14-15 вересня 2023 року у Києві ЦЕДЕМ в межах проекту  “Ініціатива секторальної підтримки громадянського суспільства України”, який реалізується ІСАР Єднання у консорціумі з Українським незалежним центром політичних досліджень (УНЦПД) та Центром демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ), провела ІІІ Форум правових реформ для громадянського суспільства, який пройшов під девізом “Стати сильнішими під час війни”. Партнером форуму стала Міжнародна фундація виборчих систем.

Форум став майданчиком для всеукраїнської дискусії про прогрес у покращенні правового поля для організацій громадянського суспільства у воєнний час. Аби всі учасники лишалися в безпеці, форум провели у підземному приміщенні, захищеному від повітряних загроз.

ВІдеозапис Форуму дивіться за посиланням (перший день, другий день)

“Дуже символічним є те, що форум припадає на День демократії і Тиждень громадянського суспільства в Україні. Цьогоріч форум зібрав понад 300 учасників: представників громадянського суспільства, міжнародних організацій, органів державної влади, місцевого самоврядування. Також є представники бізнесу та міжнародних організацій”, – відзначила Олеся Холопік, директорка ЦЕДЕМ.

Вона анонсувала, що основною метою форуму стане створення платформи для обговорення прогресу реалізації Карти правових реформ, викликів демократії під час війни, перешкод для волонтерів і надавачів гуманітарної допомоги. І, звісно, пошук відповідей та рішень на дані виклики.

“Українське громадянське суспільство – це не лише організовані групи. Це також громадяни, які постали, щоб надавати послуги своїм громадам в обороні України. Цілий світ захоплюється боротьбою не лишен за незалежність, а й за свободу та демократію, за ті речі, над якими щоденно працюють громадські організації”, – відзначив Марк Елінгстад, директор Офісу демократії та врядування місії USAID в Україні.

“Включеність, інклюзія мільйонів – так описав волонтерський порив українців Олександр Корнієнко, перший заступник голови Верховної Ради України.

“У нас завжди була мрія, щоби в опитуваннях не 2% казали, що залучені в громадську активність, а хоча би п’ять. Зараз це двадцять відсотків. Думаю, це гарна можливість, яку нам треба не втратити. Для цього кожен має займатися своїм: організаціям громадянського суспільства ставати сильнішими, а владі — створювати рамку, яку замовляє сектор”, – вказав він.

Володимир Шейгус, виконавчий директор ІСАР Єднання, наголосив, що в Україні ще до великої війни діяло понад 100 тисяч громадських організацій. І 80% ОГС продовжують виконувати свою місію.

“Коли люди об’єднуються навколо певних проблем і викликів, вони й створюють громадянське суспільство. Воно починається з громадської активності, коли беруться за вирішення тих чи інших проблем. Сьогодні громадянське суспільство об’єднане з іншими секторами: владою, бізнесом, міжнародними партнерами, медіа. Разом ми потужні”, – наголосив він.

Учасників Форуму також привітав Ерленд Фальк, заступник голови Офісу Ради Європи в Україні. Він вказав, що демократія і права людини набувають нового змісту під час війни та розповів про найкращі практики, які можуть забезпечити конструктивну співпрацю громадського сектору з державою. Серед них спікер відзначив партиципацію, довіру, підзвітність та прозорість і незалежність.

Як ОГС влада та бізнес об’єднувалися, аби змінювати країну на краще

Вже традиційно в рамках Ініціативи секторальної підтримки громадянського суспільства України проходить конкурс історій “Громадянське суспільство, бізнес та влада – кращі практики співпраці”. Його мета – зібрати і популяризувати приклади успішних спільних проєктів, аби надихнути інших.

За словами Анни Ісічко, заступниці директорки, координаторки проєкту “Ініціатива секторальної підтримки громадянського суспільства України” ЦЕДЕМ, станом на 14 вересня організатори отримали 82 заявки із 20 областей.

Найбільше (48 історій) надіслали органи державної влади, ще 28 надали ОГС, шістьома історіями поділився бізнес. Стосувалися вони, зокрема, гуманітарної сфери, культури, екології, підтримки ВПО та осіб з інвалідністю, розвитку громад та сприяння бізнесу. Про детальні підсумки конкурсу та самі історії організатори розкажуть детальніше після його завершення. До речі, заявки продовжували надходити навіть під час Форуму.

