23 теми і понад 140 спікерів, які представляють владу, громадянське суспільство, Європейський Союз, НАТО та інших міжнародних партнерів України – у Києві триває форум «Діалоги про реформи: на шляху до Вільнюса», який організувала Коаліція Реанімаційний Пакет Реформ.
Упродовж 10 днів, з 17 до 27 листопада, учасники форуму обговорюють успіхи та виклики реформ в Україні за минулий рік роботи Уряду та Верховної Ради. А ще – окреслюють зміни, які мають стати пріоритетом для влади на наступний рік.
Зокрема, 23 листопада відбулася дискусія про медійну реформу. Її темами став законопроект про медіа (комплексний закон, який регулює всю медійну індустрію), розвиток Суспільного мовлення, конвенція Тромсо У дискусії взяв участь Ігор Розкладай, заступник директора та головний експерт з медійного права Центру демократії та верховенства права.
ЦЕДЕМ наводить ключові тези з його виступу про досягнення і виклики у медійній сфері.
Ухвалення Конвенції Тромсе – стратегічний успіх для України. 20 травня 2020 року Верховна Рада ратифікувала міжнародну конвенцію про доступ до офіційних документів, яка закріплює стандарти у сфері доступу до інформації. Конвенція набуває чинності, коли її ратифікують 10 країн – і якраз голос України став вирішальним.
Для втілення Конвенції Тромсе не потрібно буде змінювати закони: її гарантії вже закріплені у законі “Про доступ до публічної інформації”. Однак Україна долучиться до міжнародних механізмів із моніторингу дотримання конвенції. Також це важливий здобуток для іміджу України. “Ця конвенція – випадок, коли ми не “імпортуємо”, а “експортуємо” досягнення. Треба вміти пишатися тим, що можемо пропонувати світові, а не лише втілювати чи узгоджувати чийсь досвід”, – вказав експерт.
Суспільний мовник має нові досягнення, а у 2021 на мовника чекають вибори. Ігор Розкладай відзначив якісний і динамічний розвиток платформи Суспільного мовлення, яка публікує новини і різноплановий контент у онлайн-форматі. Водночас, реформа мовника лише на стартовому етапі через багаторічні проблеми з фінансуванням.
У 2021 році на Суспільне чекають вибори нової Наглядової ради, а потім і правління мовника. “Будемо сподіватися, що пройдемо процес демократично і прозоро, а учасники розумітимуть рівень відповідальності, адже реформа далека від завершення”, – коментує він.
Одним із ключових завдань лишається ухвалення законопроєкту про медіа. Наразі він зареєстрований у Верховній Раді, триває процес його узгодження. Цей закон врешті потребує ухвалення, адже його історія триває вже 8 років. “Це наше зобов’язання перед Європейським Союзом в рамках Угоди про асоціацію, яке вже стало репутаційною проблемою країни, бо ми не можемо його виконати”, – наголосив медійний експерт.
Також є виклики у сфері доступу до інформації. У 2021-му виповнюється 10 років закону “Про доступ до публічної інформації”. Вже створена робоча група, яка напрацьовує зміни, що стали актуальними за цей час. Паралельно триває робота над темою захисту персональних даних. Правильним рішенням було б щоб ці проекти були узгоджені між собою, щоб не повторити помилок 2010 року, коли два законопроекти розроблялися різними групами.
Україна має створити механізми для співпраці з міжнародними гравцями. Йдеться про онлайн-платформи. зокрема Facebook та Youtube. Натепер вони говорять: готові до співпраці, але влада має виконати “домашнє завдання”. Тобто розробити законодавчі рамки для цієї сфери, і спираючись на них, вести перемовини з компаніями.
Окрім того, “робота на перспективу” має включати кроки до прозорості фінансування медіа.
Також нам вкрай потрібен український контент, призначений для дітей. “Якщо думати про майбутнє, то починати треба з дітей, і це довгостроковий проєкт, де мають співпрацювати держава і суспільство”, – вважає Ігор Розкладай, адже зараз такого контенту вкрай мало.
За його словами, якщо зараз зайти на Youtube і спробувати якийсь мультфільм, то за два кліки з’являться російські мультфільми чи програми. Такою ж є ситуація у Google Play. “Це інтоксикація на початковому рівні. Ми отримуємо покоління, яке абсолютно не розуміє, а чому ми воюємо з Росією, адже у них такі класні продукти. Про це треба думати, якщо ми хочемо не лише гасити пожежі і боротися з телеканалами, які просувають проросійську позицію”, – підсумував він.
Однак загалом цей рік був позитивним для медійної сфери. Попри наявність певних перешкод, тривають законодавчі розробки, а загальний курс лишається реформаторським.
Нагадаємо, що Коаліція Реанімаційний Пакет Реформ (РПР) – спілка громадських організацій, що працює у напрямку підтримки та просування реформ в Україні. РПР як неформальна громадська платформа був заснований Центром демократії та верховенства права й іншими громадськими організаціями та колом експертів під час Революції Гідності для консолідації зусиль та експертності громадськості з метою напрацювання законодавчих змін та впровадження реформ.
Організаторами форуму є Коаліція РПР у партнерстві з Посольством Литовської Республіки в Україні за підтримки Міністерства закордонних справ Литовської Республіки, Європейського Союзу, проєкту ЄС «Право-Justice», проєкту Програми розвитку ООН в Україні «Громадянське суспільство задля розвитку демократії та прав людини в Україні», який фінансується Міністерством закордонних справ Данії, а також Посольства Канади в Україні. Форум організовано в межах проєкту «Базова підтримка “Коаліції Реанімаційний пакет реформ”, який реалізується Коаліцією РПР завдяки щирій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) у межах проєкту «Ініціатива секторальної підтримки громадянського суспільства України», який реалізується ІСАР «Єднання» у партнерстві з Українським незалежним центром політичних досліджень (УНЦПД) та Центром демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ).
