати унікальний момент для впровадження реформи і максимально швидко втілити її в життя. Початок був оптимістичним. Але коли дійшло до ухвалення рішень, які щось змінюють, реформа застопорилася… Сьогодні треба почати з реформування міністерств, передбачити створення нових структур, куди мають зайти реформаторські кадри, і їхніми силами організувати процес аналізу політики і формування політики стратегічного планування», – наголосив Коліушко.
Не менш важливими сферами в роботі уряду мали стати енергоефективність та енергозбереження. Як зазначив Геннадій Зубко, Віце-прем’єр-міністр – Міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України, всі закони з «пакету енергоефективності» перебувають на 2-му читанні у Верховній Раді і в уряду є сподівання, що вже найближчим часом законопроекти будуть прийняті.
«Увесь цей енергоефективний пакет законопроектів спрямований в бік споживача. Кожен із законопроектів спрямований на забезпечення прав споживача та стимулювання до скорочення витрат. Вони разом забезпечать підвищення комфорту та зростання вартості житла, можливість управляти своїм майном та отримувати якісні житлово-комунальні послуги. Ціль нашої реформи – це дешево та якісно. Інструменти є, і ми сподіваємося, що парламент невдовзі вже проголосує за ці закони… Механізм монетизації субсидій має забезпечити інвестиції в енергоефективність. 50 гривень на місяць протягом 5 років дадуть змогу економити споживання ресурсів до 20% – це коли йде мова про енергоефективні заходи», – повідомив Зубко.
Втім, зокрема, законопроекту про енергоефективність немає досі, – підкреслив Святослав Павлюк, головний експерт групи РПР з питань реформи енергетики.
«Позитивними є те, що такого рівня співпраці в цій сфері між громадськими організаціями та урядом досі не було… Разом з тим я хотів би звернутися ще до Коаліційної угоди. Пунктом номер один угоди в частині про енергоефективність було внесення законопроекту про енергоефективність. Минуло вже три роки, а законопроекту все ще нема… В енергоефективності важливим є питання людей – фахівців на місцях, в міністерствах, котрі можуть формувати політику і виконувати її. Проблема в тому, що немає персоналу, який навіть з самого верху може формувати політику, а також у відсутності енергоменеджменту на місцях. Невирішеною також залишається проблема з доступом до державних будівельних норм. І не менш важливим є питання монетизації субсидій», – підсумував Павлюк.
Загалом, за результатами дослідження, проведеного Фондом «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва спеціально до Форуму, експерти в середньому поставили за роботу чинного складу уряду 2, 7 бала з можливих 5.
Найбільшими успіхами уряду експерти вважають запровадження е-декларування державними службовцями та старт реформ в галузі охорони здоров’я. Також у якості позитиву були відзначені перехід до публічних закупівель через електронну систему Prozorro, підвищення мінімального рівня оплати праці, прогресивні зміни в податкове законодавство, загальна макроекономічна стабілізація та продовження децентралізації.
Найбільшими невдачами уряду за рік діяльності експерти називають провал реформи енергетичного сектору та затягування із земельною реформою та введенням ринку сільськогосподарських земель. Неоднозначно оцінюється ситуація з підвищенням мінімальної зарплати, яка одними експертами трактується як урядовий успіх, а іншими як невдача.