Тарас Шевченко, заступник міністра культури та інформаційної політики України з питань європейської інтеграції, наголосив на значенні цього конкурсу.

“Комунікація конкретних історій – це те, що має надихати як громадські організації, так і бізнес та владу до співпраці. Таких прикладів, безумовно, і так багато. Однак постійна увага, нагороди для переможців – це те, що довело успішність на практиці. Завжди тішило, коли переможці писали про історії, виставляли світлини, пишалися. Цей дух змагання точно додає енергії для створення нових історій. Адже саме в синергії твориться перемога”.

Такий формат дозволяє побачити успішні практики міжсекторальної співпраці – підкреслив Олександр Ярема, Державний секретар Кабінету Міністрів України.

“Бачили і на прикладі попередніх конкурсів, як ця співпраця дає значно більше, ніж просто суму складників. Саме часи великих викликів показують, наскільки це важливо, коли там, де не встигла держава, долучаються громадські організації. Там, де бракує сил їм – допомагає держава. Адже маємо спільне завдання: виграти війну і трансформувати країну після перемоги”.

Крім того, конкурс допомагає консолідувати владу та суспільство, адже у них є спільні потреби: мати зручні та зрозумілі рамки для співдії – на цьому наголосив Василь Луцик, голова Національної соціальної сервісної служби України 

“Сподіваюся, цей форум дасть новий поштовх і нові ідеї для того, щоб в подальшому ці кращі практики, отримані в ході конкурсу, могли бути адаптовані як зміни законодавства, практики для інших волонтерських організацій”.

Три роки Карти правових реформ: зміни, завдання 

Вже три роки Україна має Карту правових реформ – аналітичний, візійний та полісі-документ, з баченням громадського сектору щодо пріоритетів реформування й покращення правового середовища для організацій громадянського суспільства України на 2021-2025 роки. За цей час деякі положення вдалося втілити, а чимало і змінилося – адже половина “життєвого шляху” Карти припадає на повномасштабну війну.

“Це ключове бачення організацій громадянського суспільства: де є проблеми в правовому середовищі, що заважає розвиватися громадськості, чого не вистачає, і що треба зробити. Тут є відповіді на питання. 91 сторінка тексту, 370 рішень, які ми придумали, 250 організацій були залучені до створення цього документу”, – зазначив Максим Лациба, керівник програми розвитку громадянського суспільства УНЦПД. Він розповів про ключові досягнення за певними розділами Карти.

• Правовий статус і реєстрація ОГС. У першому читанні ухвалений законопроєкт №8084, який дозволятиме реєструвати організацію онлайн чи у ЦНАПах. Вже діє закон №6320, за яким відомості про кінцевих бенефіціарних власників (КБВ) слід подавати лише коли вони змінені, а не щорічно – і це також можна робити онлайн. ОГС автоматично отримуватимуть статус неприбуткових, а щоб спростити роботу, для них розробили Модельний статут і Проєкт методики визначення КБВ.
• Оподаткування ОГС та благодійності. Ухвалена нова редакція постанови КМУ №174 з автоматизованою системою, декларативним принципом і цифровізацією для надавачів гуманітарної допомоги. Очікує на друге читання законопроєкт №9111, який спрощує її ввезення, облік та розподіл. Крім того, у Раді є законопроєкти №7500 та №7501 про можливість громадян відрахувати частину своїх податків на підтримку ОГС.

• Державна та фінансова підтримка ОГС. Ухвалена нова редакція Постанови КМУ №1049 про конкурс проєктів: з онлайн-форматом, єдиною процедурою та моніторингом. Є навіть варіант, за якого самі громадяни голосуватимуть за проєкти. Портал “Простір електронних конкурсів” робить участь у них ще доступнішою. А молодіжні ГО мають право на інституційні гранти – це норма нового закону “Про основні засади молодіжної політики”.

