17 липня 2020 року стало відомо про обшуки, які провели детективи Національного антикорупційного бюро України (далі – НАБУ) в приміщенні Окружного адміністративного суду м. Києва (далі – ОАСК) та Державної судової адміністрації (далі – ДСА).
ОАСК вже не вперше фігурує в заголовках новин – минулого року наприкінці липня НАБУ вже проводило обшуки в приміщенні суду. Тоді підставою для них стало розслідування НАБУ за фактом ймовірного винесення завідомо неправосудних судових рішень та втручання у діяльність судових органів. Метою було створення штучних перешкод у роботі Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі – ВККС), а учасниками схеми – голова ОАСК Павло Вовк та окремі судді суду
Як зазначає прес-служба НАБУ, розслідування даного епізоду завершене, а його матеріали надані підозрюваним для ознайомлення.
Що ж стало підставою для обшуку цього разу?
За версією слідства, судді ОАСК, окремі посадові особи ДСА та колишні члени ВККС не лише причетні до вчинення корупційних злочинів, але ймовірно створили цілий механізм “керованого правосуддя”, спрямованого на забезпечення не тільки власних інтересів, а й інтересів окремих бізнесових кіл та політичних еліт.
Примітно, що на своєму сайті ОАСК зазначив, що інформація про оголошення підозр суддям не відповідає дійсності. У своїй публікації суд “натякнув” і на тиск на суд з боку правоохоронних органів. Нібито причиною обшуків став позов, де відповідачами визначено Національне антикорупційне бюро України та безпосередньо його керівник Артем Ситник.
У свою чергу, на власному сайті НАБУ оприлюднило низку нових аудіозаписів, що можуть свідчити про причетність суддів ОАСК до винесення судових рішень з наперед визначеним результатом у низці суспільно важливих справ та їх фальсифікації.
-
Рішення про визнання відсутності коаліції у Верховній Раді України.
У лютому 2018 року до суду надійшов позов народного депутата Андрія Деркача, в якому він просив суд визнати протиправною бездіяльність координаторів коаліції щодо внесення пропозиції прем’єр-міністру про кандидатуру міністра охорони здоров’я. На той момент в.о. міністра була Уляна Супрун.
У лютому 2019 суд постановив ухвалу, якою постановив витребувати у Верховної Ради повний список членів коаліції “Європейська Україна” із зазначенням імен і прізвищ народних депутатів.
Суддя: Євгеній Аблов
Вже у липні ОАСК відмовляє Деркачу у задоволенні позову, зазначаючи у рішенні, що “існування коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді України, станом на дату подання позову (тобто лютий 2018 – авт.), жодним доказом не підтверджується”.
Суддя: Сергій Каракашьян
- Заборона Порошенку та ще ряду чиновників виїжджати за кордон.
Суд заявив, що отримав позовну заяву від особи, що представилась Давидом Жванією. У ній, за словами судді-спікера ОАСК Богдана Саніна, міститься вимога заборонити виїжджати за кордон 180 топчиновникам, серед яких президент Петро Порошенко. Суд навіть розмістив на своїй сторінці скан-копію відповідної заяви.
Натомість сам ексдепутат Давид Жванія заперечив свою причетність до подання зазначеного позову до суду.
Цікаво, що в подальшому на сайті ОАСК з’явиться інформація про ще ряд позовів з аналогічними вимогами. Але їх тексти в прикріплених до новини файлах ви вже не віднайдете. А як випливає з Єдиного державного реєстру судових рішень, дані позовні заяви суд залишив без руху.
- Ймовірне втручання в перебіг конкурсу до Вищої ради правосуддя.
У квітні 2019 року ОАСК своєю ухвалою заборонив Конкурсній комісії з добору кандидатів для здійснення Президентом України призначення членів Вищої ради правосуддя приймати рішення про визначення кандидатів, рекомендованих до Вищої ради правосуддя (далі – ВРП).
Примітно, що підозри щодо ймовірної заангажованості суду в процесі ухвалення зазначеного рішення виникли ще задовго до оприлюднених аудіозаписів НАБУ.
Так, окремі користувачі помітили, що в той день 38 суддів суду пішли на лікарняний. Це, ймовірно, дозволило розподілити зазначену справу до розгляду наперед визначеному судді.
Хтось явно не хотів, щоб до складу ВРП потрапили “нелояльні” особи.
Суддя: Ігор Погрібніченко
Кодексом адміністративного судочинства України встановлено виключну підсудність окремих справ саме за Окружним адміністративним судом м.Києва.
Так, тільки ОАСК може розглядати справи щодо оскарження рішень Уряду, міністерств, центральних органів виконавчої влади, Національного банку та інших органів, повноваження яких поширюються на всю територію України, крім окремих випадків.
І вони, як це принаймні виглядає, цим користуються далеко не для утвердження справедливого судочинства.
