На початку 8 сесії прем’єр-міністр та спікер парламенту презентували Дорожню карту законодавчого забезпечення виконання Угоди про асоціацію. Експерти Реанімаційного Пакету Реформ проаналізували просування ключових євроінтеграційних законопроектів. З 57 законопроектів Дорожньої карти тільки шість ухвалені в цілому. Цієї сесії лише в першому читанні ухвалені дев’ять законопроектів, а три – повністю провалені. Що ж до реформаторського порядку денного, то народні депутати спромоглися ухвалити лише десять законопроектів, ще два – ухвалені з пропозиціями РПР. Щодо провалів (в переліку і ті, які були відхилені депутатами, і ті, до яких нардепи так і не дійшли) – три проекти законів були повністю провалені. Ще сім – це борги, нагальні та важливі законодавчі ініціативи, які вже давно на реформаторському порядку денному та очікують прийняття, але народні обранці їх досі не розглянули.

Про це експерти Реанімаційного Пакету Реформ розповіли на прес-конференції «Верховна Рада 8.0: оцінка роботи парламенту». 

Ірина Бекешкіна, директор Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва, презентувала результати соціологічного дослідження, яке стосувалось оцінок поступу реформ українськими експертами та населенням. При цьому Бекешкіна відзначила, що за межами країни наші реформаторські успіхи оцінюють позитивніше, ніж всередині країни.

«Нещодавно відбувся ХХ-й ювілейний саміт Україна-ЄС в Брюсселі, де наші закордонні партнери високо оцінили поступ реформ в Україні, відзначивши однак, що варто би пришвидшити їх просування. Українські експерти значно критичніше оцінюють реформи, оцінивши останній реформаторський рік на 2,73 балів за п’ятибальною шкалою. Але найкритичнішим є населення. Понад 54% громадян України не бачить жодної успішної реформи», – сказала Ірина Бекешкіна.

Відповідно до результатів дослідження фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва «Реформи в Україні: чи знають, чи підтримують, чи вірять в успіх?», експерти Реанімаційного Пакету Реформ вважають найбільш успішними за минулий рік децентралізацію, а також – медичну та освітню реформи та антикорупційну в контексті прийняття Закону про Вищий антикорупційний суд. Найбільш провальними вони називають судову, антикорупційну, податкову, аграрну та виборчу.

Щодо населення, то відносно успішними вважають пенсійну (7%), реформу армії (6.5%),  децентралізацію (6%) та медичну (6%) реформи, натомість 54% опитаних не бачать жодної успішної реформи.

«Позиція населення цілком зрозуміла, оскільки справа у пріоритетності. Для себе населення головним пріоритет вважає реалізацію антикорупційної реформи, і поки не буде очевидних успіхів в антикорупції, то будуть знецінюватись успіхи в інших сферах реформ», – додає Бекешкіна.

Ієрархія найважливіших для українців реформ вже чотири  роки поспіль залишається стабільною: найважливішою є антикорупційна реформа – так вважають майже 58% населення. Далі за рівнем значущості йдуть реформа сфери охорони здоров’я (46%),  пенсійна реформа та реформа системи соціального захисту (44%, минулого року – 36%), реформа органів правопорядку (32%), люстрація чиновників (29%, минулого року – 22%), реформа армії, зміцнення обороноздатності (21,5%).

Тарас Шевченко, співголова Ради РПР, директор Центру демократії та верховенства права, розповів, які ж все-таки реформаторські законопроекти на цій сесії вдалось ухвалити, а які були проваленими або відкладеними до наступної сесії.

«В аспекті просування ключових євроінтеграційних проектів ухвалили лише 6 законопроектів з 57, запланованих Дорожньою картою Угоди про асоціацію. Крім того, цієї сесії з переліку законопроектів, передбачених цією Дорожньою картою, презентованою на початку сесії, лише в першому читанні ухвалені дев’ять законопроектів, а три – повністю провалені», – сказав Тарас Шевченко.

Загалом, з порядку денного громадськості народні депутати спромоглися ухвалити лише десять законопроектів. Ще два законопроекти були ухвалені з пропозиціями РПР.

«Це закон, який був у фокусі ЗМІ майже півроку – про Вищий антикорупційний суд, а також закон про національну безпеку», – уточнює експерт.

Щодо провалів (в переліку і ті, які були відхилені депутатами, і ті, до яких нардепи так і не дійшли) – три проекти законів були повністю провалені. Ще сім – це борги, нагальні та важливі законодавчі ініціативи, які вже давно на реформаторському порядку денному та очікують прийняття, але народні обранці їх досі не розглянули.

«Прикро, що був провалений законопроект №6560, який мав закрити «білі плями» у процесі  роздержавлення комунальних та державних ЗМІ. Це важливо, оскільки цього року завершується трирічний цикл роздержавлення цих видань. Однак зареєстрований новий законопроект, який буде виноситись у залу і сподіваємось, що його ухвалять», – каже Шевченко.

Також експерт нагадав про два важливих кадрових борги – щодо призначення двох суддів Конституційного суду та щодо призначення нового складу ЦВК.

«Ми пам’ятаємо, що 13 членів ЦВК досі не призначені на посаду, і цей борг тягнеться ще з 2014 року. Я навіть не пригадую аналогічної ситуації, коли чиновники так довго залишались на посадах після завершення строку їх повноважень, як у цій ситуації з ЦВК», – додав Шевченко.

Ігор Когут, директор програми USAID РАДА, наголосив на необхідності внесення в порядок денний нагальних реформ і реформи парламенту.

«Реформування парламенту – це реформа реформ. Як можна говорити про зміни, які передбачають ухвалення реформаторських законопроектів, якщо в парламенті немає нових процедур. Передусім треба почати проводити консультації з стейкхолдерами, з усіма зацікавленими сторонами, на яких впливає потенційний закон, а не з просто з громадськістю», – каже Ігор Когут.

Експерт каже, що парламент відкритий до змін і розуміє виклики, які на нього очікують. Мовляв, ухвалили і комунікаційну стратегію, і стратегію електронного парламентаризму, і деякі процедури та ІТ-новації в парламенті є настільки прогресивними, що ми можемо бути прикладом для інших країн.

«Є кілька напрямків, які треба реформувати в рамках реформи парламенту. Перша – процедури, бо від них залежить, якими будуть закони. Друга – реформа апарату ВРУ, бо ті, хто впливають на процес, мають бути обрані за рахунок фаховості експертизи та вміння комунікувати зміни. Третє – прозорість і  відкритість парламенту за рахунок консультацій, е-коментування тощо, а  не стрімів з комітетських засідань. Адже стріми з комітетів може і є шкідливими, бо змушують працювати політиків на камеру, а не на якість документу. Четверте – питання етики і процедур, бо нардепи часто стають заручниками внутріфракційної дисципліни і відсутності внутріпарламентської дискусії», – каже Ігор Когут.