70% респондентів в Україні вважають, що можуть відрізнити неправдиві та замовні матеріали. Але тільки 24% змогли це зробити на практиці. Так, за даними цього ж дослідження, 49% опитаних вважають вакцину від Covid-19 небезпечнішою, ніж саму хворобу, попри численні дослідження Всесвітньої організації охорони здоров’я і позицію українського Міністерства охорони здоров’я.  

І хоч протягом останніх років кількість людей, які можуть відрізнити фейк від правди, збільшується, картина все одно залишається невтішною.

ЦЕДЕМ докладає зусиль, аби український інформаційний простір був безпечним, а робота медіа – вільною, безперебійною і відповідальною. Для цього наша організація приділяє багато уваги вивченню і протидії дезінформації.

Дезінформацію створюють для різних цілей: політичних вигод, боротьби з конкурентами, гібридної війни. Згадаймо, наприклад, як низка “соцопитувань” давала кандидату в мери Києва Андрію Пальчевському друге місце на виборах (за результатами він не увійшов і в п’ятірку). Або як Міноборони Росії навело скріншоти з відеогри як доказ співпраці США з терористами ІДІЛ.  

Країни впроваджують шкільні та університетські курси з протидії дезінформації, законодавці впроваджують за її розповсюдження відповідальність.   

Наші експерти є авторами аналітичних матеріалів, у яких з різних боків досліджують питання дезінформації, недостовірної інформації та маніпуляцій. 

Наприклад, в аналітиці ЦЕДЕМ “Епідемія дезінформації: чому фейки стали частиною нашого життя та як “вакцинуватися” ми пояснюємо природу фейків за різними критеріями (хто і що поширює, яким способом, на що це впливає), а також реальні та потенційні наслідки дезінформації. Зокрема і пов’язані з вакцинацією.

В аналітиці “Медійна реальність у стилі deep fake” детально описуємо явище глибинних підробок (коли чужі обличчя чи голос підставляють в інші відео або ж замінюють рух губ). Можливо, пам’ятаєте, як президент Барак Обама (насправді, це був діпфейк) нібито провокативно висловлювався про Дональда Трампа? І хоча зараз ще можна виявити підробку неозброєним оком, розвиток технологій може швидко змінити ситуацію.

В аналітиці “Хто ховається за цифровими аватарами?” досліджені такі явища, як голограма, прототипи людей в іграх, “воскреслі” у віртуальному сенсі зірки, діпфейки тощо. Зокрема, і те, як діпфейки та цифрові аватари можуть стати знаряддям: шахрайства за допомогою несправжніх акаунтів, заманювання жертв із використанням фейкової особистості у соцмережі тощо.  

Також, ЦЕДЕМ організовує заходи на тему протидії дезінформації. 

Наприкінці 2020 року ЦЕДЕМ провів експертне обговорення “Барометр дезінформації: яким має бути тиск закону?”, де медійні експерти, народні депутати, представники громадськості обговорили: чи достатньо чинного українського законодавства для регулювання дезінформації, чи є дієвим її законодавче регулювання, чи потрібно створювати орган-регулятор, який вирішуватиме проблеми поширення фейкової інформації та багато іншого.

Під час круглого столу “Ефективність способів захисту державних та приватних інтересів у разі поширення недостовірної інформації” представники Мінкульту, депутати та активісти обговорили вплив дезінформації на нашу свободу, використання персональних даних проти їхнього ж власника, необхідність супроводжувати законодавчі зміни підвищенням медіаграмотності.

Новий 2022 рік ЦЕДЕМ також почав з вебінару щодо дезінформації. Обговорили, як Facebook знешкоджує дезінформацію, як українські фактчекери перевіряють новини, а іноземні країни впроваджують дієве законодавство проти фейків. Учасники змогли попрацювати в групах над практичними завданнями з виявлення дезінформації в реальних новинах.

Боротьбу з фейками веде і громадський консультативний орган – Незалежна медійна рада (НМР), співзасновником якої є ЦЕДЕМ. 

НМР розглядає порушення у медіа, серед яких і розповсюдження дезінформації чи маніпуляцій. Наприклад, у висновку “Трансляція телеканалом «NewsOne» сюжету про розгляд комітетом з фінансових питань Конгресу США наявності корупції в НБУ” НМР резюмувала: канал ввів у оману глядачів фейковим сюжетом. 

В одному зі збірників висновків і рекомендацій НМР, серед іншого, описані практичні випадки з розповсюдженням фейків. Експерти вказали на помилки, проаналізували ці кейси з точки зору законодавства, а також надали практичні рекомендації: як запобігати поширенню дезінформації.

Про фейки та маніпуляції ЦЕДЕМ розповідав учасникам Відкритого Університету Реформ – освітнього проєкту для молоді. Слухачі дізналися про види неправдивої інформації, а також про методи її розпізнавання.

А в матеріалі “Як Facebook намагається захистити справжність” зрозуміло пояснюємо, як Facebook бореться зі шкідливою поведінкою (ботами, координованими неавтентичними діями, спамом, неправдивою інформацією). 

Тож якщо ви хочете зрозуміти, що таке дезінформація, як її вирізняти з-поміж тонн інформації та боротися з нею – читайте наші матеріали, слідкуйте за  анонсами та долучайтеся до заходів ЦЕДЕМ.