Шанс на зміни і виклик для суспільства: чого чекати Україні від нової Верховної Ради

Позачергові парламентські вибори 21 липня стали чи не найбільшим оновленням української політики. У Верховній Раді зміниться понад 80% депутатів, 342 парламентарі вперше потраплять до ВРУ, а перше місце отримала партія “Слуга народу”, яка почала активну діяльність лише перед виборами. Чи збереже нова Рада реформаторський курс і яких змін слід очікувати – цій темі був присвячений круглий стіл “Результати парламентських виборів: які наслідки для України та світу?”, організованого Реанімаційним Пакетом Реформ в рамках програми з інституційної розбудови Центру демократії та верховенства права. Разом з українськими експертами у дискусії в форматі телемосту брали участь представники Фонду Маршалла (США) та Мережі друзів України (США).

Як відзначили учасники круглого столу, Україні вже вдалося важливе досягнення: вибори в країні були чесними та конкурентними. “Україна дотрималася міжнародних стандартів щодо виборів. Країна провела три цикли виборів [два тури голосування за Президента та парламентську кампанію] впевнено, у чесний, демократичний і прозорий спосіб,”, відзначив Євген Чолій, голова Міжнародної місії Світового конгресу українців, яка спостерігала за виборчим процесом в Україні.



Нова Верховна Рада: шанс на реформи

Наразі Центральна виборча комісія ще продовжує підрахунок голосів. Однак опрацьовані вже 99,9% протоколів, тому відомо, що президентська партія “Слуга народу” отримає понад 250 місць у парламенті. Для країни це означає, що замість звичної коаліції провідною силою у Верховній Раді буде одна партія.

Однак за словами Тараса Шевченка, директора Центру демократії та верховенства права, однопартійна більшість не означає, що в Україні пануватиме диктатура. Так, сильна провладна партія звичайна практика для Франції, Сполучених Штатів Америка та Великої Британії. Натомість суспільству треба стежити за діями Ради та першими призначеннями. Однопартійна більшість має і переваги: влада може здійснювати швидкі кроки в усіх суспільних сферах.

Тож результат виборів дає новий шанс на зміни в країні. “Я думаю, це вікно можливостей для нових законопроектів буде максимально відкритим у перший рік. А далі воно може закінчитися, адже влада сформує власну вертикаль”, відзначив Тарас Шевченко. За його словами, схожий сценарій був і у попередньому парламенті: найкращим часом для просування реформ були 2014-2015 роки, а далі попередня влада сформувала свій порядок денний і спиралася вже на нього.

Директор ЦЕДЕМ прогнозує, що Президент і нова Верховна Рада прагнутимуть зберегти власні високі рейтинги, зокрема за рахунок покарання корумпованих топчиновників. Ця обіцянка залишається невиконаною ще з часів президентства Віктора Ющенка (“Бандитам тюрми”), тож у суспільства є високі очікування і прагнення відновити справедливість. Також імовірне скасування депутатської недоторканності президент уже подав відповідний законопроект.

Однак загалом співпраця між громадськими організаціями та владою ризикує стати суттєво слабшою. За словами Тараса Шевченка, партія “Слуга народу” має свої інститути та власну програму законопроектів.

Зміна влади означає можливості для реформ на цьому наголосив і Василь Бабич, керівник відділу міжнародних відносин секретаріату Коаліції РПР. Ще до виборів Коаліція розпочала перемовини з партіями щодо їхнього майбутнього курсу. Вони включали зустрічі з топ-10 політичних сил, які мали шанси на потрапляння до ВР.  Крім того, Коаліція РПР розробила та презентувала Принципи Торонто публічний документ, який фактично є програмою змін для України в ключових сферах: від протидії корупції до захисту довкілля.

За словами експерта, майже всі партії, що пройшли до Верховної Ради, підтримують реформаторський курс. Так, йдеться про завершення децентралізації та зниження ролі олігархів у політиці. Усі політсили підтримують антикорупційну реформу зокрема і перезавантаження ВККС та ВРП, органів, відповідальних за добір, оцінювання та звільнення суддів. Існує і консенсус щодо курсу на членство у Європейському Союзі та НАТО. Також більшість партій кажуть “так” виборчій реформі (законопроект про відкриті списки вже ухвалений, але чекає на підпис) та ринку сільськогосподарських земель.

Спрогнозувати з точністю курс нового парламенту поки неможливо, але вже перший ухвалений закон стане своєрідним маркером підкреслила Ганна Гопко, народний депутат Верховної Ради 8 скликання. Так, для ВРУ важливо продовжити стратегічні реформи, зокрема зміни в освіті та децентралізацію. До речі, остання реформа є тривалою у Швеції на її втілення знадобилося 30 років. Крім того, існує ряд “червоних ліній”, які депутатському корпусу не слід переходити. За словами Ганни Гопко, нова Рада не має зупиняти процес декомунізації та дію мовного закону.

Саме від якості внутрішньої політики України буде залежати наш успіх на міжнародній арені, відзначає парламентар. Передовсім йдеться про безпекову сферу. Для парламенту це означає як взаємодію з НАТО, так і втілення Закону про національну безпеку (зокрема, реформу СБУ та механізм цивільного контролю над силовими структурами).

 

Нова політична ера: чи готове суспільство і депутати

Нове скликання Верховної Ради може розраховувати на позитивні настрої громадян. За словами Ірини Бекешкіної, директора фонду “Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва”, люди наразі відчувають своєрідну ейфорію, і значна частина громадян (41% українців) вважає, що країна перебуває на правильному шляху. З одного боку, влада отримала великий кредит довіри громадяни навіть готові не вимагати негайного успіху реформ, а чекати. Проте експерт нагадала, що в Україні попереднім президентам довіряли лише 1 рік, згодом же вони різко втрачали підтримку.

А за твердженням Андреса Умланда, старшого наукового співробітники Інституту Євро-Атлантичного співробітництва, головною проблемою буде не загроза однопартійної диктатури радянського зразка а “постійне повторення еліт”. Зокрема, експерт вважає знаковим питання: чи буде у народних депутатів інша зарплата? Від цього залежить, чи зможуть парламентарі бути фінансово самостійними і не залежати від бізнесменів та лобістів.

Натомість громадському сектору та загалом активним українцям, які борються за зміни, слід обирати нову стратегію. Тарас Шевченко дає громадським активістам три поради. По-перше, обрати підхід до влади (лише стежити і критикувати чи допомагати), крім того слід максимально користуватися вікном можливостей. Але слід забути про ідеалізм та працювати з чинними політиками, а не мріяти про бездоганних.

Цей захід відбувся в рамках програми з інституційної розбудови Центру демократії та верховенства права, що здійснюється за фінансової підтримки Швеції. Захід організований у рамках Трансатлантичної робочої групи з питань виборів та громадянського суспільства в Україні – спільного проекту Реанімаційного Пакету Реформ, Фонду Маршалла США, Фундації США-Україна та Світового Конгресу Українців.

Фото  Український кризовий медіа-центр

Ми надаємо безоплатні консультації із юридичних питань у сфері інформаційного та медійного права. Будемо раді поділитися з вами своїм досвідом.

Листи з інших питань не розглядаються.

Докладніше про консультації

 

Для того, щоб отримати інформацію, яка вас цікавить, зверніться до нас за допомогою гарячої лінії: