Під час відкритого форуму кампанії ЧЕСНО.Фільтруй суд! та Реанімаційного пакету реформ “Інструменти громадського контролю за судовою системою”, що відбувся 14 грудня у Києві, громадські активісти, представники Кабінету Міністрів, Вищої кваліфікаційної комісії суддів, Громадської ради доброчесності, судді та журналісти обговорили важелі впливу громадськості на процес реалізації судової реформи та виклики й перешкоди, з якими вона стикається. Захід провів Центр демократії та верховенства права за підтримки Уряду Швеції.
Відкрив форум Міністр юстиції України Павло Петренко, який, зокрема зазначив, що в України не буде другого шансу змінити судову систему й реформа має проходити під жорстким громадським контролем. Пан Петренко відзначив, що у громадськості зараз є три важливі інструменти впливу: Громадська рада доброчесності, електронні декларації суддів та відкриті публічні реєстри. Водночас, на думку Міністра, Громадській раді доброчесності необхідно дати більше повноважень, а її висновки повинні мати обов’язковий, а не рекомендаційний характер.
“Громадськість не винна, що до судів немає довіри, але саме громадськість зараз має шанс вплинути на формування якісного правосуддя. Судова система фактично сама себе довела за роки незалежності: рівень довіри до судів в Україні критично низький. І жодні “косметичні” кроки не підвищать цю довіру. Однією з величезних проблем у судовій системі є безкарність самих суддів та непрозорість системи автоматизованого розподілу судових справ. І цю кругову поруку у системі ми мусимо викорінити”, – відзначив під час форуму співголова Ради Реанімаційного Пакету Реформ та співзасновник Руху ЧЕСНО Тарас Шевченко.
У світлі конкурсу до Верховного Суду, що відбувається зараз, чимало дискусій під час заходу виникло навколо повноважень та сфер впливу Громадської ради доброчесності, співкоординатором якої стала активістка кампанії ЧЕСНО.Фільтруй суд! Галина Чижик. Сформована нещодавно Громадська рада доброчесності стала першим в історії сучасної України громадським органом у судовій системі, який братиме участь у конкурсних відборах та кваліфікаційному оцінюванні суддів. Уперше громадськість отримала можливість не лише спостерігати, але й безпосередньо впливати на кадрові рішення у системі. Водночас, за словами члена ГРД та експерта Реанімаційного Пакету Реформ Михайла Жернакова, “досі між Громадською радою доброчесності та Вищою кваліфікаційною комісією суддів точаться дискусії щодо того, чи можуть члени ГРД безпосередньо брати участь у кваліфікаційному оцінюванні, хоча це право прямо прописане у законі”.
У свою чергу Вища кваліфікаційна комісія суддів налаштована на співпрацю із громадськістю. За словами члена ВККС Андрія Козлова, Громадська рада доброчесності має стати союзником Вищої кваліфікаційної комісії суддів у процесі відбору кандидатів до Верховного Суду. “Сьогодні у нас є унікальний шанс сформувати нову судову систему, тому ми не маємо права схибити, змінивши одних недоброчесних на інших”, – відзначив пан Козлов.
Очищуючи суддівський корпус від недоброчесних, важливо не забувати про його оновлення. Після оголошення конкурсу до Верховного суду Рух ЧЕСНО закликав адвокатів та науковців подавати документи на участь у ньому, аби люди не з системи склали конкуренцію вже працюючим суддям. Такі ж процеси мають відбуватися і у ході глобального оновлення судової системи. На думку адвоката Автомайдану та члена Громадської ради доброчесності Романа Маселка, потрібно мотивувати таких людей брати участь у конкурсах й у цьому процесі має бути надзвичайно активною громадськість, яка в ідеалі повинна мати своїх представників у Вищій кваліфікаційній комісії суддів.
Важливим інструментом громадського антикорупційного контролю суддів сьогодні є обов’язкове електронне декларування. “Зараз ми маємо доступ до декларації кожного судді і можемо не лише ознайомитися з його статками, але й звірити їх із відкритими реєстрами рухомого і нерухомого майна. Це беззаперечна перемога, ще два роки тому ми таких інструментів не мали”, – звернула увагу учасників форуму юрист Центру протидії корупції Анастасія Красносільська.
Електронне декларування статків державних чиновників цієї осені біло однією із ТОП тем в українському суспільстві. Зачепило воно і суддів й дало громадськості можливість перевірити, чи відповідає стиль життя судді його задекларованим доходам. Чимало суддів у своїх електронних деклараціях показали значні суми готівкових коштів, коштів у банках, коштовностей, нерухомості та дорогих автівок. Фігурантка одного із громадських рейтингів “найбагатших” суддів суддя Господарського суду міста Києва Ганна Бондаренко, яка задекларувала 13 мільйонів гривень готівки у свого чоловіка, завітала на форум кампанії ЧЕСНО.Фільтруй суд!, аби пояснити статки чоловіка-бізнесмена та закликати громадськість не робити поспішних виновків про неї та її колег.
“Коли такі судді, як пані Бондаренко, самі приходять до громадськості для діалогу, це гарний знак. Це означає, що громадський тиск, вікдритість та публічність є правильними “пігулками” до змін у системі”, – відзначив Тарас Шевченко.
Нагадаємо, що 30 вересня вступили у силу зміни до Конституції у частині правосуддя та новий Закон про судоустрій та статус суддів, що фактично запустили судову реформу. Кампанія ЧЕСНО.Фільтруй суд!, започаткована влітку цього року за ініціативи громадської організації Центр демократії та верховенства права, має на меті активізувати суспільство задля очищення суддівських лав від недоброчесних суддів та утвердження справедливого правосуддя.
