Справа ініційована журналістом та громадським активістом Ігорем Луценком, який 22 лютого 2013 року звернувся з запитом про надання публічної інформації до Міністерства культури України з проханням надати копію посадової інструкції директора та штатного розпису Музею історії Десятинної церкви.
У відповіді Міністерство культури України зазначило, що запитана інформація не може бути надана, оскількивідповідно до та п.2 ст. 10 Закону України «Про доступ до публічної інформації» та Закону України «Про захист персональних даних», розпорядник інформації, який володіє інформацією про особу, зобов’язаний вживати заходів щодо унеможливлення несанкціонованого доступу до неї інших осіб, при цьому, поширення персональних даних без згоди суб’єкта персональних даних або уповноваженої ним особи дозволяється у випадках, визначених законом, і лише (якщо це необхідно) в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
Відмова в наданні інформації була оскаржена до Окружного адміністративного суду міста Києва. Розглянувши обставини справи, суд першої інстанції не знайшов підстав для задоволення позову і підтримав позицію відповідача. Зокрема, суд зазначив, що оскільки посадові обов’язки директора визначаються контрактом, який належить до інформації з обмеженим доступом, відмова надати інформацію була правомірною. Крім цього, суд абсолютно необґрунтовано застосував положення Закону України «Про доступ до публічної інформації» щодо не поширення його дії на відносини щодо отримання інформації суб’єктами владних повноважень при здійсненні ними своїх функцій і на цій підставі відмовив в наданні штатного розпису музею.
Рішення суду було оскаржене до апеляційної інстанції. Однак, попри прямі норми законодавства, за якими не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно, Київський апеляційний адміністративний суд не задовольнив скаргу позивача та залишив в силі рішення першої інстанції.
Позивач та його представник готують касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України.
