Недоброчесні судді у Антикорупційний суд. Хто продовжує участь у конкурсі?

January 9, 2019

За результатами практичного іспиту, який кандидати у Вищий антикорупційний суд складали 14 листопада, з конкурсу вибуло 43 претенденти, а продовжують свою боротьбу за посади 113 кандидатів.

До компетенції новоствореного Вищого антикорупційного суду буде віднесений розгляд справ, які розслідуються Національним антикорупційний бюро України. Суд розглядатиме справи щодо топ-корупціонерів в першій інстанції, а також в апеляції. Для цього створюється Апеляційна палата ВАКС. Саме тому судді, які увійдуть до складу Вищого антикорупційного суду та його Апеляційної палати повинні мати бездоганну репутацію та професійність, щоб забезпечити справедливий та неупереджений розгляд справ.

За результатами аналізу ЧЕСНО. Фільтруй суд!, майже кожен четвертий кандидат, що продовжує участь у конкурсі, порушив бодай один критерій доброчесності та має сумнівну репутацію.

Такими критеріями ЧЕСНО визначає непричетність до корупції або кримінальних правопорушень, непричетність до ухвалення сумнівних рішень, відповідність стилю життя задекларованим доходам та прозорість статків, непричетність до порушення прав людини та дотримання норм професійної етики.

ЧЕСНО. Фільтруй суд! склав Антирейтинг кандидатів, яким не місце у Вищому антикорупційному суді. До списку порушників критеріїв доброчесності увійшло 32 кандидати, 90% з яких судді. Рух ЧЕСНО дослідив детальніше недоброчесних суддів-учасників конкурсу.

Так, суддя Тернопільського окружного адміністративного суду Інна Білоус входила до складу колегії суддів, яка ухвалила постанову про заборону проведення мирних зібрань біля будівель державних органів з грудня 2013 по січень 2014 року. Про прийняття рішення, яким обмежувалося право на мирні зібрання, суддя також не зазначила у декларації доброчесності за 2016 рік, хоч це передбачено Законом України “Про відновлення довіри до судової влади в Україні”.

Суддя Шевченківського районного суду міста Києва Оксана Голуб відзначилася прийняттям постанови про позбавлення прав керування транспортом учасника Євромайдану строком на 4 місяці. Про прийняття такого рішення, суддя не зазначила у декларації доброчесності за 2016 рік, хоч це і передбачено законодавством. Також суддя у майнових деклараціях за 2012 та 2013 роки не вказала жодного об’єкту нерухомості, у якому можна було б проживати.

Їхній колега суддя Юрій Крутій вже брав участь у конкурсі до Верховного Суду у 2016-17 рр. та отримав негативний висновок Громадської ради доброчесності. У висновку ГРД вказувалося, що суддя неодноразово вдавався до перешкоджання присутності журналістів на судових засіданнях або фіксації ними судового засідання.

Щодо судді Уманського міськрайонного суду Олега Кімстачова Третя дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя відкрила дисциплінарну справу щодо розгляду ним справи та ухвалення рішення про задоволення вимог позивача, яка на момент подання позовної заяви, обіймала посаду судді цього ж суду. Дисциплінарна палата констатувала порушення вимог щодо неможливості розгляду справи, стороною якої є суддя того ж суду. Однак дисциплінарну справу було закрито у зв’язку з його звільненням з посади за власним бажанням. Також суддя неодноразово притягувався до дисциплінарної відповідальності через затягування розгляду судових справ.

Також до ВАКС кандидує суддя Коломацького районного суду Андрій Яковенко, який є обвинуваченим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 168 КК, а саме прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою. Як вбачається з рішення Вищої ради правосуддя, судді нібито було надано кошти за прийняття позитивного рішення у цивільній справі.

Продовжив участь у конкурсі й суддя Центрального районного суду міста Миколаєва Дмитро Тішко, який постановив ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту Костянтину Ковальову. За інформацією телеканалу Еспресо, з посиланням на прес-службу СБУ, Ковальов підозрювався в ймовірному плануванні вибухів 9 травня в Миколаєві. Після обрання відповідного запобіжного заходу, за інформацією ТСН, Ковальов втік на територію так званої ДНР та приєднався до батальйону бойовиків “Восток”.

Також претендує на посаду суддя Солом’янського районного суду м. Києва Вікторія Жовноватюк. Суддя відома завдяки інциденту з працівниками поліції. За повідомленням Національної поліції України, суддя зупинила автомобіль посеред вузької вулиці і тим самим заблокувала рух. Суддю просили перепаркувати автомобіль поліцейські та водії, але вона проігнорувала прохання, не пред’явила на запит патрульних документи, та в результаті була затримана. На відеозаписі видно, як суддя ігнорує прохання прохання пред’явити документи та намагається покинути місце стоянки свого автомобіля, розмовляючи по телефону.

Серед кандидатів є і такі, що не задекларували жодного житла. Так жодного житла не вказав суддя Уманського міськрайонного суду Василь Гончарук. Відомості про нерухоме майно відсутні в його деклараціях за 201420152016 та 2017 роки. Немає таких відомостей і у декларації за 2013 рік судді Господарського суду Житомирської області Олексія Омельяна.

Суддя Києво-Святошинського районного суду Юрій Бурбела ухвалив вирок, яким засудив трьох осіб до позбавлення волі строком на 6 років у справі за обвинуваченням їх щодо нібито готування до терористичного акту, виготовлення та зберігання з метою розповсюдження матеріалів з публічними закликами до вчинення терористичного акту, незаконного поводження з вибуховим пристроєм, що мало вияв у підготовці до підриву пам’ятника Леніну в місті Борисполі. Згодом засуджених амністовано й звільнено з-під варти, а ухвалою Апеляційного суду Київської області вирок був скасований й справу в окремих частинах було закрито за недоведеністю участі у вчиненні злочинів, в іншій – справу направлено для додаткового розслідування. Про ухвалення такого рішення суддя не вказав у своїй декларації доброчесності за 2016 рік.

Анатолій Загародній та Ігор Штульман були у складі колегії суддів Вищого адміністративного суду, яка визнала незаконним та скасувала подання Вищої ради юстиції про звільнення судді Червонозаводського районного суду міста Харкова Васильєвої Олени з посади за порушення присяги. Зокрема, Олена Васильєва розглядала 2 адміністративні справи відносно учасників Євромайдану зі значними порушеннями норм КУпАП. У подальшому рішенням Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду було підтверджено законність вказаного подання Вищої ради юстиції.

Суддя Святошинського районного суду міста Києва Заєць Т.О. також ухвалював рішення щодо активістів Євромайдану. Так, у лютому 2014 року суддя постановив ухвалу про застосування щодо активіста Євромайдану запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком 60 діб.

Суддя Деснянського районного суду міста Чернігова Юрій Кулініч також відомий ухваленням сумнівного рішення. Зокрема, суддя виправдав екс-керівника обласного управління МВС Едуарда Гребенюка у справі про розгін чернігівського Майдану 25 листопада 2013 року. Активісти висловили категоричну незгоду із таким рішенням судді з огляду не те, що, на їхню думку, усі покази свідків зі сторони обвинувачення були відкинуті, а всі відеодокази проігноровані. Суддя у вироку вказав, що не вважає показання потерпілих (тобто, учасників протестних акцій) такими, що заслуговують на довіру через те, що, на думку суду, їхні дії під час судового розгляду підкреслювали, що метою потерпілих є не покарання винного, а продовження революційної боротьби зі старою системою влади.