У даній справі юристи захищали право на інформацію громадського активіста, який звернувся з інформаційним запитом до Придніпровської ТЕС (ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго») і просив надати йому, серед іншого, інформацію про викиди у повітря, а також чи встановлені належні фільтри на трубах певних енергоблоків Придніпровської ТЕС.

Розпорядник відмовився надавати таку інформацію – на його думку, запитувана інформація є конфіденційною, а також у нього немає обов’язку надавати інформацію у порядку Закону України «Про доступ до публічної інформації».

Фонд підтримав цю справу. Вона є дуже важливою з точки зору судової практики, адже стосується суспільно важливої теми – безпечності довкілля та стану повітря у місті Дніпро. Фактично запитувалась інформація щодо здійснення Приніпровською ТЕС своєї діяльності, яка  впливає на стан навколишнього середовища через забруднення атмосферного повітря, тобто – екологічна інформація. 

Відповідно до статті 13 Закону України «Про доступ до публічної інформації» до розпорядників інформації, зобов’язаних оприлюднювати та надавати за запитами інформацію… прирівнюються суб’єкти господарювання, які володіють інформацією про стан довкілля… Таким чином, можемо зробити висновок, що законодавець презюмував важливість такої інформації для громадськості та зобов’язав суб’єктів, які володіють цією інформацією, надавати її.

Суд першої інстанції вирішив, що відмова у наданні запитуваної позивачем інформації є правомірною, адже така інформація не може бути визнана екологічною інформацією. Як наслідок, на думку суду, у відповідача не було обов’язку як зберігати таку інформацію, так і надавати доступ до неї.

Проте, суд апеляційної інстанції дійшов протилежного висновку: запитувана інформація стосується факторів, які випливають на складові природного середовища, оскільки як наявність фільтрів в  енергоблоках ВП “Придніпровська ТЕС” ПАТ “ДТЕК Дніпроенерго” так і відомості щодо викидів в атмосферне повітря безумовно є інформацією про фактори, які випливають на складові природного середовища, зокрема, на стан атмосферного повітря.

Таким чином, суд апеляційної інстанції погодився, що така інформація є по суті екологічною інформацією та стосується стану довкілля, і відповідно така інформація становить суспільний інтерес, оскільки безпосередньо пов’язана із рівнем забруднення навколишнього середовища, що негативно впливає на стан здоров’я громадян.

Оскільки відповідач володіє інформацією щодо технологічних процесів виробництва, зокрема, в частині наявності чи відсутності очисних фільтрів, то він є розпорядником інформації і має обов’язок надавати її на інформаційні запити.

Рішення суду 1 інстанції: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/77689693

Рішення суду апеляційної інстанції: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/80196884