Цієї суботи до нас завітали журналісти Павло Казарін та Аліса Юрченко. Вони розповіли учасникам ВУР про особливості українського інформаційного простору та тонкощі створення меседжів.

«Ми живемо в епоху фантастичних змін, де песимісти – це ті, хто сприймає повільний рух вперед, адже для них хоч якийсь рух – це вже великий прогрес, а оптимісти – це ті, хто «за зраду», хто очікує все і одразу», зазначив журналіст, блогер та оглядач Павло Казарін.

За його словами, журналістика – це пояснення країни про країну, яка знаходиться в стані «штормового моря». При цьому важливо пам’ятати, що легко бути реформатором, коли ти живеш у Києві і тобі 20, і зовсім інше – якщо ти шахтар и твоє виробництво закривають

Також він розповів про особливості української медіасистеми. Так, в Україні є 5 типів ЗМІ: державні, грантові, кремлівські, олігархічні та медіа, які намагаються бути бізнесом. Також він наголосив, що журналісту має писати гостро, давати «полемічних ляпасів» аудиторії.

Про тонкощі журналістських розслідувань говорила Аліса Юрченко. Контроль громадськості над виконанням передвиборчих обіцянок є необхідним, оскільки в процесі контролю розвінчується альтернативна реальність, яку створюють політики. Передвиборчі обіцянки дозволяють виявляти маніпуляторів серед депутатів, які сприймають передвиборчі кампанії як інструмент отримання влади, а не детальне бачення майбутніх дій.

У разі, коли влада перестає реагувати на журналістські розслідування необхідно змінювати інструменти тиску, наприклад, через залучення юристів до своєї діяльності.

Це був насичений та інформативний день ВУР, сповнений подробиць про особливості, проблеми та виклики сучасної української журналістики.