Підготувала Марія Полоз – юристка ЦЕДЕМ

Громадський сектор в Україні – один з найбільш активних і розвинених у світі. І під час повномасштабної війни наші колеги не лише допомагають військовим та цивільним в Україні, вони також взяли на себе місію дипломатів. 

Громадські активісти та організації адвокатують допомогу фінансами та зброєю для України – достатньо згадати про літаки F-16 Україні – розслідують воєнні злочини та відстоюють створення окремого трибуналу для російських убивць, відстоюють посилення санкцій. А ще – моніторять і допомагають впроваджувати євроінтеграційні реформи у нашій країні.

Тож український громадський сектор говорить світу, що Росія – це держава-терорист, але чи усвідомлюємо ми, що вона досі не виключена з  FATF та не занесена ні в “сірий”, ні в “чорний” списки цього міжурядового органу? Фактично, в умовному “рейтингу” FATF (яка займається боротьбою з відмиванням грошей та фінансуванням тероризму), Росія стоїть вище за цілий ряд країн, серед котрих навіть члени Євросоюзу! Давайте розбиратися в деталях.

Що таке ФАТФ?

FATF (Financial Action Task Force) – це міжурядовий орган, який розробляє стратегії боротьби з відмиванням грошей як на національному, так і на міжнародному рівні та стежить за їх втіленням. Організація заснована в 1989 році. 

Від початку своєї роботи FATF видала Сорок рекомендацій, які у редакції 1996 року схвалені у більш як 130 країнах. Вони стали міжнародним стандартом у сфері боротьби з відмиванням грошей.

В 2001 році, після терактів 11 вересня до завдань FATF додалася боротьба з фінансуванням тероризму. Після цього організація випустила ще Вісім Спеціальних Рекомендацій (які доповнюють попередні 40). У них йшлося про заходи для протидії фінансуванню терористичних актів та терористичних організацій.

Сорок Рекомендацій та Вісім Спеціальних Рекомендацій FATF визнані Міжнародним валютним фондом та Світовим банком як міжнародні стандарти боротьби з відмиванням грошей та фінансуванням тероризму. 

В 2008 році мандат FATF був також поширений на боротьбу з фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення.

Завданнями FATF є:

• захист фінансових систем (національних та глобальних) та глобальної економіки від загроз відмивання коштів, фінансування тероризму та зброї масового знищення, 
• зміцнення цілісності фінансового сектору, посилення його безпеки та захисту. 

Що таке “сірий” та “чорний” список FATF?

Юрисдикції (країни), які підлягають посиленому моніторингу відповідно до рішення FATF складають так званий “сірий” список. У ньому натепер 21 країна, серед яких два члени ЄС, Хорватія та Болгарія, і Туреччина, яка є членом НАТО.

А от до “чорного” списку FATF включає високо-ризикові країни з серйозними стратегічними недоліками щодо протидії відмиванню грошей, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення. До цих країн мають застосовувати посилений моніторинг, а в найсерйозніших випадках – заходи із захисту міжнародної фінансової системи від ризиків, які від них йдуть. Станом на сьогодні до “чорного” списку включені Іран, КНДР та М’янма. 

Найжорсткіші заходи застосовані до КНДР: країнам не можна дозволяти північнокорейським банкам працювати на своїй території, а банкам – мати кореспондентські відносини з північнокорейськими банками. 

Тож хоча занесення до сірого або чорного списку – це не санкції у звичному розумінні, але для країн сірого списку воно означає набагато прискіпливіший (і дуже довгий) моніторинг від інвесторів та іноземних контрагентів у будь-яких угодах. 

Ну а місце в чорному списку – це практично блокада всіх фінансових транзакцій від іноземних партнерів, які визнають юрисдикцію FATF (фактично всі великі гравці на міжнародному ринку). Не кажучи вже про те, що інвестори в таку країну точно не підуть.

Звісно, це не відріже всі міжнародні транзакції, але шанси перетворитись на державу-вигнанця на зразок Північної Кореї стрімко зростуть.

Окремо відзначимо, що в 2002-2004 та 2010-2011 роках Україна теж потрапляла до чорного та сірого списків FATF. Тоді нашій державі довелося виконати серйозне домашнє завдання, вдосконаливши законодавство і на практиці втіливши стандарти FATF з протидії відмиванню коштів та фінансування тероризму.

Що з Росією?

У лютому 2023 року FATF призупинила членство РФ. Організація визнала дії Росії неприйнятними та такими, що суперечать мандату та основним принципам організації. Таке рішення забороняє країні брати участь у засіданнях організації, відстороняє від ухвалення рішень, але не звільняє від обов’язку виконувати рекомендації FATF. Втім, це лише частина того, що слід було б зробити за логікою інституційних механізмів самої FATF.

З моменту початку повномасштабного вторгнення Міністерство фінансів України, Державна служба фінансового моніторингу України та Верховна Рада України неодноразово звертали увагу світової спільноти на недотримання Росією стандартів FATF та ризиків, які вона створює для міжнародної фінансової системи. Це, доводять вони – достатні причини, аби внести РФ до чорного списку.

Але навіть попри те, що у 2023 році Росія нарощувала обсяги торгівлі та імпорту зброї з КНДР та Ірану, FATF під час свого чергового засідання наприкінці лютого знову виявилася не готовою включати РФ до “чорного” списку. 

Наразі члени організації лише з занепокоєнням відзначили потенційні ризики для міжнародної фінансової системи, включаючи зростаючі фінансові зв’язки Росії з країнами, на які поширюються контрзаходи FATF, ризики фінансування розповсюдження зброї масового знищення, а також зловмисну кіберактивність і атаки програм-вимагачів.

Це свідчить про потужний вплив країни-агресорки на міжнародну фінансову систему, великі економічні зв’язки та фінансові потоки. До речі, раніше видання Bloomberg писало, і це підтверджували заяви Кабінету Міністрів України, що Росія шантажувала інші країни, аби уникнути чорного списку. Словом, зараз у FATF не вистачає готовності/голосів, аби обмежити вплив РФ і зробити її фінансовим вигнанцем.

Як громсектор може допомогти?

Український громадський сектор, окрім потужної роботи на перемогу всередині країни, здатен масштабно та ефективно адвокатувати інтереси та потреби України на міжнародному рівні – але якщо багато організацій об’єднують зусилля. Приклади – робота над притягненням до відповідальності російських воєнних злочинців і посилення міжнародних санкцій щодо країни-агресорки.

Разом з тим, питання включення РФ до чорного списку FATF на сьогодні піднімають лише окремі організації.

Але варто розуміти, що “чорний” список FATF – це квиток у фінансову ізоляцію від цивілізованого світу та глобальних гравців, коли фінансова транзакція може затягуватись на тижні або не відбутися взагалі. Для будь-якої країни він означає сповільнення, а подекуди і повну зупинку фінансових потоків з-за кордону, тож ці гроші вже не конвертуються у зброю. А війна – це дорого, справді дорого. Недарма ж жодна країна з чорного списку не веде повномасштабних війн, бо не може собі цього дозволити. 

То чому не зробити війну занадто дорогою і для нашого агресора? Ми маємо активно долучатись до адвокатування включення РФ до чорного списку,  і громадський сектор, який вже відстоює інтереси України на міжнародній арені, може стати потужним рушієм змін і в цьому питанні. Говоріть зі своїми партнерами, закликайте політиків – разом ми здатні посилити фінансову ізоляцію країни-агресорки.