Рух ЧЕСНО в рамках кампанії ЧЕСНО.Фільтруй суд! спільно з Реанімаційним Пакетом Реформ 27 червня у Києві провів круглий стіл «Коли Україна отримає суддів першої інстанції?». На заході ключові стейкхолдери добору нових суддів до місцевих судів, зокрема представники Вищої кваліфікаційної комісії суддів і Національної школи суддів, а також кандидати на посади місцевих суддів, провідні громадські експерти та журналісти намагалися дійти консенсусу щодо рівноправності умов до суддівства всіх кандидатів, зокрема помічників суддів та практикуючих юристів. Більше того, на порядку денному було й обговорення оптимізації навчання майбутніх суддів, аби якомога швидше та якісніше забезпечити оновлення суддівських лав перших інстанцій.
За словами співзасновника Руху ЧЕСНО, Тараса ШЕВЧЕНКА, в Україні не вистачає понад третини суддів. ВККС, аби цю проблему частково вирішити оголосила добір суддів на 600 вакантних посад: “За умовами добору, шанси стати суддями перших інстанцій отримали юристи з п’ятирічним досвідом роботи та помічники суддів з відповідним досвідом роботи від трьох років. Однак, помічники суддів до кваліфікаційного іспиту прийдуть значно швидше – всього за 3 місяці, в той час, як юристам потрібен цілий рік, який складається з тривалої теоретичної підготовки та майже півроку стажування у різних судових інстанціях, прокуратурі та інших установах”.
Щоб вирішити ці питання, Іван П’ЯТАК, старший аналітик кампанії “ЧЕСНО. Фільтруй суд!” озвучив окремі аспекти проекту дорожньої карти оновлення суддівського корпусу на місцях, який розробила команда Руху ЧЕСНО. Зокрема, він наголосив на тому, щоб Нацшкола суддів розробила такі навчальні програми, які запровадили б однакову кількість навчальних днів, ідентичну змістову частину, як для юристів, так і для помічників суддів: “Також ВККС має звернути увагу на те, щоб свої рішенням затвердити строк підготовки юристів 6 місяців та одночасно провести кваліфікаційне оцінювання для усіх категорій учасників добору, що забезпечити рівноцінний доступ до суддівства”.
Як вважає експерт судової групи РПР, Владислав ВЛАСЮК, доцільності навчання майбутніх суддів аж цілий рік у Національній школі суддів немає, оскільки потужні правові школи готують спеціалістів, які проходять під час навчання всю теоретичну базу та необхідні стажування: “Термін навчання потрібно зменшити, особливо в умовах, в яких зараз перебуває Україна. Помічники суддів та звичайні юристи мають отримати рівноправний доступ до суддівства. Я схильний до запровадження спеціального навчання для підвищення кваліфікації суддів вже безпосередньо під час їхньої роботи, щоб по ходу справи, вони могли удосконалювати свої вміння та набувати нових якостей”.
Таку ж думку підтримав й один з кандидатів, який подав свої документи на участь у доборі суддів місцевих судів, Олександр ДЯЧЕНКО. Зокрема він зауважив, що кінцева мета судової реформи – оновлення суддівських лав та значне підвищення рівня довіри до судової влади. Аби все це забезпечити небайдужій громадськості разом з ключовими стейкхолдерами необхідно подбати про те, щоб максимально адаптувати до реальності програму навчань майбутніх суддів, скоротити терміни навчання та зрівняти умови для всіх кандидатів, принаймні на цьому етапі реформи.
Тарас ШЕПЕЛЬ, член Громадської ради доброчесності, заперечив щодо поділу всіх кандидатів на дві категорії, зокрема на його думку, помічників суддів та юристів не слід розділяти й тим паче ставити їх у нерівні умови, особливо що стосується термінів навчання. Також цілком слушним є його зауваження щодо програми навчання у Нацшколі суддів: “Програма навчання має бути дружньою для кандидата в судді, щоб він міг обирати ті дисципліни, які йому цікаві і в яких він планує працювати й розвиватися, а в разі необхідності він міг би закінчити навчання достроково”.