• Залучення ОГС до соціальних послуг та соціальне підприємництво. Ухвалена низка змін, зокрема постанова про реєстр надавачів соціальних послуг і оцінку. Однак, за словами Максима Лациби, уряд і місцеве самоврядування не оголошують закупівлю соціальних послуг. Гроші в закупівлі не вкладають, тож інститути громадянського суспільства не беруть участі в цьому процесі

• Розвиток волонтерської діяльності. Одна з найуспішніших сфер. Вже ухвалені зміни, які додають нові сфери волонтерства, скасоване ПДФО на логістичні витрати волонтерів і учасників заходів, окремо спрощено реєстрацію і відкриття рахунків для військових волонтерів. Зареєстровано законопроект 10040 про внесення змін до Податкового кодексу України щодо звільнення від оподаткування страхування життя волонтерів.

• Участь громадськості у формуванні та реалізації владних рішень. Є цілий ряд законопроєктів, важливих для сфери (зокрема, №4254 – про публічні консультації, №7283 – про місцеву демократію, зокрема громадські слухання та місцеві ініціативи), але вони поки ухвалені лише в першому читанні.

Окремо спікер вказав на питання безпеки волонтерів. За його словами, зараз почався діалог з новим генеральним прокурором та робота зі слідчими. Однак потрібно будувати системну платформу діалогу правозахисників, ГПУ та МВС, аби знайти відповідь на виклики неспрацювання правоохоронної системи у справах про загрози актвістам.

Крім того, народний депутат Роман Грищук анонсував законопроєкт №10026 про розвиток волонтерства для старшокласників, який дозволить визнавати такий волонтерський досвід.

“Потім це може вплинути на їхню першу роботу або на вступ до закладів вищої освіти. Однак це може лишитися просто законом, якщо не включаться громадські та благодійні організації і не пропонуватимуть якусь роботу. Після ковіду і війни нам надважливо дати дітям соціалізацію, вивести їх з онлайну в суспільство. А спілкування з третім сектором і спільна робота вводитиме їх у дорослий світ”.

Ольга Василевська-Смаглюк, народний депутат України, відзначила важливість зменшення податкового навантаження на організації, які залучають волонтерів, зокрема звільнення від оподаткування страхування життя волонтерів, а також про застосування інших механізмів, які сприятимуть безперешкодний роботі ОГС і не матимуть при цьому навантаження на бюджет країни. Вона також наголосила на важливості застосування ризик-орієнтованого підходу до ОГС під час здійснення процедур первинного фінансового моніторингу – щоб не відбувалося необгрунтованих заморожень рахунків таких ОГС і коштів на них.

Також своїми думками про правові реформи поділилася Наталія Окша, заступниця директора Департаменту інформації та взаємодії з громадськістю – завідуюча відділом сприяння розвитку громадянського суспільства та комунікацій з громадськістю Секретаріату Кабінету Міністрів, розповівши про прогрес у реалізації Плану заходів на виконання Національної стратегії розвитку громадянського суспільства України. Пані Наталiя відзначила, що Карта правових реформ стала однією з основ підготовки зазначеної стратегії.

Тарас Тарасюк, Фонд “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва та Наталія Попова, засновниця ГО “Українська асоціація захисту здоров’я “Марлог Кадуцей” взяли участь в дискусії, презентувавши дослідження основних викликів для волонтерського середовища під час війни.

Чому треба страхувати волонтерів та як їх захистити – відбудова 

Новою темою стало страхування життя та здоров’я волонтерів. Воно особливо актуальне під час війни, коли надавачі допомоги ризикують життям, тож у цій сфері потрібні зміни.

“Власне, практика страхування волонтерів організаціями практично відсутня в Україні, тоді як у світі волонтерів страхують навіть організації, котрі залучають їх до напрямів, які не є ризиковими для життя та здоров’я. Потрібно якомога більше інтегрувати це в роботу організацій, аби волонтери отримали захист”, – наголосила Наталія Повтарь юристка в сфері розвитку та підтримки організацій громадянського суспільства.

У дискусії взяли участь Олена Шуляк, народна депутатка України, голова політичної партії “Слуга народу”, голова Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, Євген Коляда, голова Координаційного гуманітарного центру, Маріо Трутманн, координатор з питань гуманітарної політики та захисту, Swiss Agency for Development and Cooperation та В’ячеслав Биков, голова БФ “Таблеточки”.

До речі, 13 вересня у Верховній Раді зареєстровано законопроєкт №10040, який звільнить від оподаткування ПДФО та військовим збором витрати ОГС на страхування життя і здоров’я волонтерів на час їхньої волонтерської діяльності. Це дозволить охопити страховим захистом більше людей.

