У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт №5772 Про внесення змін до Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» щодо стимулювання поширення та демонстрування фільмів державною мовою в мережі Інтернет (н.д. Олена Кондратюк, Дмитро Разумков та інші).
Автори пропонують зобов’язати сервіси, які займаються показом фільмів, серіалів та інших передач в мережі Інтернет, перекладати українською 75% продукції.
Що передбачає законопроєкт?
Автори проєкту пропонують внести зміни до Закону України “Про забезпечення функціонування української мови як державної”, які зобов’яжуть надавачів послуг відео на замовлення з використанням мережі Інтернет забезпечувати аудіопереклад 75% продукції українською.
Тобто такі сервіси, як Netflix, HBO, Apple TV та інші повинні будуть створювати переклад понад двох третин свого контенту для показу в Україні. І не просто у вигляді субтитрів, а саме у форматі озвучки. Йдеться лише про продукцію, створену або вперше оприлюднену після 16 липня 2021 року.
Які ризики несе проєкт?
Дійсно, на стрімінгових платформах більшість продукції не має озвучення українською мовою або навіть українських субтитрів. Водночас, варто розуміти, що платформи керуються тим, наскільки велика аудиторія долучиться до стрімінгу у певній мовній категорії і чи виправданим буде переклад і витрати на нього.
До слова, у низці європейських країн, таких як Болгарія чи Естонія, левова частка продукції стрімінгових сервісів не має перекладу національними мовами.
До прикладу, згідно з правилами Netflix, навіть для субтитрування платформа надає від 5 до 7 найбiльш релевантних мов. Релевантність залежить, зокрема, від локації глядача. Тобто Netflix сам за певними критеріями вирішує, якими мовами здійснювати переклад.
Також негативним фактором є те, що Закон повинен набути чинності через два місяці після опублікування. Тобто платформи майже не матимуть жодного перехідного періоду і для продовження роботи повинні будуть у швидкому режимі перекладати як новий, так і готовий, але ще невипущений контент.
Тож у разі ухвалення закону, є ризик, що стрімінги можуть відмовитися від надання послуг в Україні, якщо розумітимуть, що переклад вимагатиме більше ресурсу, ніж вигоди від україномовних глядачів.
В чому позитив?
З іншого боку, законопроєкт є логічним продовженням політики захисту і розвитку української мови, передбаченої Законом “Про забезпечення функціонування української мови як державної”. Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 3 Закону, одним із його завдань є “забезпечення застосування української мови як державної на всій території України у сферах суспільного життя, визначених цим Законом”. А відповідно до частини 6 статті 23 “мовою поширення та демонстрування фільмів в Україні є державна мова”. Навіть субтитрування є винятком.
Тому на вигідних для стрімінгів і України умовах впровадження ініціативи щодо українського озвучення контенту було б позитивним явищем.
Також варто зауважити, що в Україні існують стрімінгові сервіси, такі як Megogo, OLL.tv. Українська аудиторія займає вагому, якщо не ключову, частку глядачів контенту на цих платформах, тому виконання ними умов законопроєкту буде логічним, необхідним і менш затратним.
***
Загалом ініціатива депутатів повністю відповідає Концепції державної мовної політики, а також Закону “Про функціонування української мови як державної”. Проте він не враховує сучасних глобалізаційних і похідних комерційних викликів.
Безумовно, закордонні стрімінгові платформи є популярними у світі, дають доступ до новинок у сфері кіно і серіалів і загального якісного контенту. Робота цих сервісів в Україні, а віднедавна і їхнє оподаткування, є позитивним соціальним і економічним явищем.
Тому важливо знайти баланс між розвитком мови і можливістю цих платформ працювати в Україні. Можливо, доцільно розпочати діалог, запропонувати певні угоди і перехідні періоди для збільшення україномовного контенту на цих сервісах.
Картка законопроєкту: https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/27409
