31 липня у Києві експерти Інституту Євро-Атлантичного співробітництва презентували Policy Paper щодо реформи демократичного цивільного контролю. Метою цієї реформи є встановлення цивільного контролю над силовими структурами, максимально допустима відкритість та підзвітність безпекового блоку, а також захист прав військовослужбовців.

Рекомендації були підготовані в рамках проекту «Адвокація реформи цивільного демократичного контролю над Збройними силами України та іншими військовими формуваннями» за підтримки Європейського Союзу і Центру демократії та верховенства права (проект «Посилення коаліції РПР»).

Як зазначають автори документу, впродовж чотирьох років війни Україні вдалося відреагувати тільки на термінові виклики в питанні демократичного цивільного контролю. Однак втілення практичних інструментів та наближення до західних стандартів досі відкладається

«За принципами НАТО, вища військова посадова особа не займається оперативним керуванням військами. У нашому випадку Головнокомандувач це робить. Такого, наприклад, у Сполучених Штатах немає. Окрім того, у нас бракує балансу гілок влади в демократичному цивільному контролі. Розширених повноважень для Верховної ради в ЗУ «Про національну безпеку» замало», — повідомив військовий експерт Інституту Євро-Атлантичного співробітництва Ігор Козій.

Водночас, експерти Інституту звертають увагу на здобутки України в запровадженні демократичного цивільного контролю. Зокрема, ухвалення законодавчих актів у сфері управління обороною, як то ЗУ «Про Раду національної безпеки та оборони», «Про національну гвардію», та концептуальні документи стратегічного рівня, наприклад, Стратегічний оборонний бюлетень. Також з 2014 року підвищився професійний рівень медіа, громадських організацій та волонтерів як дієвої форми демократичного контролю з боку суспільства.

«Щоб до 2020 року був високий рівень демократичного контролю в Україні, недостатньо робити заяви та збирати конференції. Необхідна чітка політична система відповідальності. На кожному з напрямків сектору безпеки й оборони має бути відповідальний цивільний політик, представник політичної сили, обраної народом», — відзначив у ході дискусії незалежний експерт Леонід Поляков.

До переліку питань, що потребують вирішення відноситься зміцнення контролю Верховної Ради України над Збройними Силами України, реформування Служби безпеки України, ефективне «оцивільнення» керівництва Міністерства оборони та інших органів сектору безпеки й оборони, створення якісної системи професійної підготовки цивільного персоналу структур безпеки.

Рекомендації Інституту Євро-Атлантичного співробітництва включають посилення контролю Верховної Ради над правовими та розвідувальними органами. Йдеться, зокрема про створення окремих профільних комітетів, слідчі комісії для реагування на порушення законодавства, обов’язкове ухвалення Стратегії національної безпеки та Стратегії розвитку оборонно-промислового комплексу у Верховній Раді.

Також розробники стратегії пропонують реформувати СБУ, позбавивши її невластивих економічних функцій.

Окремо автори зупинились на питанні захисту військовослужбовців. Так, вони пропонують створити посаду Військового омбудсмена або ж розширити повноваження вже наявних оглядів для контролю за дотриманням прав військовиків. Експерти закликають відновити військове судочинство, врахувавши досвід демократичних країн, які беруть участь у воєнних діях.

Ознайомитися з Policy Paper у відкритому доступі ви можете за посиланням: http://bit.ly/2vhRVME