Співкоординаторка Громадської ради доброчесності Галина ЧИЖИК наголосила на тому, що невиправданою є різниця тривалості навчання помічників суддів та практикуючих юристів: “Ми чудово розумію, що скорочення підготовки кандидатів у судді з числа помічників зумовлене тотальною недостачею суддів в країні, однак, потрібно не забувати і про якість такої підготовки. Очевидно, що помічники чудово знають внутрішню кухню та діловодство в судах, але у них бракує практичного досвіду, який є у адвокатів та правників. Крім того, я хочу звернути увагу також на те, що для вивчення помічниками суддів етичних принципів та стандартів відведено вдвічі менше часу у програмі, хоча, як показує практика Громадської ради доброчесності, перебування у судовій системі не гарантує знання та розуміння етичних принципів”. На думку Галини Чижик, у програму варто було б також включити і практику ЄСПЛ не лише щодо України, адже саме рішеннях суду проти інших європейських країн формувалася прецедентна практика суду, яка має застосовуватись українськими суддями.
Антон ЛЬОВІН, старший аналітик DRI, звернув увагу на те, що тривалий термін навчання на суддю не гарантує успішності результату, адже після навчання потрібно пройти ще й кваліфікаційне оцінювання. Він вважає, що там і приховані ключові маніпуляції.
Після громадських експертів ініціативу дискусії перехопили члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів. Зокрема, Сергій КОЗЬЯКОВ, голова ВККС, наголосив, що склад цієї Комісії уже має досвід проведення таких доборів, а тому під час цього процесу вони врахують усі негативи та позитиви їхнього проведення. Крім цього, Комісія та її секретаріат після проведення конкурсу до Верховного Суду отримали досвід високого рівня менеджменту та організації проведення подібних заходів: “Оскільки законодавець передбачив дві категорії учасників цього добору, то надалі необхідно докласти максимальних зусиль, щоб спільно з громадськими експертами обговорити питання проведення добору та напрацювати усі можливі шляхи відкритих та прозорих процедур”.
Станіслав ЩОТКА, секретар кваліфікаційної палати Комісії, доповнив свого колегу, зазначивши, що до Комісії надійшли документи від 5336 осіб, які мають намір взяти участь у доборі. З них 3175 – жінки, 2161 – чоловіки, а що стосується помічників суддів, то таких заявок 2260. Він вважає, що ключовим на даному етапі є рівність для кандидатів: “Зокрема всі претенденти мають бути рівними у питаннях доступу до процедур, нормативного доступу до процесів, підходів до кандидатів, значну увагу слід приділити мінімізації суб’єктивного фактору. Необхідно забезпечити ефективність усіх процесів навчання, щоб державні гроші не йшли в пісок. Людина, яка пройшла навчання, не повинна потім залишатися поза цими процесами. Зараз ми думаємо над тим, як забезпечити конкурентне середовище для цих кандидатів”.
Найбільше дискусій виникло щодо питання тривалості навчання майбутніх суддів, тому ясність щодо цього питання вніс ректор Національної школи суддів України Микола ОНІЩУК, який зазначив, що найоптимальніший час спеціальної підготовки – 12 місяців, при цьому що в інших країнах строки значно більші: “Однак законодавець дає ВККС можливість встановити своїм рішенням інший строк навчання, особливо в умовах дефіциту суддів у країні. Крім цього, за таких умов, Національна школа суддів та ВККС можуть навіть і пришвидшити процедуру навчання, зокрема таке скорочення процедури навчання вже застосували до помічників суддів. В будь-якому разі ключові знання, вміння та навики суддівської діяльності майбутні судді мають отримати у НШСУ”.
Його доповнив Володимир МАЗУРОК, проректор по забзепеченню організаційної роботи Нацшколи суддів, який зазначив, що помічників суддів також потрібно навчати довше, однак для швидкого заповнення суддівських лав потрібно було прийняти рішення, яке дасть змогу це зробити швидко, тому законодавець це передбачив.
В кінці дискусії представники НШСУ закликали учасників круглого столу до подальшого обговорення питання та напрацювання можливих шляхів вирішення безпосередньо у стінах школи суддів для майбутньої співпраці щодо вирішення проблемних питань.
Нагадаємо, 3 квітня Вища кваліфікаційна комісія суддів оголосила про добір суддів до місцевого суду на 600 вакантних посад. Рух ЧЕСНО у рамках кампанії ЧЕСНО. Фільтруй Суд! раніше закликав адвокатів та науковців стати учасниками добору. Крім цього, наша команда активно включилася в обговорення та запропонувала свої рішення щодо забезпечення рівних умов добору суддів для всі категорій кандидатів.
