27% суддів першої інстанції у Сумській області є недоброчесними. Такі результати аналізу кампанії ЧЕСНО. Фільтруй суд!, презентованого 28 травня 2020 року. За даними ЧЕСНО, ці судді порушили щонайменше один критерій доброчесності, тобто виносили сумнівні рішення, мають непрозорі статки, причетні до кримінальних правопорушень чи корупції, не дотрималися норм професійної етики або ж порушували права людини.
Всього аналітики кампанії проаналізували більш ніж 100 суддів першої інстанції Сумської області, 28 з яких не відповідають критеріям доброчесності, згідно з методологією руху.
Окремо ЧЕСНО. Фільтруй суд! відзначив суддю Олександра Коваленка з Господарського суду Сумської області: він порушив найбільше критеріїв доброчесності з-поміж суддів І інстанції Сумської області. Суддя причетний до порушення правил професійної етики, кримінальних правопорушень та порушення критерію прозорості статків.
Щодо порушень за окремими критеріями, найбільше суддів Сумської області порушили критерій прозорості статків – 28 осіб. Найпоширенішими серед фактів недоброчесності, що були виявлені в ході аналізу, стали значні розбіжності між майновими деклараціями суддів та відсутність у деклараціях нерухомості, у якій можна проживати.
Два судді Сумщини порушили критерій непричетності до ухвалення сумнівних рішень. Мова йде, зокрема про суддів Зарічного районного суду м. Сум Вікторію Мальовану-Когер та Євгенія Янголя.
Так, відповідно до рішення дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 24 жовтня 2018 року, Мальована-Когер 9 серпня 2017 року постановила ухвалу, якою скасувала рішення прокурора Сумської області щодо вручення підозри депутату Сумської облради Юрію Чмирю, котрого підозрювали в декларуванні недостовірної інформації.
У рішенні Третьої Дисциплінарної палати зазначено, що, всупереч вимогам КПК України, суддя Вікторія Мальована-Когер розглянула та задовольнила ухвалою скаргу адвоката Юрія Чмиря на дії прокурора щодо неналежного повідомлення особі про підозру. На час розгляду скарги дії прокурора не могли бути предметом оскарження під час досудового розслідування, тож суддя істотно порушила чіткі та категоричні за змістом норми КПК України.
Що ж до судді Янголя, то як вбачається з реєстру судових рішень, суддя відмовив у задоволенні клопотання прокурора про обрання тримання під вартою як запобіжного заходу відносно депутата Сумської міської ради В’ячеслава Степченка.
За даними сайту “СТС”, В’ячеслава Степченка підозрюють у отриманні хабаря у 4,5 тис. доларів США. Повідомляється, що прокуратура вважає таке рішення вибірковістю у застосуванні норм законодавства.
У подальшому вищевказану ухвалу скасував Апеляційний суд Сумської області через те, що висновки судді Янголя не відповідають вимогам кримінального процесуального закону.
Один служитель Феміди причетний до порушень норм професійної етики. Даний критерій порушив суддя Господарського суду Сумської області Олександр Коваленко. Зокрема, як вбачається з висновку Громадської ради доброчесності, суддя використав службовий автомобіль іншого суду для вирішення особистих (приватних) питань. Це свідчить про порушення встановленої заборони щодо використання службового становища для одержання власної вигоди.
Один суддя І інстанції Сумської області причетний до порушення прав людини згідно методології ЧЕСНО. Фільтруй суд!. Мова йде про суддю Ковпаківського районного суду м. Сум Миколу Зоріка. Як вбачається з рішення Третьої дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, суддя Зорік не мотивував належним чином своє рішення при ухваленні постанови, якою особу було визнано винною у вчиненні правопорушення – переміщенні товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю.
Щодо критерію “непричетність до корупції або до кримінальних правопорушень”, за результатами аналізу виявлено, що його порушило четверо суддів з Сумщини. Серед них – суддя Глухівського міськрайонного суду Сумської області Алла Гетьманенко. За інформацією, що міститься в аналітичній довідці Центру політико-правових реформ, із посиланням на дані веб-сайту Судової влади України, суддя Гетьманенко Алла є обвинуваченою у справі щодо ймовірного отримання неправомірної вигоди у розмірі 25 тис. дол. за винесення рішення у справі про замах на контрабандне переміщення товарів на загальну суму 460 тис. грн. За інформацією правоохоронців, суддя ймовірно використовувала підлеглих їй працівників для внесення до автоматизованої системи документообігу суду завідомо неправдивих даних.
Вироком Бахмацького районного суду Чернігівської області суддя була визнана винною у скоєнні даного злочину, проте цей вирок був скасований судом апеляційної інстанції, а справа направлена на новий розгляд.
Профайли суддів кампанія ЧЕСНО. Фільтруй суд! опублікувала на своєму сайті та передасть Вищій кваліфікаційній комісії суддів та Громадській раді доброчесності для використання під час кваліфікаційного оцінювання суддів Сумської області.
Кампанія ЧЕСНО. Фільтруй суд! збирає інформацію за власною методологією з відкритих загальнодоступних джерел та не стверджує про вчинення особою правопорушення або її вину. Висновки ЧЕСНО про недоброчесність суддів є оціночними судженнями, що можуть не збігатися із офіційними рішеннями та висновками державних органів.
Аналіз доброчесності суддів І інстанції Сумської області став частиною бази профайлів ЧЕСНО. Фільтруй суд!, яка щомісяця поповнюється щонайменше 100 новими профайлами. Під час підготовки профайлів аналітики ЧЕСНО. Фільтруй суд! оцінюють доброчесність суддів за п’ятьма критеріями: непричетність до корупції або кримінальних правопорушень; непричетність до ухвалення сумнівних рішень; відповідність стилю життя задекларованим доходам та прозорість статків; непричетність до порушення прав людини та дотримання норм професійної етики.
