19 липня 2013 року Віктор Таран, директор Центру політичних студій та аналітики подав позов до Апарату Верховної Ради України. Юридичний супровід у цій справі надається Фондом захисту права на доступ до інформації, заснованим Інститутом Медіа Права за підтримки Міжнародного фонду “Відродження”.
Підставою для подання позову стали такі події. Віктор Таран проводив дослідження відкритості народних депутатів України в рамках діяльності Громадського руху ЧЕСНО. 26 квітня 2013 року він звернувся до Апарату парламенту із запитом щодо надання декларацій шести народних депутатів України: голів депутатських фракцій та Голови Верховної Ради України. Йдеться про народних депутатів Єфремова О.С., Кличка В.В., Яценюка А.П., Симоненка П.М., Тягнибока О.Я. та Рибака В.В.
Апарат Верховної Ради України, на порушення чинного законодавства, не надав запитані декларації, мотивуючи відмову конфіденційністю інформації про народних депутатів. Натомість, за Законами України «Про доступ до публічної інформації» та «Про засади запобігання і протидії корупції» декларації парламентарів не лише повинні надаватися на запити, а й підлягають публікації в офіційних друкованих виданнях.
Дев’ятого серпня 2013 року Окружний адміністративний суд міста Києва розглянув позовну заяву Віктора Тарана та відмовив у її задоволенні, посилаючись на те, що запитувані позивачем копії декларації містили конфіденційну інформацію, яка могла бути надана лише за згодою осіб,які обмежили до неї доступ, тобто, народних депутатів. При цьому, суд встановив, що за згодою А.П. Яценюка позивачу була направлена копія декларації цього народного депутата, хоча такого листа Віктор Таран не отримував.
На думку позивача та його представників, суд при винесенні рішення не врахував вимоги законодавства про доступ до інформації, а також дійшов неправильних висновків щодо обставин справи. У зв’язку з цим, у справі було подано апеляційну скаргу до Київського апеляційного адміністративного суду.
