Порушення правил дорожнього руху за участі водіїв, які дозволяють собі сідати за кермо у стані алкогольного сп’яніння – велика проблема для України. Час від часу, заголовки ЗМІ рясніють новинами про ДТП, більшість з яких стаються внаслідок нехтування, здавалось би, елементарними правилами: не сідати за кермо напідпитку. 

Як і будь-яке інше порушення права, керування автомобілем у стані алкогольного сп’яніння тягне за собою юридичну відповідальність. Саме таким чином відновлюється справедливість, адже порушення ПДР негативно позначається на правовому порядку в державі: під загрозою життя інших водіїв, пасажирів та пішоходів. Однак дивна ситуація складається зі справедливістю у таких правопорушеннях.

Справи про притягнення до адміністративної відповідальності особи-порушника, який керував автомобілем напідпитку, на жаль, є практичною проблемою для нашої держави. І вона має два аспекти: 1) порушникам вдається уникнути адміністративної відповідальності, тому що судді “не встигають” застосувати до порушників стягнення та 2) серед таких порушників ПДР трапляються самі ж служителі Феміди.

Останній аспект є найбільш ганебним. Ті, хто повинен бути взірцевим поведінки, маючи високий статус судді. Самі судді часто зловживають цим та уникають відповідальності, покриваючи одне одного. Наприклад, суддя Олег Глуханчук (голова Одеського окружного адміністративного суду) відомий тим, що керував автомобілем в стані алкогольного сп’яніння. 

Цей випадок неетичної поведінки судді Глуханчука став підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності. Як зазначається у рішенні Третьої дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, поліцейські зупинили суддю під час керування автомобілем та запропонували пройти тест на стан алкогольного сп’яніння. Суддя відмовився, а при спілкуванні звертався до співробітника патрульної поліції на “ти”, використовував фрази на зразок “Что ты хочешь?”, періодично вживав лайливі слова. Співробітники патрульної поліції запропонували судді пройти медичне освідування на предмет алкогольного сп’яніння в медичному закладі. Результати цього тесту засвідчили, що суддя перебував у стані алкогольного сп’яніння.

На думку дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, поведінка судді Глуханчука не узгоджується з моральними та етичними нормами професійної діяльності судді і підриває авторитет правосуддя та суспільну довіру до суду. До судді було застосовано дисциплінарне стягнення: подання про відсторонення на 6 місяців від здійснення правосуддя з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді. Також суддя отримав обов’язкове направлення до Національної школи суддів України для проходження курсу підвищення кваліфікації.

Як вирішити таку проблему – досі відкрите питання, а де шукати справедливості у таких проблемах – ще більш актуальне. Команда кампанії ЧЕСНО. Фільтруй суд! проаналізувала проблему “відповідальності” за п’яне кермування транспортним засобом.

• Справи п’яних водіїв у судах не завершуються на користь чаші терезів Феміди зі справедливістю.

На початку липня 2020 року Вища рада правосуддя вирішувала питання про дисциплінарні провадження відносно суддів, які сумнівним чином закривали адмінсправи за участі п’яних водіїв за фактом вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 130 Кодексу про адміністративні правопорушення (керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції).

1 липня 2020 року Друга дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя притягнула до дисциплінарної відповідальності суддю Василя Шевчука (Славутський міськрайонний суд Хмельницької області), який причетний до розгляду 12 проваджень у справах про адміністративні правопорушення за статтею 130 КУпАП із порушенням вимог процесуального законодавства. 

Так, дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя констатувала різні порушення з боку судді при розгляді справ про адміністративні правопорушення за участі п’яних кермувальників авто. Внаслідок цього склалась сумнівна практика у цій категорії проваджень. Здебільшого, суддя Шевчук закривав справи на підставі закінчення строків притягнення осіб до адміністративної відповідальності. Однак причинами закінчення зазначеного строку були дії, напряму залежні від судді. 

Наприклад, як встановила дисциплінарна палата, в одній із справ про керування транспортним засобом у стані сп’яніння після останньої дати у межах тримісячного строку для притягнення порушника до відповідальності, суддя не призначав судове засідання. Хоча до закінчення строку накладення адміністративного стягнення залишалось три тижні, а отже, можливо було призначити справу до розгляду та повідомити особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, про місце та час судового засідання.

Вища рада правосуддя вважає, що “втрата” справи на такий тривалий час, тобто фактично зникнення її з поля зору судді свідчить: суддя Шевчук неналежно планував судові засідання із розгляду справ про адміністративні правопорушення та неналежно контролював строки їх розгляду.. Це допомогло особі, яка вчинила правопорушення, уникнути  накладення на неї судом передбаченого законом адміністративного стягнення.

Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя встановила, що в іншій справі за фактом відмови від проходження огляду на стан сп’яніння кермувальника авто, протокол про адміністративне правопорушення від 3 червня 2018 року надійшов до провадження судді Шевчука 11 липня 2018 року. Таким чином, граничним строком розгляду справи було 26 липня 2018 року, а накладення стягнення – 3 вересня 2018 року. 

Проте вперше розгляд справи був призначений лише на 27 липня 2018 року, тобто після закінчення граничного строку розгляду справи (зворотне повідомлення про вручення поштового відправлення відсутнє), а в подальшому – на 23 серпня 2018 року, тобто майже через чотири тижні. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, була завчасно повідомлена про судове засідання, призначене на 23 серпня 2018 року. Проте за клопотанням її захисника через його зайнятість (участь у інших судових процесах у цей день), суддя Шевчук відклав розгляд справи та визначив наступну дату – 14 вересня 2018 року, тобто поза межами строку накладення адміністративного стягнення. Що й стало підставою для нього винести 14 вересня 2018 року постанову про закриття провадження у справі у зв’язку із закінченням вказаного строку. 

Крім того, Друга дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя також констатувала інші суттєві порушення у судді Шевчука при розгляді інших справ про адміністративні правопорушення за статтею 130 КУпАП. На підставі аналізу судової практики судді Шевчука, Вища рада правосуддя вирішила притягнути його до дисциплінарної відповідальності та застосувати до нього дисциплінарне стягнення у виді догани – з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді протягом одного місяця.

Крім того, 1 липня 2020 року відносно двох інших суддів також були відкриті дисциплінарні провадження за фактом порушень при розгляді справ про адміністративні правопорушення за статтею 130 КУпАП із порушенням вимог процесуального законодавства. Йдеться про суддів Наталію Бойко (Сєвєродонецький міський суд Луганської області) та Світлану Ченцову (Новозаводський районний суд міста Чернігова).

Як випливає з рішення про відкриття дисциплінарної справи, суддя Наталія Бойко (Сєвєродонецький міський суд Луганської області) постановою від 3 червня 2019 року визнала винуватим кермувальника авто у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 130 КУпАП, однак провадження у справі закрито у зв’язку із закінченням на момент розгляду справи строків. В інших аналогічних справах про адміністративні правопорушення за статтею 130 КУпАП суддя так само закривала провадження через завершення строків для притягнення винних до адміністративної відповідальності.

Інша суддя Світлана Ченцова (Новозаводський районний суд міста Чернігова), як вбачається із рішення про відкриття дисциплінарного провадження, теж причетна до сумнівної практики розгляду справ за статтею 130 КУпАП. Суддя Ченцова протягом трьох років, з 2017 по 2019 рр., розглядаючи справи п’яних за кермом у десяти справах закривала провадження на підставі спливання строків для притягнення винних до адміністративної відповідальності. 

Загалом, з аналізу активів Вищої ради правосуддя вбачається, що судді пояснюють свої погрішності тим, що мають велике навантаження, яке спричиняє неможливість у відповідний строк розглядати адміністративні правопорушення, де винні особи були за кермом у стані алкогольного сп’яніння. В той же час, останнє слово за Вищою радою правосуддя, яка здебільшого немилосердна до суддів, котрі “спускають з рук” відповідальність водіїв у стані алкогольного сп’яніння. Якщо одні уникають справедливості, то вона неодмінно приходить до інших. За іронією долі – до самих суддів. 

• Адміністративна чи кримінальна відповідальність для водіїв напідпитку?

З видами юридичної відповідальності для керумувальників авто у стані алкогольного сп’яніння – сталася повна катавасія. Мається на увазі той факт, що спочатку статтю 130 КУпАП мав замінити відповідний кримінальний проступок, який передбачав би більш сувору відповідальність для таких порушників. 

Однак, 1 липня 2020 року набрав чинності Закон, яким передбачалось спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень. Так, до Кримінального кодексу запропоновано статтю 286-1 про кримінальний проступок за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. А вже стаття 130 КУпАП до водіїв напідпитку не застосовувалась би. При цьому, 2 липня 2020 року президент повернув до Верховної Ради законопроект №3314, яким пропонується повернути адміністративну відповідальності для кермувальників авто в алкогольному стані, тобто як це було раніше. 

В професійних колах правників такі пертурбації вже нарікли “першою алкогольною амністією”, оскільки всі провадження, розпочаті у судах за статтею 130 КУпАП, підлягали закриттю.

Виходить, що справедливість знову обходить стороною справи водіїв напідпитку.