ВККС України: реформувати не можна залишати

July 2, 2019

Очищення судової влади від недоброчесних суддів та оновлення суддівського корпусу є основою для забезпечення відновлення довіри до судової влади.

Більшість процедур, які дозволяють звільнити чинних недоброчесних суддів та рекомендувати на призначення на посаду судді осіб із бездоганною діловою репутацією та високими моральними якостями, проводить Вища кваліфікаційна комісія суддів України.

Однак через те, що у складі ВККС перебувають колишні судді або професійні юристи з сумнівною репутацією, результати очищення та оновлення судової влади виявилися невтішними.

Тому для успішної реалізації судової реформи критично важливо змінити підходи до формування складу ВККС з метою забезпечення перевірки членів ВККС на доброчесність та забезпечення участі представників громадськості у ВККС.

Відповідно до чинного Закону України “Про судоустрій і статус суддів”, повноваження на проведення конкурсів на отримання вакантних посад судді та кваліфікаційного оцінювання, за результатами якого можна звільнити суддю, має ВККС.

У межах конкурсів та кваліфікаційного оцінювання ВККС перевіряє суддів (кандидатів) на відповідність критеріям доброчесності.

Тому саме цей орган може виконати місію сформувати такий суддівський корпус, який буде відповідати критеріям доброчесності та професійності, що в свою чергу сприятиме підвищенню рівня суспільної довіри до судової гілки влади загалом.

Склад ВККС

Законом України “Про судоустрій і статус суддів” визначено, що до складу ВККС входять 16 членів, які є громадянами України, мають повну вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права не менше 15 років.

Таким чином, усі члени ВККС є професійними юристами, причому більшість з них є суддями (суддями у відставці) або можуть бути суддями.

 

 
Незважаючи на те, що члени ВККС мають перевіряти суддів (кандидатів) на відповідність критеріям доброчесності, законом не встановлено таких вимог до самих членів ВККС.

Як наслідок, ніхто не здійснює перевірку самих членів ВККС на доброчесність. А це в умовах хворого професійного середовища призводить до призначення тих, від кого слід очистити судову систему.

Роль громадськості

У 2016 році громадськості також було дозволено брати участь у конкурсах на посади суддів та у кваліфікаційному оцінюванні чинних суддів через інститут Громадської ради доброчесності.

До складу ГРД можуть входити представники правозахисних громадських об’єднань, науковці-правники, адвокати, журналісти, які є визнаними фахівцями у сфері своєї професійної діяльності.

ГРД було надано повноваження складати висновок про невідповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності. Цей документ додавався до досьє та мав розглядатися у подальшому ВККС.

Якщо 11 з 16 членів ВККС голосували за відповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності, то відповідний суддя (кандидат) міг продовжувати здійснювати свою діяльність у суді або участь у конкурсах.

Невтішні результати

Враховуючи описаний склад ВККС, у якому усі – професійні юристи та більшість – судді, розгляд зазначених висновків ГРД перетворився на формальність.

Як наслідок, значна кількість висновків ГРД були просто проігноровані. Про це свідчать результати двох конкурсів до Верховного Суду.

 

Окрім того, у перерві між двома конкурсами до Верховного Суду ВККС проводила процедуру кваліфікаційного оцінювання чинних суддів.

Метою вищевказаного процесу було очищення судової влади від суддів, які є недоброчесними.

Станом на 26 грудня 2018 року ВККС провела кваліфікаційне оцінювання 2043 суддів. З них лише 179 суддів не підтвердили здатності здійснювати правосуддя, що становить 8,7% від загальної кількості.

Однак найгіршим стали не лише кількісні показники, а й якісні: судді, до яких у громадськості було найбільше запитань, формально пройшли процедуру кваліфікаційного оцінювання та залишилися на своїх посадах.

Водночас висновки ГРД щодо таких суддів або не бралися до уваги взагалі, або лише формально досліджувалися.

У 2019 році ВККС планує завершити кваліфікаційне оцінювання усіх суддів.

Такий швидкий графік не дозволяє представникам громадськості повноцінно взяти участь у кваліфікаційному оцінюванні з огляду на те, що вони працюють виключно на громадських засадах та не мають такого матеріально-технічного забезпечення як ВККС.

Більше того, такий швидкий графік лише додатково підтверджує формальний підхід ВККС до оцінювання суддів.

Позитивний досвід: конкурс до Вищого антикорупційного суду

У серпні 2018 року разом із конкурсом до Верховного Суду також був оголошений і конкурс на отримання вакантних посад суддів Вищого антикорупційного суду – спеціального суду, якому будуть підсудні кримінальні провадження, які розслідує Національне антикорупційне бюро України.

Головною відмінністю цього конкурсу стала участь Громадської ради міжнародних експертів (ГРМЕ) замість ГРД. До складу ГРМЕ увійшло 6 міжнародних експертів, які мали бездоганну ділову репутацію.

Це сприяло максимально об’єктивному та професійному розгляду, оскільки міжнародні експерти не були жодним чином пов’язані із судовою системою України.

Важливою умовою було те, що рішення щодо відповідності кандидата критеріям доброчесності ухвалювалось більшістю від спільного складу ВККС та членів ГРМЕ за умови, якщо за таке рішення проголосували не менше 3 членів ГРМЕ.

У ГРМЕ виникли сумніви щодо доброчесності 49 кандидатів і лише 7 із них підтвердили свою відповідність критеріям доброчесності.

В результаті до фінального списку увійшли 39 кандидатів, і лише щодо 2 з них (тобто до 5%) у громадськості були обґрунтовані сумніви у їхній доброчесності.

Порівняння результатів

Ефективність проведення конкурсу до Вищого антикорупційного суду ВККС разом з ГРМЕ у порівнянні з конкурсами до Верховного Суду та кваліфікаційним оцінюванням, яке проводилося самостійно ВККС без участі експертів, продемонструвало не лише кращі показники у кількісному вимірі, але й суттєво різні підходи до оцінки доброчесності суддів.

Загалом було зафіксовано щонайменше два кричущі випадки діаметрально різної оцінки чинних суддів.

 

Діаметрально протилежна відмінність результатів у проведенні оцінки доброчесності між ВККС та ГРМЕ наочно демонструє, що очікувати забезпечення очищення та оновлення суддівського корпусу від ВККС, де більшість становлять представники судової влади, яку суспільство бажає реформувати, не варто.

Шляхи вирішення проблеми

Результати діяльності ВККС та невідповідність цих результатів суспільним очікуванням підтверджують необхідність зміни підходів до формування складу ВККС.

По-перше, необхідно запровадити перевірку на відповідність критеріям доброчесності самих членів ВККС та кандидатів на посади членів ВККС. Таку перевірку можуть виконати міжнародні експерти з метою виключення можливості здійснення тиску осіб, які даватимуть свої висновки щодо доброчесності.

По-друге, необхідно забезпечити представництво громадськості (журналістів, представників громадських організацій, психологів, представників HR-агенств тощо) безпосередньо у складі ВККС.

Таке представництво має бути значним (щонайменше половина від складу ВККС). Це дозволить відійти від формального оцінювання суддів (кандидатів), уможливить всебічну оцінку репутації та моральних якостей суддів (кандидатів) та забезпечить можливість блокувати призначення недоброчесних кандидатів на посади суддів.

Іван П’ятак, юридичний радник ЧЕСНО. Фільтруй суд!, спеціально для Української правди