Наступна частина форуму була присвячена безпековим темам. Під час панельної дискусії “Чому безпека волонтерів досі не в пріоритеті?” обговорювали явище культури безпеки громадського сектору,  чинні гарантії безпеки для волонтерів з боку держави, доступ до безпекової інформації та знань для волонтерів та громадських активістів, дискутивні потреби в орієнтованих службах та безпекових гарячих лініях для представників та представниць громадянського суспільства. Свої думки висловили Наталія Калантаєнко, керівниця відділу партнерств Української Волонтерської Служби, Людмила Янкіна, правозахисниця, керівниця проєктів  у ZMINA. Центр прав людини, Олексій Дронов, куратор напряму навчання військових Благодійного Фонду Сергія Притули, та Роман Бугайов, менеджер з безпеки Восток СОС. Модераторкою була Олександра Мельник, проєктна менеджерка ЦЕДЕМ.

А під час смарт-току “Довіряй, але перевіряй! Чому ОГС варто перевіряти своїх партнерів та як це зробити” учасники форуму не лише слухали про те  навіщо і як перевіряти своїх партнерів, контрагентів, донорів та бенефіціарів (це допоможе захистити себе від непередбачуваних проблем), а й ознайомились з інструментами, які допоможуть здійснити перевірку і наочно побачили як вони працюють. Дискусію за участі Мартини Богуславець, виконавчої директорки ГО “Інститут законодавчих ідей”, Вероніки Бойко, експертки Асоціації відкритих даних, менеджерки соціального напрямку YouControl та Артема Старосєка, CEO Molfar модерувала Марія Полоз, юристка ЦЕДЕМ.

У партнерстві з Міжнародною фундацією виборчих систем, було проведено панельну дискусію “Як забезпечити демократичні вибори після війни: погляд ОГС на виклики та рішення”, спікерами якої стали Юлія Кириченко, членкиня правління Центру політико-правових реформ (ЦППР), експертка у сфері конституційного права, Павло Романюк, радник з юридичних питань Громадянської мережі ОПОРА, Віта Думанська, лідерка Руху ЧЕСНО, Ольга Мартиновська, експертка з виборчих питань Громадського холдингу ГРУПА ВПЛИВУ, Ольга Хіцевич, адвокаційна менеджерка ГО «FIGHT FOR RIGHT» (Боротьба за права). Модерував дискусію Олександр Клюжев, експерт з реформування виборчого законодавства Міжнародної фундації виборчих систем (IFES) в Україні. Ключовим фокусом обговорення стала неможливість проведення виборів в Україні під час дії воєнного стану. Учасники дискусії розповіли про різні фактори ризиків та презентували спільну заяву громадських організацій про несумісність виборів і повномасштабної війни, ініційовану громадянською мережею ОПОРА (документ відкритий лише для перегляду). До тексту заяви додана форма для збору підписів всіх солідарних ГО: https://forms.gle/qG9xa4Zuw7DY9s8k9.

Крім того, в рамках Форуму відбулося два заходи Менторської спільноти. Під час публічної дискусії “Представлення ідей та успіхів декількох менторських програм, які впроваджуються в громадському просторі” йшлося про механізм менторства, у якому досвідченіші громадські організації діляться досвідом і знаннями з молодими. В такому форматі реалізовано вже чимало проєктів. Учасниками дискусії стали Ольга Шкарупа , спеціалістка з розвитку спільнот, ГО КРИМСОС, Павло Пущенко, виконавчий директор Спілки “Громадські ініціативи України”, Олена Матвійчук, координаторка Менторської програми для підсилення адвокаційних та інших спроможностей ОГС, ЦЕДЕМ, Владислава Крижна, джокерка та співзасновниця української Школи театру пригноблених, ГО “Театр змін”, Ольга Войтович, менеджерка програм Фонду Східна Європа.

Менторства стосувалася і друга панельна дискусія: “Спільності та перешкоди у наданні якісних менторських послуг в громадському секторі”. У ній взяли участь Ольга Шкарупа, Павло Пущенко, Олена Матвійчук та Владислава Крижна.

Другий день: ключова тема – відбудова 

Крім дискусій про сьогодення громадянського суспільства, організатори форуму поставили ще одну мету: вже зараз говорити про відбудову та модернізацію країни після перемоги. Адже логічно припустити, що ОГС та активні громадяни продовжать бути рушіями змін і в мирний час – а правові рамки та формати для цього треба закладати вже зараз.

