Як реформувати державні підприємства та установи, аби зробити їх ефективними та орієнтованими на інтереси клієнтів – громадян. Цій темі була присвячена панельна дискусія «Реформування державних підприємств та установ: коли громадянин стає клієнтом». Захід організував Центр демократії та верховенства права в рамках Відкритого Університету Реформ.
Реформування державних підприємств та установ перебуває дещо «в тіні» стратегічних змін на рівні цілих галузей. Водночас, зміни у цій сфері є важливими, адже державними сервісами щоденно користуються громадяни.
Про свій досвід реформаторської діяльності та бачення змін розповіли Євген Кравцов, в.о. голови правління ПАТ «Укрзалізниця», Владислав Криклій, начальник Головного сервісного центру МВС України, Олексій Соболєв, в.о. директора ДП “ПРОЗОРО.ПРОДАЖІ”, та Андрій Пишний, голова правління АТ “Ощадбанк”. Модерував дискусію Тарас Шевченко, директор Центру демократії та верховенства права.
Відповідаючи на питання модератора, Владислав Криклій відзначив, що першим завданням було реформувати МРЕО, які «славились» як комерційна корумпована організація, і побудувати зручний сервіс. Для цього була розроблена дорожня карта реформ. Відтак, відомство провело конкурсний набір, і 60-65% персонал тепер складають нові люди. «Прийшли люди зі сфери послуг, які знали як комунікувати і працювати з людьми. Адже робота держорганів – це теж сфера послуг, які мають надаватися зручно та якісно».
За словами спікера, їхня команда усвідомила, що треба робити ставку на електронні сервіси. Що більше послуг надаватиметься у електронному форматі, то меншим буде «людський фактор» і корупційні ризики, адже просто не буде за що платити. Тоді відомство може ставити інші завдання перед працівниками. Як приклад він назвав сервіс для отримання довідок про несудимість, які тепер доступні «у два кліки». Ще одним викликом стала реформа системи отримання водійських прав.
«Була дуже цікава ситуація: монополія двох видавництв на видавництво білетів. Тож ми розробили спеціальний онлайн-тренажер, який дозволяє людям безкоштовно тренуватися. Зараз ми плануємо зробити прозорішими іспити», – відзначив Владислав Криклій. Змінювати він пропонує стару схему, у якій можлива «покупка» прав. Так, спікер озвучив план дозволити складання теоретичного іспиту поза автошколами. Це буде реалізовано за рахунок обладнання кабінетів з відеофіксацією, на черзі – відеофіксація практичної частини екзамену.
Андрій Пишний у деталях розповів про еволюцію «Ощадбанку», який пройшов шлях від кризового стану (у 2014 році) до місця у ТОП-3 українських банків (станом на початок 2018 року). Серед складових успіху він назвав чітку постановку цілей та орієнтованість на потреби клієнтів.
«Ощадбанк зразка 2014 року – це 13 тисяч користувачів онлайн-банкінгу, і для них це був справжній квест. У 2018 році ми маємо 3 мільйони користувачів. У 2014-му було аж 5 зон для самостійного обслуговування. Тепер їх 470. Ми працюємо з малим та середнім бізнесом, займаємо 30% ринку іпотеки, 13% ринку автокредитів. З нового – 43 зони обслуговування преміальних клієнтів, і на такі послуги є запит», – вказав очільник банку.
За його словами, «Ощадбанк» наразі розвиває сферу підтримки бізнесу. Зокрема йдеться про програму «Будуй своє», яка включає кредитування для підприємств та просвітницьку підтримку у сфері децентралізації. Іншим напрямком став розвиток безготівкових розрахунків. Так, карткою нині можна розрахуватися у столичному метрополітені, аналогічний принцип діяв під час київського фіналу Ліги Чемпіонів. Андрій Пишний вважає, що такі розрахунки мають перспективу. «А готівка може відійти у минуле», – додає він.
Натомість Олексій Соболєв розповів про досвід створення сервісу «Prozorro.Продажі» з нуля та його інтеграцію у державну структуру («державними підприємствами керувати складніше», – каже він). Спікер вказав, що держава наразі володіє 3,5 тисячами підприємств, серед яких є, наприклад, шовкоткацькі підприємства. Їх слід приватизувати, однак чіткого механізму немає, і кожна спроба цього викликала скандал.
За його словами, важливим елементом електронних торгів є довіра. Адже зацікавлені особи завжди можуть подивитися усі деталі угоди. При цьому «Prozorro.Продажі» працює суто як агрегатор торгів. Олексій Соболєв вказав, що він не має функціоналу для скасування результату торгів. Відтак стартував продаж активів, і за два роки вдалося отримати 12 мільярдів гривень.
«Зараз ми запустили комерційні торги. Ось відповідь, навіщо нам держпідприємства: іноді держава може дати приклад, показати, що такий формат продажів – це класно», – підсумував в. о. директора.
Євген Кравцов розповів про реформування транспортного монополіста. «По-перше, це вже компанія, адже до цього «УЗ» була справжнім радянським міністерством шляхів сполучення. Тому створювалася єдина компанія – це важливо для побудови корпоративного управління, відбору кадрів, звітування та розкриття даних, зрештою, побудова стратегії єдиною компанії», – наголосив він.
Очільник Укрзалізниці вважає, що взагалі держава не повинна володіти підприємствами, обмежившись регуляторною політикою. Водночас, він виступає проти продажу залізничного монополіста. «Фактично, – це інструмент державної політики. Бо 80% експорту залежить від залізниці, як і 60% внутрішньої індустрії. «УЗ» прямо впливає на економіку, підтримує нижчими тарифами деякі галузі, наприклад, видобувну. Цей інструмент має або належати державі, або бути чітко регульованим – але з державним регулюванням є чимало проблем», – резюмував спікер.
Серед ключових аспектів реформування компанії він відзначив прозору систему управління, яка дозволить ставити пріоритети в інтересах галузі – адже раніше «Укрзалізниця», наприклад, будувала автошляхи за власні кошти. Також важливі прозорі тендери та відбори, реформована тарифна та технічна політика. Окремо Євген Кривцов зупинився на соціальних програмах для працівників, які впроваджує підприємство.
Захід відбувся завдяки фінансовій підтримці Швеції
