29 березня Рух ЧЕСНО в рамках кампанії ЧЕСНО.Фільтруй суд! провів форум “100 днів роботи Верховного Суду”.
Учасники форуму – представники Верховного Суду, державних органів, міжнародних організацій та громадянського суспільства – підбили підсумки роботи найвищої судової інстанції за перші кілька місяців її діяльності, визначили ключові досягнення, обговорили проблемні питання, інтенсивність та виклики, з якими стикаються у суді, продуктивність та дієвість Верховного Суду на шляху до забезпечення єдності судової практики. Середнім арифметичним від оцінок, які навели учасники панелі у шкалі від -10 до +10, стало +6,6. Втім оцінки панелістів були різними. До прикладу, якщо учасник конкурсу та обраний суддя Верховного Суду Михайло Смокович оцінив його у +10, то представник від громадськості, співзасновник Руху ЧЕСНО Тарас Шевченко був стриманіший у оцінках та поставив лише 2,5 бали.
Так, Голова Вищої кваліфікаційної комісії суддів Сергій Козьяков зазначив, що конкурс до Верховного Суду проходив шляхом кваліфікаційного оцінювання, глибокої процедури, хоч і не без недоліків. Козьяков нагадав, що новацією стала відкритість для кандидатів не з системи: “На початку конкурсу було 34% кандидатів – не-суддів до Верховного суду Вперше були опубліковані досьє кандидатів об’ємом від 300 до 1800 сторінок. “ Насамкінець, Голова ВККС закликав громадськість та юридичну спільноту спостерігати за другим конкурсом до Верховного Суду, який Комісія планує провести, аби доформувати склад інституції: «Ми дуже сильно відчуваємо навіть зараз – а восени буде ще гірше, – політичну складову. Буде страшний політичний тиск через вибори наступного року. Я пропоную всім готуватися і стежити за роботою Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, коли вона буде здійснювати другий конкурс до Верховного суду.”
Директор Центру Демократії та Верховерства Права, ініціатор Руху ЧЕСНО Тарас Шевченко, підсумовуючи зрушення у судовій сфері зауважив: “Система змінилася достатньо суттєво: тестування відбувалося зовсім на іншому рівні, водночас найбільше питань поки викликає співбесіда та оцінка доброчесності”, – підкреслив спікер.
Тарас Шевченко також сформулював чотири основні індикатори, за якими можна буде оцінювати подальшу діяльність ВС:
- наявність справ НАБУ щодо суддів;
- захист міжнародних інвестицій, їхня захищеність у судах, зокрема, від рейдерства українськими компаніями;
- як Верховний Суд пройде виборчу кампанію, як суспільство та міжнародна спільнота сприйматиме його рішення;
- обґрунтованість рішень, які приймає Верховний Суд.
Також Шевченко наголосив, що потрібно працювати над покращенням формату діяльності ВККС, щоб у цій комісії важливу роль відігравали не лише судді, а й адвокатський корпус та громадянське суспільство.
Михайло Смокович, Голова Касаційного суду у складі Верховного Суду розповів про власний досвід проходження конкурсу та роботи в оновленому Верховному Суді. Так, він оцінив успішність формування нової інституції на +10 балів (за шкалою від -10 до +10). На думку Смоковича, за результатами 100 днів роботи можна виокремити чотири досягнення: “Перше – це формування боєздатного, сильного, омолодженого суддівського корпусу ВС. Зокрема, в касаційному адміністративному суді є 6 докторів та 11 кандидатів юридичних наук. Друге – обрання суддівським корпусом голови (Валентина Данішевська – ред.), яка має визначені цінності та втілює їх в роботу інституції. Третім, не менш важливим кроком є створення апарату Верховного Суду, який забезпечує умови роботи. Четвертим досягненням є забезпечення відкритості діяльності суду, зокрема, можливість проведення відеозйомок”.
Водночас, як зазначив Михайло Смокович, навантаження на суддів у кожному касаційному надзвичайно велике. Наприклад, до Касаційного адміністартивного суду, який очолює Смокович лише на старті роботи перейшло понад 40 тисяч справ. Це найбільше навантаження серед усіх касаційних судів у складі Верховного Суду.
Костянтин Красовський, Керівник Головного департаменту правової політики Адміністрації Президента України, висловив “оптимістично стриману оцінку” результатам перших 100 днів роботи ВС. Також він наголосив, що таких значних змін у судовій системі України не відбувалося з часів прийняття Конституції у 1996 році. Лише у 2001 була проведена незначна судова реформа. “До цього відбувалися зміни лише на законодавчому рівні, а ми говоримо вже про інституційний рівень, з прозорістю та новими людьми, де суд – це місце, де формуються політики (policies), де відбувається пошук справедливості для українського народу. Бачимо нові підходи до формування судових рішень, нову якість людей. Адже річний конкурс, складна процедура оцінювання визначала компетенції у трьох вимірах: професійній, особистій та соціальній”, – заявив Красовський.
Короткою оцінкою перших ста днів роботи Верховного Суду від члена Громадської ради доброчесності Роман Куйбіди, став висновок: “Змінилася форма, але не зміст”. Також він поділився опитуванням понад 300 юристів, проведеним наприкінці листопада, коли були призначені нові судді. Роман Куйбіда вказав, що п’ятьма найочікуванішими новаціями були:
- створення електронної бази Верховного Суду;
- нова структурована форма судового рішення, складена доступною для загалу мовою;
- онлайн-трансляція всіх відкритих судових засідань;
- повноцінна комунікація з усіма сторонами через Інтернет;
- регулярні публічні звіти перед суспільством.
Певні зрушення Роман Куйбіда зауважив тільки у другій позиції, водночас, за його словами, оновлена форма судового рішення не стала загальною для всього Верховного Суду. Також були висловленні критичні зауваження уже до змісту окремих відомих рішень. “Поки не бачу нової якості: нової крові надто мало, вона не є критичною”, – підсумував своє бачення оновленого Верховного суду Куйбіда.
Нагадаємо, що наприкінці березня виповнилося 100 днів новому Верховному Суду.
Повний відеозапис форуму “100 днів роботи Верховного Суду”: https://www.facebook.com/chesnosud/videos/2062522433993522/
Детальніше про склад та початок діяльності Верховного Суду: http://chesnosud.org/analytics/verhovnyj-sud-pochatok/
