49% суддів першої інстанції у Вінницькій області є недоброчесними. Такі результати аналізу кампанії ЧЕСНО. Фільтруй суд!, презентованого 10 грудня 2020 року. За даними ЧЕСНО, ці судді порушили щонайменше один критерій доброчесності, тобто виносили сумнівні рішення, мають непрозорі статки, причетні до кримінальних правопорушень чи корупції, не дотрималися норм професійної етики або ж порушували права людини.
Всього аналітики кампанії проаналізували 136 суддів першої інстанції Вінницької області, 68 з яких не відповідають критеріям доброчесності, згідно з методологією руху.
Найбільше суддів Вінницької області порушили критерій прозорості статків – 66 осіб. Найпоширенішими серед фактів недоброчесності, виявлених під час аналізу, стали значні розбіжності у майнових деклараціях суддів або ж відсутність у деклараціях деяких служителів Феміди інформації щодо нерухомості, у якій можна проживати. Так, наприклад, суддя Євген Бернада з Вінницького міського суду Вінницької області згідно із деклараціями за 2012–2013 роки, не зазначив відомості про наявність у судді чи його родини права власності чи користування на нерухоме майно, у якому можна постійно проживати. Законодавство зобов’язує декларувати об’єкти нерухомості, що належать судді та членам його сім’ї на праві приватної власності або знаходяться у них в оренді чи на іншому праві користування. Таким чином, суддя мав би задекларувати житло, у якому проживає (користується) на будь-яких підставах.
Вісім суддів причетні до ухвалення сумнівних рішень, згідно методології кампанії. Найбільше з них – семеро – судді Вінницького міського суду Вінницької області. Серед них – суддя Лариса Ковальчук, яка повернула на доопрацювання адмінматеріали у справі судді Вінницького окружного адміністративного суду Андрія Вергелеса. Його якого звинувачують у дрібному хуліганстві, злісній непокорі вимозі поліцейського та керуванні транспортним засобом в стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння. Підставою для повернення матеріалів стало те, що поліція не забезпечила явку А. Вергелеса.
Ще четверо суддів причетні до порушення прав людини згідно методології ЧЕСНО. Фільтруй суд!.
Зокрема мова йде про Анатолія Бар’яка з Вінницького міського суду Вінницької області: він постановив ухвалу, якою визнав неподаною та повернув позивачу позовну заяву, яка відповідала вимогам Цивільного процесуального кодексу України (нібито у зв’язку з неусуненням недоліків). Згодом, Третя дисциплінарна палата встановила, що суддя безпідставно залишив без руху позовну заяву, чим незаконно відмовив позивачу у доступі до правосуддя.
Четверо суддів порушили критерій непричетності до порушення норм професійної етики. Зокрема це суддя Вінницького міського суду Вінницької області Олексій Шидловський, який без поважних причин не з’явився у судове засідання, чим виявив неналежне ставлення до своїх службових обов’язків та фактично поставив під загрозу виконання завдань кримінального провадження, які, серед іншого, полягають у забезпеченні судом належної правової процедури. Також Шидловський проявив неповагу до інших суддів та учасників судового процесу, порушив правила внутрішньої трудової дисципліни.
Двоє суддів І інстанції Вінницької області причетні до порушення критерію “непричетність до вчинення кримінальних правопорушень”. Активісти відзначили суддю Володимира Хитрука з Барського районного суду Вінницької області та Миколу Мотрука з Вінницького районного суду Вінницької області.
За версією слідства суддя Хитрук через адвоката-посередника нібито мав одержати неправомірну вигоду в сумі 20 тис. гривень за рішення, яким би він закрив справу про адміністративне правопорушення стосовно жителя області. Вона стосувалася статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення: керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів).
Кримінальне провадження було внесене до ЄРДР 05 липня 2018 року. 04 вересня 2018 року до судді застосовано запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання.
Що ж до судді Мотрука, то вироком Вінницького міського суду його визнано винним у одержанні неправомірної вигоди службовою особою, яка займає відповідальне становище та зловживанні службовим становишем.
Відтак, суддя на той час Іллінецького районного суду отримав покарання: 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна та з позбавленням права обіймати посаду судді строком на 3 роки За даними з реєстру судових рішень, Микола Мотрук одержав неправомірну вигоду у сумі 5 тисяч гривень за те, що обрав більш м’яке покарання для водія-правопорушника (той керував транспортним засобом у нетверезому стані).
Апеляційний суд Вінницької області залишив без змін вирок суду першої інстанції. Однак, у зв’язку із закінченням строків давності, колегія Другої судової палати Касаційного кримінального суду скасувала це рішення, тож було призначено новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Кампанія ЧЕСНО. Фільтруй суд! збирає інформацію за власною методологією з відкритих загальнодоступних джерел та не стверджує про вчинення особою правопорушення або її вину. Висновки ЧЕСНО про недоброчесність суддів є оціночними судженнями, що можуть не збігатися із офіційними рішеннями та висновками державних органів.
Аналіз доброчесності суддів І інстанції Вінницької області став частиною бази профайлів ЧЕСНО. Фільтруй суд!, яка щомісяця поповнюється щонайменше 100 новими профайлами. Під час підготовки профайлів аналітики ЧЕСНО. Фільтруй суд! оцінюють доброчесність суддів за п’ятьма критеріями: непричетність до корупції або кримінальних правопорушень; непричетність до ухвалення сумнівних рішень; відповідність стилю життя задекларованим доходам та прозорість статків; непричетність до порушення прав людини та дотримання норм професійної етики.
