Про реформу судової системи, довіру до неї та громадський контроль за суддями йшлося під час публічної лекції “Судова реформа: Що відбулося? Де зміни? Коли будуть результати?”, яку провів Відкритий університет реформ – спільний освітній проект Центру демократії та верховенства права і Реанімаційного пакету реформ. Захід відбувся за підтримки Уряду Швеції.

Під час лекції Михайло Жернаков, головний експерт групи «Судова реформа» Реанімаційного пакету реформ, член ради РПР, та Тарас Шевченко, співголова Ради РПР і директор ЦЕДЕМ, розповіли слухачам про судову реформу.

На початку лекції Михайло Жернаков відзначив, що в Україні не існує ефективної системи для оцінки суддів.

«У нас з вами в Україні ніколи не існувало, на жаль, об’єктивної системи, яка дала би зрозуміти, який суддя – «колядник», а який суддя усе-таки заслуговує на те, щоби перебувати на посаді», – зауважив експерт.

Навівши дані досліджень фонду Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва, Михайло Жернаков звернув увагу присутніх на кризу довіри до судової влади в Україні.

«Коли ми говоримо про проблему судової влади в Україні, то рівень довіри до неї – це 0,7%  Менше одного відсотка повністю довіряло в 2015 році судовій системі. Для порівняння, показник рівня довіри до російських медіа трохи вищий – 1,2%, відповідно до того самого дослідження».

Так, в Україні 80% населення не довіряє судовій системі взагалі.

«Проблема не з самою довірою. Довіра – це результат другого порядку, наслідок того, як власне функціонує судова система. Довіра з’явиться тільки тоді, коли судова система буде продукувати результат. Коли вони перестануть колядувати і хабарі брати, а почнуть утверджувати справедливість в Україні», – вважає Михайло Жернаков.

Лектор також назвав найбільші проблеми судової системи в Україні: це корупція, залежність суддів і їх безкарність. Першу проблему мають долати відповідні органи, зокрема НАБУ та НАЗК, важливою є і відкритість реєстрів. Із залежністю та безкарністю суддів теж можна боротися, вважає експерт.

«Очевидно, відповіддю на проблему залежності є підвищення незалежності інституційної як судової системи, так і кожного суддів. Щодо безкарності – потрібна система, за якою судді рано чи пізно підлягали б відповідальності, не за політичні рішення, а за об’єктивні порушення.»

Також він розповів слухачам про перші підсумки судової реформи. Зокрема, ухвалення закону «Про відновлення довіри до судової влади» дозволило перезавантажити склад Вищої кваліфікаційної комісії та Вищої ради юстиції, звільнити голів судів та перевірити факти переслідування активістів Майдану.

Учасники лекції дізналися про створення нової інституції – Верховного Суду. 54,5% учасників відбору до цього органу є науковцями чи адвокатами і раніше ніколи не працювали у судовій системі, тож є шанс на прихід нових людей у судову владу

Наостанок Михайло Жернаков відзначив необхідність переформатування юридичної освіти в Україні.

«Поки ми не будемо виховувати у великих кількостях юристів нової якості, ми просто приречені на постійне оновлення суддівського корпусу, тому що нас ніколи не буде влаштовувати те, як мислять наші судді».

Тарас Шевченко, у свою чергу, наголосив на важливості активного громадського контролю за судовою владою.

«Головна мета, звичайно, якісне правосуддя, очищення судового корпусу, і це власне включає кваліфікаційне оцінювання, притягнення до відповідальності. Ми контролюємо і відстежуємо справи, наприклад порушення щодо хабарів, дивимось де вони відбуваються, приходимо з пікетами, звертаємо увагу журналістів», – підкреслив він.

Також експерт розповів про нову систему кваліфікаційного оцінювання суддів.

«Воно передбачає важливий етап: питання щодо стилю життя і пояснення статків, коштів, майна. За змінами до Конституції, що набули чинності у вересні, з’явилася дуже важлива поправка: невідповідність стилю життя статкам стала підставою для звільнення служителя Феміди.  З’явилась можливість  звільнити посадовця, який не може пояснити походження статків. Частина суддів  через це просто не з’явилися на оцінювання і почали писати заяви про відставку. З червня звільнилися уже більше 1000 суддів», – повідомив Тарас Шевченко.

За його словами, ще ширші можливості для перевірки суддів дає електронний реєстр. У ньому є інформація, що може стати темою журналістських розслідувань та роботи для Громадської ради доброчесності.

Директор ЦЕДЕМ також розповів про нововведення української реформи судової системи – Антикорупційний суд, який зараз знаходиться на стадії «узгодження концепції» і  обгрунтував необхідність його створення.

«Зараз відбувається так, що НАБУ і Спеціальна Антикорупційна Прокуратура працюють над багатьма справами. Але жоден суд не розглядає ці справи по суті. Це дискредитує антикорупційну реформу і нову систему в цілому».

Тарас Шевченко розповів і про діяльність кампанії «ЧЕСНО. Фільтруй суд!», яка працює над очищенням судів. Зокрема, зараз учасники кампанії формують базу профайлів про всіх суддів, яка включатиме максимум інформації про служителів Феміди.

«Ми не стверджуємо, що всі знайдені факти є свідченнями не доброчесності. Ми говоримо про інформацію, яку знайшли в підтверджених джерелах і про яку має знати суспільство», – підкреслив він.

Ще одним напрямком кампанії стала робота у регіонах.

«Ми створили національну мережу активістів і маємо координаторів у кожній області. За останні три місяці у всіх обласних центрах відбулись тренінги. Ми розуміємо, що в таких справах має бути велика громадська кампанія, бо, якщо це справа кількох людей, це недостатньо помітно. Це має бути справою мас», – вважає Тарас Шевченко.

На завершення свого виступу експерт зазначив:

«Якщо виступити великим фронтом, то відмовлятись від якихось очевидно правильних ідей владі буде дуже складно».