17 квітня у Києві відбувся суспільно-політичний форум-резюме за підсумками дворічної роботи оновленого складу Кабінету Міністрів, половина терміну діяльності якого виповнюється 15 квітня. Форум “Реформи під прицілом: діалог громадськості та уряду”, що відбувся у рамках проекту Посилення коаліції РПР, який впроваджується Центром демократії та верховенства права за підтримки Європейського Союзу, був спрямований, передовсім, на підсилення комунікації держави з неурядовим сектором. Дискусія між реформаторами з уряду та громадянського суспільства відбувалася у форматі “хард-ток”.
Ключовими напрямками реформ, про які йшлося в обговоренні, стали галузі економіки, охорони здоров’я, освіти, а також аграрного сектору.
Першими спікерами Форуму стали Володимир Гройсман, Прем’єр-міністр України, і Тарас Шевченко, директор Центру демократії та верховенства права, Співголова Ради РПР.
Серед основних завдань уряду Володимир Гройсман виокремив інвестиційну привабливість, економічне зростання, реформу охорони здоров’я та побудову Нової української школи. Також він наголосив на загальних напрямках діяльності: “Наразі ми тільки почали вирішувати проблеми, які накопичувались десятиліттями. Енергетична незалежність, децентралізація влади, реформа охорони здоров’я – це величезні реформи, які не реалізовуються швидко”. Володимир Гройсман так оцінив період роботи уряду: “За ці два роки ми пройшли певний етап: стабілізації, початку економічного зростання і багатьох інших процесів, які у середньостроковій перспективі мають позитивно впливати на Україну”.
“Важлива річ, яка зараз відбувається в уряді і потребує ще більших зусиль, – це робота над ухваленням рішень, полісі-мейкінг. Україна не мала тривалої історії власної держави, тривалої історії прийняття рішень. Проте, система, яка тримається на персоналіях, – це добре, але моделі мають працювати на системі. Кроки, які вже відбуваються, правильні, але, очевидно, недостатні”, – наголосив Тарас Шевченко.
Тарас Шевченко також закцентував увагу на питанні української демографічної ситуації, через яку, “дивлячись як скорочується населення, виникає питання хто працюватиме в цій економіці, яку ми будуємо”. Вагомою складовою цього питання є смертність на дорогах: “У нас, на жаль, досі немає контролю швидкості на дорогах, ремені безпеки майже ніхто не використовує. А це основні фактори, які найбільше впливають на збереження життів. Ідеться про 4 тисячі людей, які гинуть на дорогах”.
Спікери обговорили також податок на виведення капіталу (Володимир Гройсман наголосив, що необхідно провести розрахунки, які б оцінили вплив цього податку на національну економіку) та ефективність міського управління (на думку Прем’єр-міністра, наразі відчувається нестача інструментарію для розвитку адміністративних практик, а наступним необхідним етапом мусить бути підвищення ролі впливу громади).
Відповідаючи на запитання із залу, Володимир Гройсман запевнив, що завдання монетизації субсидій до кінця 2018 року поставлено міністру соціальної політики; висловив позицію про підтримку демонополізації енергетичного ринку України та про гру за встановленими правилами всіма гравцями ринку; наголосив про важливість впливу громад на територіальні рішення. Що ж до суспільного мовлення, то з приводу його недофінансування, Прем’єр-міністр висловив готовність до проведення експертної зустрічі, зауваживши: «Я можу сказати, що уряд буде ініціювати зміни до бюджету для того, щоб фінансувати, згідно з бюджетом, ті реальні потреби, які будуть необхідні для фінансування Суспільного».
Розмову на Форумі продовжили Максим Мартинюк, перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України та Ігор Бураковський – експерт групи Економічний розвиток РПР, голова правління Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.
Максим Мартинюк наголосив на тому, що “фермери є пріоритетом уряду”. Однак, згідно з його словами, політична ситуація не дозволяє говорити про прийняття закону про вільний ринок землі сільськогосподарського призначення. Саме тому “існує перекіс у бік рослинництва”. “Немає власності на землю в повному розумінні. Галузі, що мають довший виробничий цикл, мають недостатньо гарантій. Тільки дуже азартна людина буде вкладати в інтенсивний сад з капіталовкладенням 15 тисяч доларів на гектар на орендованій землі”, – підкреслив Максим Мартинюк.
