6 червня 2020 року відбулося суботнє онлайн-навчання Відкритого Університету реформ. Молоді реформатори мали нагоду дізнатися більше про медійну реформу. 

Першу лекцію провів Ігор Розкладай, головний експерт з медійного права Центру демократії та верховенства права. Він розповів про медійну реформу, а саме її складові, етапи створення суспільного мовника, нормативне регулювання та Закон “Про медіа”.

Так, експерт назвав складові медійної реформи:

• створення суспільного мовника;
• роздержавлення преси;
• наближення медійного законодавства до європейських стандартів;
• розкриття структури власності медій;
• захист медійних прав.

Окремо Ігор Розкладай приділив увагу історії запуску суспільного мовника – від перших спроб ще у 1990-х роках до створення юридичної особи та формування Наглядової ради НСТУ у наш час.

Також експерт пояснив новації закону “Про медіа”, який наразі розглядає Верховна Рада. Цей проєкт заміняє застарілі медійні закони, розроблені ще у перші роки Незалежності. Він запровадить єдину систему регулювання медіа: телебачення, інтернет-мовлення, преси, онлайн-видань. А процедура ліцензування та реєстрації буде спрощена. На лекції йшлося і про аспекти нормативного регулювання преси.

Лекція “Як перестати хвилюватися і почати впливати: медіа та влада” Єлизавети Алексіюк, юристки з медійного права ЦЕДЕМ, стосувалася стандартів роботи журналістів.

Так, під час зйомки судових процесів важливо брати до уваги відкритість чи закритість судового процесу, конфіденційність певної інформації слідства та приватних даних. У ситуаціях, коли герої матеріалів погрожують позовами щодо образи честі і гідності, журналістам слід пам’ятати про підхід до дифамації та межі критики:

• Політик у позові про наклеп зобов’язаний доводити не лише звичайні елементи наклепу, а й довести, що така заява була зроблена навмисно (третя особа знала, що інформація неправдива, або знехтувала належною перевіркою);
• Політики та інші державні службовці мають бути готові до високого ступеню критики через їх публічну позицію і демократичних суспільствах;
• Не повинно бути кримінального переслідування за дифамацію;
• Кримінальне провадження за критичну статтю порушує стандарти свободи вираження.

Єлизавета Алесіюк також вказала на співвідношення політичної журналістики та приватності.

• Так, аргументом на користь журналістів є критерій суспільної необхідності.
• Політики на свій захист можуть користуватися критерієм приватності та концепцією “розумних очікувань”.
• Критерії розмежування приватності та свободи вираження сформовані у справах Європейського суду з прав людини. Це внесок публікації до дебатів, що становлять публічний інтерес, рівень свідомості особи, якої стосується публікація, предмет публікації, попередня поведінка особи, якої стосується публікація, зміст, форма, наслідки публікації, обставини, у яких було отримано фото.

Таким був передостанній навчальний тиждень учасників Відкритого Університету Реформ 11. Щоб дізнатися подальші новини, слідкуйте за оновленнями на наших ресурсах.