На початку лютого ЦЕДЕМ аналізував медійні законопроєкти, які Верховна Рада могла розглядати протягом 2022 року. Проте широкомасштабне вторгнення Росії 24 лютого докорінно  змінило пріоритети роботи парламенту, у тому числі і щодо медійних законопроєктів. Вторгнення вплинуло і на інформаційний ландшафт, внісши корективи до роботи усіх медіа. ЦЕДЕМ оцінює зміни у цій сфері протягом останніх 7 місяців та аналізує потенційні законодавчі зміни у роботі Суспільного мовника.

На фронті фінансування без змін

Одне з одвічних та основних питань, коли йдеться про пріоритети Суспільного у наступному році – який бюджет депутати виділять мовнику на наступний рік.

Саме сума коштів та їхня класифікація дозволяє зрозуміти напрями роботи Суспільного та його пріоритетні завдання. ЦЕДЕМ постійно долучається до адвокації належного грошового забезпечення НСТУ, проте тенденція фінансувати його лише частково зберігається.

За 2017-2021 роки Суспільне недоотримало понад 5,8 мільярдів гривень, що складає два річних бюджети. У 2022 році НСТУ також недофінансоване – закладена у бюджеті сума становить лише 73% від передбаченої законом потреби у 0,2% видатків загального фонду Державного бюджету України за попередній рік.

Бюджет на 2023 рік передбачає фінансування Суспільного у розмірі 1,5 мільярда гривень. Однак з огляду на численні зміни до держбюджету протягом року, зумовлені потребою збільшити військові видатків (після 24 лютого внесено 9 змін, які збільшують загальний фонд бюджету), згадані вище 0.2% видатків складають уже понад 5,2 мільярди гривень. Їх Суспільне і мало б отримати.

Натомість Суспільне буде профінансоване на 28,7% від обсягу, визначеного законом. У своєму огляді бюджету-2023 ЦЕДЕМ відзначав, що фактор війни, безперечно, впливає на всю медіасферу, проте недофінансування Суспільного у 2023 році має бути радше винятком, а не продовженням негативної тенденції. 

Саме тому по завершенні війни фінансування варто відновити у повному обсязі, виконавши вимоги, закріплені у законі. 

Іскра життя

Зміна пріоритетів роботи парламенту означала і перегляд доцільності законопроєктів, які могли б вплинути (іноді – гостро негативно) на систему (не)державного мовлення та місце Суспільного у системі національних теле- та радіомовників.

Зокрема, ініціатива передати канал іномовлення у підпорядкування до МЗС, не була реалізована, а законопроєкт про надання мешканцям прифронтових областей безкоштовного доступу до загальнонаціональних каналів втратив свою актуальність.

Початок 2022 року також запам’ятався спробами реставрувати державне мовлення – фактично, державний канал іномовлення мав перетворитися на загальнонаціональний. Проте передбачені у законопроєкті шкідливі правки так і не були прийняті у другому читанні, а отже і в цілому. 

Поза увагою парламентарів (та без перспектив розгляду) залишився і скандальний законопроєкт 6430 про створення державного концерну та фактичне скасування незалежності суспільного мовника, ліквідацію каналу іномовлення та Держкіно.

Натомість 30 серпня депутати ухвалили за основу законопроєкт “Про медіа” №2693-д, який з 2019 року перебуває на розгляді парламенту та очікував на розгляд. Уже в грудні очікується прийняття нового закону в цілому. 

ЦЕДЕМ розповідав про підготовку законопроєкту до другого читання та аналізував його основні положення. Прийняття нового медійного закону дозволить виконати зобов’язання України перед ЄС: як передбачені Угодою про Асоціацію, так і один із семи пунктів-зобов’язань України як країни-кандидата в члени ЄС. А ще – комплексно оновити й упорядкувати українське законодавство відповідно до директив ЄС та рекомендацій європейських експертів. 

Така законодавча робота дає надію і на майбутній розгляд комплексних законодавчих ініціатив, пов’язаних із удосконаленням Закону України “Про Суспільне телебачення і радіомовлення”. Зокрема, йдеться про законопроєкт 2576.

Зміни в роботі Наглядової ради

Останні зміни щодо оновлення закону про Суспільне мовлення Рада ухвалила в лютому 2021 року, вони стосувалися призначення та звільнення членів Наглядової ради НСТУ депутатськими фракціями і групами.

Своєю чергою, законопроєкт 2576 (внесений до порядку денного Верховної Ради) стосується значно ширшого кола змін. Зокрема, його автори пропонують:

• Конкретизувати повноваження Наглядової ради НСТУ;
• Передбачити оплату послуг та компенсації витрат членів Наглядової ради, яка має відбуватися у порядку, встановленому Урядом. На думку членів Наглядової ради, це має посилити незалежність органу та його членів, адже роль та відповідальність у роботі членів Наглядової ради абсолютно не зіставні з волонтерським характером її роботи;
• Деталізувати форму роботи та частоту засідань.

Частина змін зумовлена поширенням на роботу Наглядової ради Закону України “Про акціонерні товариства”. У такий спосіб депутати пропонують наблизити керівництво Суспільним до підходів корпоративного управління.

Час виготовляти контент і час його транслювати

Вже згаданий законопроєкт 2576 також передбачає спрямування коштів Суспільного на виробництво інформаційного, аудіовізуального продукту та копродукцію. 

Зокрема, зміни до статті 14 закону про Суспільне пропонують (за умови повного фінансування НСТУ), спрямовувати не менше половини одержаних бюджетних коштів на видатки, пов’язані із виробництвом інформаційного, у тому числі аудіовізуального продукту. 

Додаткова пропозиція – не менше половини бюджетних коштів, спрямованих на видатки, пов’язані із виробництвом інформаційного, у тому числі аудіовізуального продукту, відвести для оплати створення (виготовлення) фільмів, окремих теле- та/або радіопередач чи програм незалежних від НСТУ студій-виробників. 

Така ініціатива особливо актуальна для медіаринку, на якому через повномасштабну війну практично зупинилося виробництво будь-якої продукції.

Водночас, враховуючи тенденції фінансування Суспільного, така ініціатива може лишитися без втілення. Проти запропонованих формулювань у травні 2020 році виступили і експерти Ради Європи, які вважають, що закон не повинен вказувати обсяг фінансування або відсоток бюджету для фінансування контенту незалежних студій-виробників, адже це порушує стандарти Ради Європи. Втім, поточний стан медіаринку може зумовити зміну оцінки та підходів до законодавчої ініціативи.

Три товариші або про копродукцію

Іншим важливим питанням, яке неодноразово піднімали члени правління НСТУ та Наглядової ради, є спільне виробництво контенту Суспільного. Задля цього законопроект 2576 передбачає ряд новел:

• НСТУ матиме право спільно виробляти інформаційний, у тому числі аудіовізуальний продукт, зокрема шляхом самостійного укладання договорів про спільну діяльність, інших договорів та/або участі в міжнародних чи національних програмах фінансової підтримки;
• Вироблена у результаті спільної діяльності продукція та одержані від такої діяльності плоди і доходи, у тому числі майнові права інтелектуальної власності на вироблену продукцію, можуть бути власністю НСТУ або спільною частковою власністю учасників, розміри часток яких визначені у договорі, укладеному сторонами.

“Суспільне перемоги” напряму пов’язане із належною реалізацією уже передбачених норм Закону України “Про Суспільне телебачення і радіомовлення України”, зокрема, стосовно необхідного обсягу щорічного фінансування. 

Вірогідно, шлях до  гарантованого сталого фінансування лежить через цільове використання окремих надходжень, наприклад, рентної плати користувачів радіочастотного ресурсу. Таку модель ще у 2018 році запропонували експерти Ради Європи та підтримала Наглядова рада НСТУ. 

ЦЕДЕМ аналізував і інші механізми фінансування суспільного, які можна реалізувати у майбутньому. Нові законодавчі зміни у роботі мовника також можуть бути пов’язані з удосконаленням регулювання роботи Наглядової ради НСТУ та створенням умов для співпраці з іншими суб’єктами медіаринку.