Світ вже не буде таким, яким він був до пандемії вірусу COVID-19. Докорінних змін після виходу з цієї кризи потребують усі сфери, навіть ті з них, які є більш консервативними, аніж інноваційними за своєю суттю. Правосуддя в цій історії – не виняток.
Карантинні заходи, пов’язані із поширенням коронавірусу, стали неабияким викликом для сучасного світу: з одного боку, держави впроваджують тимчасові обмеження, з метою подолання пандемії, а з іншого – випробовують нові підходи в організації державної влади. Одним із універсальних заходів під час карантину став перехід на дистанційний формат роботи.
Словом, якщо у одних сферах державні органи без зайвих перешкод намагаються переналаштовуватися, то для інших це потребує як законодавчих, так і технічних можливостей. Організувати роботу судів дистанційно є одним із таких складних прикладів, адже для переходу правосуддя в онлайн потрбіні системі зміни.
Якби запровадження Електронного суду в Україні, яке мало відбутись ще минулого року, пройшло безперешкодно, то сьогоденні виклики для правосуддя в умовах карантину не спричинили б стільки проблем. Тоді значну частину роботи, пов’язану із здійсненням правосуддя, можна було б виконувати за допомогою Інтернету – дистанційно. Проте, як відомо, історія не знає умовного способу, тож залишається сподіватися на те, що питання електронного правосуддя не буде відкладено на далеку перспективу. Слід відзначити, що наразі йде обговорення майбутніх законодавчих ініціатив, які вирішать проблему запровадження дистанційної форми правосуддя.
Разом з тим, слід звернути увагу на деякі приклади інших держав, які так чи інакше намагалися впроваджувати інноваційні рішення у сфері правосуддя.
Якщо здійснити пошук в мережі Інтернет англійською “e-court”, можна переконатись в тому, що зазначена проблема є викликом для сучасних демократій. Сучасні демократичні країни поступово випробовують різні інноваційні рішення, які впливають на покращення правосуддя. Більше того, електронне правосуддя дає новий поштовх для реалізації принципу верховенства права. Думаю, що з позиції будь-якого підходу до розуміння верховенства права, питання електронного правосуддя відіграє ключову роль у реалізації верховенства права на практиці.
На переконання авторів доповіді Венеційської комісії про верховенство права, доступ до правосуддя є одним із елементів верховенства права. Ба більше, у 2016 році Венеційська комісія сформувала критерії оцінки дотримання верховенства права на практиці. Серед іншого, звернено увагу на важливості забезпечення доступності правосуддя: “Судівництво не повинне сприйматись, як віддалене від людей та втаємничене. Наявність, зокрема в Інтернеті, зрозумілої інформації̈ щодо того, як звернутись до суду, є одним із шляхів гарантування дієвого взаємозв’язку між суспільством і судовою системою”.
У цьому безпосередньо може допомогти електронне правосуддя як новий формат організації судової влади. Разом з тим, сама ідея електронного правосуддя – це відповідь на питання про якісні судові послуги, ліміт часу, економію грошей, доступність правосуддя, що вже є вимогою часу сьогодні. Тому, деякі сучасні демократії, розуміючи реальні виклики у майбутньому, поступово впроваджують ті чи інші формати електронного правосуддя.
У США успішно функціонує електронна судова система з вільним доступом – Public Access to Court Electronic Records. За допомогою цієї системи можна отримувати інформацію про судовий документ, ознайомлюватися з реєстром прийнятих заяв, вивчати перебіг розгляду справи та історію ухвалених рішень, а також переглядати календар призначених засідань.
У Сінгапурі система електронної подачі документів з 2000 року є обов’язковою при подачі документів у цивільних справах. Крім того, служба електронного вилучення документів дозволяє юридичним фірмам в режимі онлайн шукати і переглядати документи, що надійшли до суду у цивільній справі.
Великобританія ще з 1980-х рр. поступово почала вводити у практику окремі елементи електронного судочинства. У 2016 році наступним кроком стало проведення так званої цифрової реформи в судовій системі країни. Вона дозволяє відповідачам і потерпілим брати участь у засіданнях дистанційно, за допомогою онлайн-зв’язку. Не так давно, а саме у 2018 році, в країні відбувся перший повністю віртуальний судовий процес, в якому суддя, позивач і представник відповідача спілкувалися між собою через спеціальну “закриту” мережу, розроблену на замовлення Мін’юсту Сполученого королівства. Система “цифрового правосуддя” заснована на програмному забезпеченні Skype і являє собою особливу, призначену для користувача, мережу з обмеженим доступом.
Крім цього, маючи такий досвід, зараз британські суди вживають ще більших активних заходів стосовно правосуддя онлайн. Зокрема, учасникам запроваджується можливість включення до судового засідання за допомогою телефону чи відео, що дозволить проводити засідання без необхідності бути безпосередньо присутнім в приміщенні суду.
Електронне правосуддя є тенденцією у розвинених демократіях, які мають різні практики його реалізації. Звичайно, що онлайн-суд із доступом зі смартфону та включенням через месенджер – це поки що схоже на голівудське фентезі. Не виключено, що ситуація з коронавірусом та карантинними заходами у світі вплине на ще більші зрушення в контексті докорінних змін для правосуддя онлайн. Хоча саме по собі питання для нас відкрите, але щодо його рішення – вже немає часу на очікування.
