25 січня пройшли перші співбесіди кандидатів на посаду судді Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду і вже є перші результати – участь у конкурсі припинила Зінченко Наталія Григорівна, отримавши висновокГромадської ради доброчесності про невідповідність на посаду судді Верховного Суду. Інший кандидат, що також отримав висновок від ГРД, Верховець Анатолій, підтвердив здатність здійснювати правосуддя в Касаційному господарському суді, проте, дане рішення набере чинності у разі, якщо воно буде в подальшому підтримане 11-ма членами Комісії на пленарному засіданні ВККС.
А вже завтра, 30 січня, співбесіди проходитимуть ще для 8 кандидатів до Касаційного господарського суду, серед них – Губенко Наталія, що згідно методології ЧЕСНО. Фільтруй суд! порушила критерій непричетності до ухвалення сумнівних рішень. Зокрема, відповідно до реєстру судових рішеньсуддя Губенко Н.М. була у складі колегії суддів, яка скасувала постанови ВГСУ про визнання недійсним рішення Київської міської ради у частині передачі для будівництва земельної ділянки ТОВ “Житло-Буд” за адресою м. Київ, вул. Шовковична, 39/1 (територія буферної зони Олександрівської лікарні у м. Києві) у зв’язку із необхідністю перегляду справи за нововиявленими обставинами. Якповідомляв УНІАН, рішення про виділення компанії “Житло-Буд” землі площею 0,06 га на території Олександрівської (Жовтневої) лікарні було прийнято Київрадою 10 липня 2003 року. На початку 2007 року на території лікарні розпочалися активні будівельні роботи. Кияни виступили на захист Олександрівської лікарні від забудови і організували цілодобове чергування. Під час конфлікту відбувалися численні зіткнення активістів – захисників лікарні і представників забудовника. Під час підготовчих робіт забудовник вирубав на території меморіального парку ім. Богомольця (на території лікарні) 226 дерев.
Серед кандидатів до Касаційного господарського суду – колишні судді Вищого господарського суду України часів Віктора Татькова: Могил Сергій, Поліщук Володимир та Картере Валерій, які проходитимуть співбесіди на початку лютого.
Так, Сергій Могил, за інформацієюпрограми “Схеми: Корупція в деталях”, будучи секретарем палати Вищого господарського суду, був причетний до передачі справ іншим суддям без застосування автоматичного розподілу. Зокрема, суддя Могил своїм розпорядженням передав справу, у якій суддею-доповідачем була суддя Жукова Л.В. Підставою цьому стала її відпустка, хоча за інформацією журналістів Жукова на момент розгляду провадження працювала та ухвалювала рішення в інших справах. Також, суддя передав справу іншому складу у зв’язку з помилково визначеною спеціалізацією без здійснення автоматичного розподілу.
Валерій Картере же, за інформацією Громадської ради доброчесності, віднесений слідством до групи суддів Вищого господарського суду України, на яких здійснювався розподіл справ з порушенням порядку, встановленого законом. Якзазначає Громадська рада доброчесності, протягом тривалого часу Картере не лише не вчиняв активних дій з метою припинення системного незаконного впливу на процеси розподілу справ, але й щонайменше пасивно сприяв цим процесам. Коли ці факти було викрито, він не вжив жодних активних дій з метою сприяння ефективному розслідуванню цих справ.
Щодо Володимира Поліщука, то його слідство не віднесло до вказаної групи суддів. Проте, враховуючи масовий характер зазначеного правопорушення, увисновку Громадської ради доброчесності припускається, що судді було відомо про існуючу практику. У той же час у Громадської ради доброчесності була відсутня будь-яка інформація стосовно того, як суддя протидіяв злочину, отстоював власну незалежність, та незалежність судових органів Вищого господарського суду України.
Свої сили у конкурсі до Верховного Суду вирішив спробувати і чинний голова Вищої ради правосуддя – Ігор Бенедисюк, чиї повноваження як члена ВРП закінчуються у квітні цього року. Перебуваючи на посаді голови Вищої ради правосуддя, І. Бенедисюк не забезпечив належного очищення судової влади від недоброчесних суддів, що унеможливило відновлення довіри суспільства до суддів. Як зазначено у матеріалі PROSUD, І. Бенедесюк нічого не зробив для того, щоб виявити дійсні причини масового порушення цими суддями присяги. Численні звернення Автомайдану та родин Героїв Небесної Сотні сприяти встановленню організаторів впливу на суддів були проігноровані. Більшість «суддів Майдану» уникнули відповідальності, велику частину справ проти суддів було закрито у зв’язку з завершенням строку давності, у чому винна сама Вища рада правосуддя.
Загалом, серед 48 кандидатів до Касаційного господарського суду, 14 порушили критерій доброчесності відповідно до методології, розробленої кампанією ЧЕСНО. Фільтруй суд! Серед найбільш поширеного порушення – непрозорість статків, його порушили 12 кандидатів.
Команда ЧЕСНО. Фільтруй суд! і надалі слідкуватиме за перебігом конкурсу на зайняття вакантних посад суддів Верховного Суду. З інформацією щодо всіх кандидатів, що беруть участь у цьогорічному конкурсі можна ознайомитись насайті кампанії, а всю актуальну інформацію щодо недоброчесних кандидатів у конкурсі – на інтерактивній сторінці.