Тому 15 вересня відбулася дискусійна панель “Участь громадян у відновленні України та виробленні владних рішень: правове регулювання та форми залучення”. У її фокусі були законодавчі ініціативи, які посилюють участь громадян в ухваленні рішень та прозорість влади – наприклад, вже згаданий законопроєкт №4254 “Про публічні консультації”. 

Учасниками дискусії стали Олена Шуляк, голова Комітету ВРУ з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, Сергій Шаршов, начальник Управління з питань розвитку місцевого самоврядування, територіальної організації влади та адміністративно-територіального устрою, Максим Лукінюк, консультант з розвитку механізмів громадської участі Український незалежний центр політичних досліджень, Олексій Колесніков, голова Асоціації сприяння самоорганізації населення, Павло Островський, депутат Дружківської міської ради VIII скликання та Юрій Фомічев, голова Славутицької міської ради, Максим Лациба виступив модератором.

А під час експертної дискусії “Перемога, відновлення та модернізація України: яка роль сектору?” йшлося вже про віддаленішу перспективу: бачення України-2030 крізь призму розвитку громадянського суспільства. Зокрема, питання миробудівництва, інклюзивного відновлення та реінтеграції деокупованих територій. Спікерами дискусії були Марія Гелетій, заступниця керівника проєкту “Ініціатива секторальної підтримки громадянського суспільства України”, ІСАР Єднання, Ольга Лимар, виконавча директорка РПР, Віктор Лях, президент Фонду Східна Європа, Олександра Бетлій, член правління RISE, координаторка проектів в Інституті економічних досліджень та політичних консультацій та Владислав Мірошниченко, аналітик, УГСПЛ. Модерував дискусію Ігор Розкладай, заступник директорки ЦЕДЕМ.

Остання панель форуму була присвячена Українському молодіжному фонду – адже молодіжна політика також визначає майбутнє. Її учасники обговорювали правові рамки роботи УМФ, очікування громадянського суспільства, держави та інших сторін, і, звісно, ключові кроки для запуску перших грантових програм. 

Своїми думками ділилися Олександр Санченко, народний депутат України, розробник ЗУ “Про основні засади молодіжної політики”, Ірина Борзова, народна депутатка України, членкиня комітету ВРУ з питань молоді та спорту, членкиня Наглядової Ради УМФ, Владислав Яцук, заступник міністра молоді та спорту України, Дмитро Твердохліб, директор УМФ, Іван Мукомел, регіональний Директор Центрально-Східного портфоліо проекту  “Демократичне врядування у Східній Україні”, Оксана Косенко, координаторка проєкту розвитку громадянського суспільства, ПРООН, Володимир Шейгус та Олександра Радченко, координаторка компоненту Е-демократія Фонд Східна Європа. Модераторкою виступила Юлія Федів, національна координаторка з питань культури в Офісі ЮНЕСКО в Україні.

Також 15 вересня пройшли два воркшопи для організацій громадянського суспільства. На першому Ольга Петрів, юристка ЦЕДЕМ, знайомила учасників з інструментами штучного інтелекту. Йшлося як про правове регулювання і шляхи його розвитку, так і про корисні додатки, які допоможуть громадському сектору в роботі.

Далі Ігор Кобліков, юрист ЦЕДЕМ, розповів про важливість повноцінного доступу ОГС до базових банківських (платіжних) послуг та пов’язані із цим заходи фінансового моніторингу (протидія відмиванню коштів, здобутих незаконним шляхом, фінансування тероризму та зброї масового знищення), котрі викликають чимало нарікань у громадському секторі. За підсумком воркшопу учасники дізналися про особливості функціонування банківської системи України, вимоги українського і міжнародного законодавства у сфері фінансового моніторингу, а також отримали рекомендації та практичні поради, які допоможуть покращити комунікацію з банками і вжити необхідних заходів для запобігання проблемам із доступом до банківських послуг у майбутньому. 

Форум став можливим завдяки щирій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (АМР США) в межах проєкту “Ініціатива секторальної підтримки громадянського суспільства України”, який реалізується ІСАР Єднання у партнерстві з Українським незалежним центром політичних досліджень (УНЦПД) та Центром демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ).