Підсумки про підсумки: форум “Три роки судової реформи”

5 червня Центр демократії та верховенства права в рамках кампанії ЧЕСНО.Фільтруй суд! провів форум “Три роки судової реформи: підсумки та перспективи”.

         

Учасники форуму – судді Верховного СудуВищого антикорупційного суду, члени Ради суддів УкраїниВищої кваліфікаційної комісії суддів, представники інших державних та недержавних організацій – підбили підсумки перших трьох років судової реформи, визначили основні досягнення, найважливіші завдання та проблеми, виклики, з якими стикається реформа. Модератором розмови став Тарас Шевченко, директор Центру демократії та верховенства права, співініціатор Руху ЧЕСНО.

Голова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Михайло Смокович заявив, що важливим завданням судової системи є донесення справедливих і часто непопулярних судових рішень до громадськості. Хоч останніми роками рішення стали більш вмотивованими і глибшими, проте існують скарги на занадто довгі судові рішення, коли втрачається суть самого рішення, яка розміщена в одному абзаці. Також Смокович відзначив, що за завоювання довіри суспільства несуть відповідальність не лише судді, а й органи державної влади, громадські організації тощо.

Ірина Венедіктова, експерт партії “Слуга народу”, доктор юридичних наук, професор, відзначила, що у влади немає конкретних претензій до Верховного Судучи конкурсу до Верховного Суду. Вона наголосила, що наразі найважливішим для команди Президента Володимира Зеленського є доступ до правосуддя, який починається з місцевих судів. На прикладах проблем судової системи вона поскаржилася на те, що наразі в Україні немає коректного доступу до правосуддя, що часто порожні суди не можуть забезпечити вчасні рішення через перенасиченість судовими справами. Також вона зазначила, що команда президента буде займатися правовою політикою, а саме – складатиме стратегію правової політики. Вона, зокрема торкатиметься,  питань законодавства, КзПП, Житлового кодексу, КПК, Господарського процесуального кодексу, адвокатури та прокуратури, а також виконання судових рішень.

Вадим Бутенко, заступник голови Ради суддів України, зупинився на описі процесів, якими безпосередньо зараз займається Рада суддів. Зокрема – виробленням загальних стандартів суду, питаннями зовнішньої комунікації, а також збільшенням доступності судових рішень для широких мас населення.

Катерина Широка, суддя Вищого антикорупційного суду, розповіла про перші кроки новоствореного Вищого антикорупційного суду, про історію його формування, про унікальні для світової практики відкритість і прозорість конкурсу до ВАКС. Також вона вказала на про поточні і нагальні проблеми ВАКС:  облаштування будівлі, пошук обладнання, підбір апарату суду, питання зовнішньої комунікації, особливо непопулярних судових рішень, які необхідно буде роз’яснювати суспільству. Також вона наголосила, що результат судового рішення – це діяльність не лише судді, а також прокурора, сторони захисту, різні процесуальні диверсії, які можуть виникати.

Сергій Бондар, суддя Вищого антикорупційного суду, відзначив потужну суспільну підтримку, завдяки якій було створено Вищий антикорупційний суд. Водночас Бондар наголосив, що проблеми, пов’язані з корупцією, можливо буде вирішити лише у комплексній діяльності правоохоронних органів, зокрема антикорупційного спрямування. Також Бондар розповів про спроби підвищити ефективність судової системи через посилення взаємодії з усім правоохоронним блоком.

Андрій Козлов, член Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, розповів про умовну ієрархію довіри суспільства до судової системи – люди, інституції і процедури. За словами Козлова, проблема сприйняття судової системи в тому, що процедура для пересічних громадян важко зрозуміла, інституції зрозумілі краще, а люди в цих інституціях – найзрозуміліші. ВККС має справу з людьми, з суддями. Тож, як зазначив Козлов, маленька брехня в оцінці того чи іншого судді породжує велику недовіру людей.
Також Козлов поскаржився на те, що ВККС напрацювала певний каркас методологій і процедур, але не унормувала процесів, використання цього на практиці. Тому він запропонував систему, подібну до деяких видів спорту. Так, кожен з елементів кваліфікаційного оцінювання судді може коштувати певну кількість балів. Це ускладнить використання дискреції ВККС і спростить розуміння оцінювання суддів суспільством.

Наталя Петрова, заступник керівника програми USAID “Нове правосуддя”, зазначила, що питання довіри до судів не досліджується з наукової точки зору, водночас критикувати лише суди та суддів – несправедливо. Оскільки, за словами Петрової, лише через окремих негідних суддів громадськість робить висновок, що судова реформа провалена, хоча за рік судова система розглядає близько п’яти мільйонів справ.
Також Петрова зазначила, що без реформи адвокатури і прокуратури судова реформа не буде остаточно реалізована.

Роман Куйбіда, заступник голови правління Центру політико-правових реформ, експерт судової групи Реанімаційного пакету реформ, зауважив що індикаторами успіху можуть слугувати показники в рейтингах. Назвавши їх, він відзначив, що з такими темпами судова реформа втілюватиметься упродовж 50 років. Ключовим провалом судової реформи Куйбіда назвав кадрову політику. Адже в результаті кваліфоцінювання, за його підрахунками, менше 1% тих, хто його проходили, втратили посади. Іншими причинами негараздів судової реформи він назвав відсутність стандартів та толерування лояльності, низьку планку доброчесності та ментальну залежність судів. На думку експерта, необхідно оживити деякі норми Конституції – наприклад, звільнення судді з посади, якщо він не може обґрунтувати легальність його майна. А також перевіряти доброчесність тих, хто перевіряє доброчесність суддів.

Модератор заходу, Тарас Шевченко також надав слово судді Октябрського райсуду ПолтавиЛарисі Гольник. Суддя, відома своїм викриттям корупції, ділилася власним досвідом дисциплінарної практики Вищої Ради Правосуддя щодо суддів. За словами пані Лариси, дисциплінарні провадження в одних випадках притримуються, а в інших – прискорюються. Або ж ВРП навіть забуває про свої повноваження захисту незалежності судді. Також вона розповіла про цькування викривачів з боку суддівської системи та про імітацію захисту викривачів.

Також, на початку Форуму всі учасники панелі мали одну хвилину, аби назвати основні успіхи та невдачі трьох років реформи.

Нагадаємо, 2 червня виповнилося три роки з дня ухвалення Верховною Радою Закону “Про судоустрій і статус суддів” та змін до Конституції у частині правосуддя, які поклали початок судовій реформі. За три роки було сформовано новий Верховний Суд, Вищий антикорупційний суд, створено громадські органи при судовій системі (Громадську раду доброчесності та Громадську раду міжнародних експертів), стартував процес кваліфікаційного оцінювання усіх працюючих суддів та низка інших змін.

Центр демократії та верховенства права в рамках кампанії ЧЕСНО.Фільтруй суд! і надалі стежитиме за перебігом судової реформи.

Ми надаємо безоплатні консультації із юридичних питань у сфері інформаційного та медійного права. Будемо раді поділитися з вами своїм досвідом.

Листи з інших питань не розглядаються.

Докладніше про консультації

 

Для того, щоб отримати інформацію, яка вас цікавить, зверніться до нас за допомогою гарячої лінії: