Вступ
Штучний інтелект (ШІ) радикально змінив ландшафт сучасних виборчих кампаній. Технології ШІ використовуються для таргетування виборців, створення персоналізованої реклами, автоматизації комунікацій та, на жаль, поширення дезінформації. У відповідь на ці виклики, країни по всьому світу розробляють нормативно-правові акти для регулювання використання ШІ у виборчих процесах. Цей аналітичний документ розглядає чинні та запропоновані регуляторні підходи за географічним принципом.
Частина І: Північна Америка та Океанія
Сполучені Штати Америки
Федеральний рівень:
На федеральному рівні США поки що відсутнє всеосяжне законодавство, яке безпосередньо регулює використання ШІ у виборчих процесах. Проте запропоновано кілька ключових ініціатив:
- AI Transparency in Elections Act – зобов’язує інформувати про використання ШІ у політичній рекламі. Політичні оголошення, що містять зображення, аудіо або відео, створені або суттєво змінені за допомогою генеративного ШІ, повинні містити чітке повідомлення про використання ШІ. Законопроєкт визначає, що контент вважається суттєво зміненим, якщо ШІ використовується для створення або значного редагування матеріалу, за винятком незначних змін, таких як обрізка або корекція кольору.
- Protect Elections From Deceptive AI Act – спрямований на заборону використання оманливого контенту, створеного за допомогою ШІ, у федеральних виборах.
Кандидат на федеральну посаду, чий голос або зображення з’являється в такому матеріалі, має право: подати цивільний позов з вимогою судової заборони на подальше поширення такого контенту або вимагати компенсації збитків, включно з відшкодуванням витрат на адвокатські послуги та судові витрати.
- Honest Ads Act – спрямований на модернізацію законодавства про фінансування виборчих кампаній з урахуванням цифрової реклами.
Прийняття цих ініціатив зіштовхується з численними викликами, включно з їх узгодженням із гарантіями свободи слова та спротивом технологічної індустрії. Юрисдикція федеральних агентств, таких як Федеральна комісія зі зв’язку (FCC) та Федеральна виборча комісія (FEC), залишається обмеженою.
Рівень штатів та локальні ініціативи
У зв’язку з відсутністю всеосяжного федерального законодавства, окремі штати США демонструють проактивність у впровадженні нормативних актів для регулювання використання штучного інтелекту (ШІ) у виборчих процесах.
Каліфорнія
У 2019 році Каліфорнія прийняла закон AB 730, який забороняє розповсюдження сфабрикованих аудіо- або відеоматеріалів про кандидатів упродовж 60 днів до виборів без чіткого розкриття їхньої штучної природи. Цей закон мав на меті захистити виборців від маніпуляцій у критичний період перед голосуванням.
У 2024 році Каліфорнія посилила свої зусилля, ухваливши три нові закони:
- AB 2655 (Defending Democracy From Deepfake Deception Act): вимагає від великих онлайн-платформ впровадження процедур для виявлення та видалення оманливого контенту, а також розкриття відповідної інформації протягом 120 днів до виборів.
- AB 2839: забороняє розповсюдження оманливих виборчих комунікацій, що містять певний матеріально оманливий контент, протягом 120 днів до виборів.
- AB 2355: вимагає від політичних комітетів включати розкриття інформації про використання ШІ у створенні політичної реклами.
Техас
У 2019 році Техас прийняв закон SB 751, який криміналізує створення та розповсюдження діпфейкових відео з наміром вплинути на результати виборів. Закон визначає “діпфейк” як відео, створене за допомогою ШІ, котре зображує реальну особу, що виконує дії, які не відбувалися насправді, з метою обману.
У 2023 році Техас розширив своє законодавство, прийнявши закони, що криміналізують створення та розповсюдження сексуальних діпфейків без згоди зображеної особи.
Вірджинія
У 2019 році Вірджинія прийняла закон SB 1736, який забороняє розповсюдження або продаж зображень іншої особи без її згоди, особливо якщо такі зображення були створені, адаптовані або модифіковані з наміром зобразити реальну людину, яка є впізнаваною за обличчям, подобою або іншими характерними ознаками.
У 2024 році Вірджинія розглянула новий законопроєкт SB 775, який спрямований на регулювання використання штучного медіа у політичних кампаніях, зокрема на розповсюдження оманливого аудіо- та відеоконтенту, що може вплинути на результати виборів. Однак у квітні 2025 року губернатор Вірджинії ветував цей законопроєкт, а Сенат штату підтримав вето – тож законопроєкт не набрав чинності.
Ці різноманітні підходи на рівні штатів створюють природний експеримент, результати якого можуть давати розуміння щодо розробки майбутнього федерального законодавства. Проте, така регуляторна мозаїка також створює складнощі для політичних кампаній та технологічних компаній, які мусять адаптувати свої практики до різних юрисдикцій, особливо під час загальнонаціональних виборчих кампаній.
Канада
Канада рухається до більш комплексного регулювання. Законопроєкт C-63 (2024) спрямований на боротьбу з онлайн-шкідливим контентом, включно з діпфейками, що можуть впливати на виборчий процес або шкодити репутації осіб.
Австралія
Законопроєкт про боротьбу з дезінформацією (2024)
У 2024 році уряд Австралії представив Законопроєкт про внесення змін до законодавства про комунікації (Боротьба з дезінформацією та дезінформацією) (Communications Legislation Amendment (Combatting Misinformation and Disinformation) Bill 2024), який мав на меті:
- Надати Австралійському управлінню з комунікацій та медіа (ACMA) повноваження регулювати цифрові платформи щодо поширення дезінформації.
- Встановити обов’язкові кодекси поведінки для платформ.
- Запровадити штрафи до 5% глобального доходу компанії за недотримання вимог.
Однак, у листопаді 2024 року уряд відкликав цей законопроєкт через критику щодо потенційного обмеження свободи слова та відсутності підтримки в Сенаті.
Законодавство Австралії щодо сексуальних діпфейків
У 2024 році Австралія прийняла Закон про внесення змін до Кримінального кодексу (Сексуальні матеріали діпфейків) (Criminal Code Amendment (Deepfake Sexual Material) Act 2024), який криміналізує створення та розповсюдження сексуальних діпфейків без згоди зображеної особи. Порушення цього закону передбачає серйозні кримінальні покарання, зокрема до шести років ув’язнення, а у випадку створення та розповсюдження діпфейку – до семи років ув’язнення.
Регулювання політичної реклами
Станом на 2025 рік, в Австралії немає федерального законодавства, яке б забороняло використання діпфейків у політичній рекламі. Деякі штати, такі як Південна Австралія та Австралійська столична територія, мають власні закони про правдивість політичної реклами, але національного регулювання наразі немає
Частина ІІ: Європа та Азія
Європейський Союз
ЄС є глобальним лідером у встановленні нормативно-правової бази для регулювання ШІ:
Акт про штучний інтелект (AI Act) – класифікує системи ШІ за рівнем ризику та встановлює вимоги до їхньої безпеки і прозорості. Використання ШІ у виборчих процесах віднесено до високоризикової категорії застосувань, яка потребує суворого регулювання.
ЄС демонструє найбільш комплексний та проактивний підхід до регулювання ШІ, розглядаючи це питання як частину ширшої стратегії цифрового розвитку. Європейські регулятори зосереджені на запобіганні потенційним проблемам, а не реагуванні на вже наявні порушення. Акт про штучний інтелект відображає характерну для Європи схильність до всеосяжного регулювання, що поширюється на всі країни-члени ЄС.
Акт про штучний інтелект ЄС (AI Act) був офіційно прийнятий Європейським парламентом 13 березня 2024 року та Радою ЄС – 21 травня 2024 року. Він набув чинності 1 серпня 2024 року, через 20 днів після публікації в Офіційному журналі ЄС. Україна активно працює над гармонізацією свого законодавства з європейськими стандартами у сфері ШІ. Міністерство цифрової трансформації України розробило Дорожню карту та Білу книгу з регулювання ШІ, які спрямовані на підготовку українських компаній до майбутнього законодавства, аналогічного AI Act.
Велика Британія
Online Safety Act (2023) – забороняє створення та розповсюдження діпфейків без згоди осіб, зображених у них, особливо якщо це може завдати шкоди або ввести в оману громадськість.
Китай
Положення про управління технологією глибокого синтезу (2023) – вимагає від постачальників послуг діпфейку чітко позначати штучно створений контент та забороняє використання таких технологій для дезінформації або порушення громадського порядку.
Індія
Запропонований Digital India Act передбачає розділ, присвячений регулюванню ШІ та діпфейків, зокрема щодо їх використання у виборчих процесах та захисту від дезінформації. Станом на січень 2025 року, цей акт перебуває на стадії розробки.
Deepfakes Analysis Unit (DAU) – створений у 2024 році як унікальний ресурс, який дозволяє громадськості надсилати контент через WhatsApp для перевірки його автентичності.
Таким чином Китай та Індія впроваджують специфічні для своїх політичних систем підходи. Китайське регулювання характеризується централізованим контролем та чіткими обмеженнями, тоді як Індія рухається до гібридної моделі, що поєднує державне регулювання з інноваційними інструментами громадського контролю.
Ініціативи технологічних компаній
У лютому 2024 року технологічні гіганти – Google, Microsoft, Meta, OpenAI, Adobe та TikTok – розробили спільну угоду, спрямовану на боротьбу з потенційними загрозами для чесності виборів, які створює контент, згенерований штучним інтелектом.
Ця угода:
- Визнає, що контент, створений за допомогою ШІ, може становити ризик для виборчих процесів;
- Не містить прямих заборон на використання оманливого політичного контенту, створеного ШІ;
- Слугує маніфестом, який підкреслює необхідність відповідального використання таких технологій.
Політичні кампанії активно використовують чат-боти та інші інструменти ШІ для автоматизованої взаємодії з виборцями, надаючи інформацію та відповідаючи на запитання в режимі реального часу.
Висновок
Регулювання використання ШІ у виборчих процесах залишається динамічною сферою на перетині технологічних інновацій, демократичних цінностей та національної безпеки. Аналіз глобальних підходів виявляє значні відмінності в регуляторних стратегіях, що відображають різні політичні та правові традиції.
В Україні ця сфера залишається малодослідженою, що створює як виклики, так і можливості для розробки ефективних регуляторних механізмів з урахуванням національного контексту та міжнародного досвіду.
- Ефективне регулювання вимагає багатостороннього підходу, що поєднує:
- Законодавчі рамки, що встановлюють чіткі правила та відповідальність;
- Технічні стандарти для виявлення та маркування ШІ-контенту;
- Освітні ініціативи для підвищення цифрової грамотності громадян;
- Саморегулювання з боку технологічних компаній;
- Міжнародну співпрацю для боротьби з транскордонними загрозами.
В умовах швидкого розвитку технологій ШІ регуляторні підходи повинні бути достатньо гнучкими для адаптації до нових викликів, але при цьому забезпечувати необхідний захист демократичних процесів. Баланс між інноваціями, захистом виборчих прав та інтересами всіх учасників виборів залишається ключовим викликом для регуляторів по всьому світу в епоху штучного інтелекту.