Ігор Буртник поставив питання про наявність цілісної сільськогосподарської політики та про наявність державної статистики – чи відображає вона реальну проблематику сільського господарства.
Також перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України розповів про 4 великих програми міністерства:
- підтримка тваринництва (зокрема, ідеться про збільшення поголів’я худоби, яке у 2017 році досягнуло стотисячного мінімуму);
- підтримка сільськогосподарського машинобудування;
- стимулювання фермерів і кооперативів (адже, за словами Буртника, кооператив – спосіб вижити для дрібних виробників, які внаслідок об’єднання стають самостійними гравцями на ринку);
- підтримка садівництва.
Про медичну реформу в дії висловилися Уляна Супрун, виконуюча обов’язки міністра охорони здоров’я та Андрій Скіпальський, член Ради РПР, голова правління Центру Громадянського Представництва “Життя”.
Уляна Супрун наголосила, що за 20 місяців роботи із командою Міністерство, зокрема, домоглося голосування за закон, який ставить пацієнта у центр системи. “Вперше українці можуть обрати свого лікаря незалежно від місця реєстрації чи від місця прописки”. Згідно з даними, зареєстровано 1088 медичних закладів, 17 тисяч лікарів та 750 тисяч пацієнтів, які підписали декларації з лікарями.
“Також ми створили програму “Доступні ліки”. Це безкоштовні або за невеликою співоплатою ліки на амбулаторному рівні від серцево-судинних захворювань, бронхіальної астми та діабету другого типу”, – розповіла Уляна Супрун. Ідеться про 700 млн гривень на ліки, які на 4-6% знижують кількість викликів “швидких” на інфаркти та на напади бронхіальної астми. Також, за словами Супрун, понад 50% українців вакцинувалися, а це – найбільший показник за останні 5 років.
Також спікери висловилися про різне сприйняття медичної реформи, про міжнародне тестування в медичній освіті, про закупки, що мають здійснювати лікарні для своїх пацієнтів, про те, що Національне агентство із закупівлі лікарських засобів має контролювати цей процес.
Одним із завдань Міністерства Уляна Супрун також назвала “створення безпечної системи крові, щоб кожна людина була впевнена, що кожне переливання було безпечним”.
Про освіту як ще одну надважливу складову українського буття полемізували Лілія Гриневич, міністр освіти і науки та Іван Примаченко, експерт групи Реформа освіти та науки РПР, співзасновник масових відкритих онлайн-курсів Prometheus.
Лілія Гриневич, опираючись на Гарвардське дослідження, наголосила, що 85% навичок, які є запорукою кар’єрного розвитку – це “м’які навички”. Саме тому у Новій українській школі ідеться про розвиток таких навичок, серед яких: вміння вчитися впродовж життя, вміння формулювати та відстоювати позицію, критично мислити, піддавати інформацію сумніву, працювати в команді тощо.
“Перший клас Нової української школи пройде з підручниками з новим змістом, зокрема, з предметом “Я пізнаю світ”, який не фрагментує для першокласника сприйняття світу за предметами… У 6 років дитина повинна розвивати свої творчі здібності, і так звана теорія множинного інтелекту, про яку зараз багато говорять, абсолютно застосовується у сучасних системах освіти”, – розповіла Лілія Гриневич.
Лілія Гриневич також розповіла, що вступ у Нову українську школу відбуватиметься за місцем реєстрації дитини, за договором оренди, або за іншими варіантами довідок про те, що дитина проживає у цьому мікрорайоні. За її словами, вступ до школи не можливий у випадку, якщо немає нотаріально посвідченого договору оренди, і водночас досі є питання, як зробити жеребкування на вступ до школи прозорим.
За словами Івана Примаченка, “дві ключові перемоги Міністерства освіти – це вирішення проблеми мов національних меншин та спрощення вступу абітурієнтів з тимчасово окупованих територій до вишів України”. На думку співзасновника онлайн-курсів Prometheus, оптимізація шкільної мережі має стати для МОН одним із пріоритетів.
Також учасники панелі обговорили інші важливі аспекти розвитку освітньої галузі. Йшлося, зокрема, про ідеї змішаного навчання вчителів, про реформу вищої освіти вчителів, про демонополізацію підвищення кваліфікації вчителів, про опорні школи для школярів, що проживають у сільській місцевості.
*Захід відбувся за підтримки Європейського Союзу у рамках проекту Посилення коаліції РПР, який впроваджується Центром демократії та верховенства права.
